Примітки

1. ↑ «Про затвердження Положення про режимно-секретні органи в міністерствах, відомствах, Уряді Автономної Республіки Крим, місцевих органах державної виконавчої влади, виконкомах Рад, на підприємствах, в установах і організаціях: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1995 р. N 609».

2. ↑ «Про деякі заходи щодо захисту інтересів держави в інформаційній сфері: Указ Президента України вiд 22.04.1998 № 346/98».

3. ↑ «Розділ 2. Дотримання громадянських свобод, включно з такими аспектами: А. Свобода слова й преси», Дотримання прав людини в Україні у 2000 році. — С. 28. — Харків : Фоліо, 2001.

4. ↑ Заславський О., Копеліович О. Що охороняє наукова цензура? // Дзеркало тижня. — (№ 1 (780) 15 — 22 січня 2010).

Що охороняє наукова цензура?

О. Копеліович, О. Заславський «Дзеркало тижня» №1, 15 січня 2010, 00:00

Читайте також

• Наука «під ключ» «Дзеркало тижня. Україна» №18, 18 травня 2012

• За мільйон років стародавні люди з’їли майже всіх великих хижаків 25.04.2012, 11:07

• Олег Федоров: «У нас є космічний потенціал, який може стати локомотивом для інших галузей» «Дзеркало тижня. Україна» №15, 20 квітня 2012

• Ті ж самі пісні про головне «Дзеркало тижня. Україна» №14, 13 квітня 2012

• Академіка вивели на чисту воду «Дзеркало тижня. Україна» №14, 13 квітня 2012

• Корупційні сутінки НАНУ «Дзеркало тижня. Україна» №13, 06 квітня 2012

• На маргінесах «Дзеркало тижня. Україна» №10, 16 березня 2012

Здавалося б, безповоротно канули в минуле часи, коли «органи» готові були будь-кого звинуватити у шпіонажі, у будь-якому сказаному й написаному слові знайти підривний задум. Завдяки демократії маємо в Конституції України статтю 15, яка проголошує: «Цензура заборонена!» Але не так сталося як гадалося… На дев’ятнадцятому році існування незалежної держави, хоч як це дивно, попри свободу пересування та можливості обміну інформацією, в Україні відновлено наукову цензуру.

Що каже законодавство?

Найбільш загальне положення Конституції, яке утверджує свободу слова в Україні, ми вже процитували. Але жодна свобода не може бути безмежною, і стаття 34 Конституції уточнює, що право поширювати інформацію може бути обмежене законом із метою запобігання злочинам та іншим небажаним наслідкам. Отже, остаточне слово за відповідними законами.

І тут авторам доводиться визнати, що їхня професійна логіка не працює, коли її намагатися застосувати до логіки законів. Як, наприклад, узгодити положення статті 45-1 Закону «Про інформацію», що «цензура... як накладення заборони... чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації... заборонена», з положеннями статті 30 цього ж закону, яка гласить про наявність конфіденційної і таємної інформації? І як поєднати інше положення цієї ж статті: «забороняється створення будь-яких органів... запровадження посад, на які покладаються повноваження здійснення контролю за змістом інформації» — з посадами державного експерта з питань таємності і створюваними ним експертними комісіями, про які трактує Закон «Про державну таємницю»? Тим більше що, відповідно до статті 8 цього закону, секретною може бути визнана практично будь-яка наукова праця.

Залишмо коментарі суперечностей у законах для професійним юристів і звернімося до здорового глузду.