Античні часи

В античні часи мистецтво (відповідно грец. τέχνη і лат. ars) означало те саме, що вправність, опанування чітко окресленими правилами i слідування ним, те саме, що ремесло. До мистецтв окрім живопису, скульптури і ряду ремесел, таких як гончарство чи кравецтво, зараховувалося також риторика і стратегія. Тоді як творення чогось без правил протиставлялось мистецтву, наприклад в ранній період греки вважали, що поезія з'являється під натхненням муз і тому не відносили її до мистецтв.

У філософії Стародавньої Греції можна виділити два основні погляди на мистецтво. Згідно із першим з них, що йде від Аристида, мистецтво має справу з μίμησης — імітацією, представленням образів, і ми отримуємо задоволення, спостерігаючи точно й акуратно виконані картини реального світу. В другому, що бере початок у поглядах Платона, мистецтво надихається Музами (або богами чи внутрішніми імпульсами, або підсвідомістю) для вираження того, що знаходиться вище навколишнього світу, тобто внутрішні почуття, прояви або вікові відчуття. Центральною категорією мистецтва стає прекрасне, яке давньогрецькі філософи співвідносили із довершеністю, чуттєвим задоволенням, благом (філософські погляди Платона, Аристотеля).

Дослідження — людська діяльність, скерована на вивчення світу. Первинна мета дослідження відкриття, розуміння, а також розробка методів і систем, призначених для збільшення знання світу, в якому людина живе. Рушієм дослідницької діяльності є цікавість.

Різні види досліджень

• Наукові дослідження використовують науковий метод. Ці дослідження постачають наукову інформацію й теорії для пояснення природи та її властивостей. Завдяки їм стає можливим застосування знання на практиці. Наукові дослідження фінансуються владою, громадськими організаціями, доброчинними організаціями та приватними групами, включно із значним числом компаній. Наукові дослідження класифікуються за академічними й прикладними дисциплінами.

• Наукове дослідження — це процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

• Історичні дослідження використовують історичний метод.

Історичне дослідження базується на історичних джерелах, з них історик черпає інформацію про минуле, яку він інтерпретує, осмислює і на основі якої відтворює, реконструює (чи конструює) картину-образ минулого.

Історичне дослідження починається з виявлення джерел (евристика) з вибраної теми. Всі джерела, використовувані в історичних дослідженнях, можна розділити на два основних класи: історичні й археологічні. У випадках, коли письмові джерела відсутні, використовують винятково археологічні джерела. Найважливішими історичними джерелами є письмові тексти - хроніки, документи, листи і т.п. - їх називають первинними історичними текстами.

Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких послуговується для реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці - їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією).

• Патентні дослідження – дослідження технічного рівня та тенденції розвитку об'єкта техніки, його патентоздатності та патентної чистоти.

• Патентно-кон'юнктурні дослідження — системний науковий аналіз властивостей об'єкта господарської діяльності протягом його життєвого циклу, які випливають з правової охорони об'єктів промислової власності^[1].