Продукти консолідації інформації

Необхідно розрізняти: фізичну консолідацію - реально зібрану в одному місці інформацію і логічну консолідацію або федеративну - інформацію розподілену, але з точки зору користувача, знаходиться в єдиному сховищі, що має загальний каталог і однаковий доступ до неї.

Продукти консолідації інформації, основні їх типи включають:

• Огляди: критичні огляди, звіти про сучасний стан.

• Звіти: оцінні, маркетингові та технічні звіти; сигнальні бюлетені або листи.

• Дані: компіляції і таблиці даних; статистичні зведення, кореляції і композиції; критичні дані.

• Бази даних: експертні бази даних; бази знань з предметів.

• Технічні записи: путівники, довідники, аркуші інструкцій, пояснення складного предмета, виконане у стилі і мові, адресованому рівню даної аудиторії. Популярні статті на наукові або технічні теми.

• Керівництва: компіляції істотних даних та інформації щодо предмету.

• Критичні дослідження: порівняння різних практик чи політик зі списками за і проти; вплив і майбутні дослідження.

• Запити: оцінка досліджень і компіляцій на вимогу; брифінги

Звичайно, кожен з цих продуктів має власні вимоги, критерії і процедури ^[8].

Деякі з продуктів можуть бути підготовлені за допомогою аналітико-синтетичної переробки інформації.

Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють процеси переробки, збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація інформації, з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення, а це, як правило, анотування, реферування, вилучення фактів, підготовка оглядів, складання бібліографічних описів (БО), анотування, індексування.

Основні види аналітико-синтетичної переробки документів та інформації визначаються у Держстандарті України (ДСТУ 2394-94 Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів), який відповідає міжнародному стандарту ISO 5127/3a-1981, і включають:

• бібліографічний опис

• індексування

• анотування

• реферування

• переклад наукових документів

• збирання, критична оцінка, систематизація й узагальнення науково-технічних даних

• складання оглядів

Усі перелічені види полегшують пошук продуктів консолідованої інформації.

Проблеми підготовки фахівців з консолідованої інформації

Передумови виникнення нового фаху “консолідована інформація” (варіантом прототипу цього фаху деякі вітчизняні дослідники вважають англомовне Competitive Intelligence) заклали зарубіжні і вітчизняні фахівці з інформаційного аналізу.

В США поняття “Competitive Intelligence” використовується з початку 70-х років ХХ ст. У 1980 р. один із дослідників цього питання Майкл Портер опублікував працю “Конкурентна розвідка: методи аналізу галузей і конкурентів”, у якій виклав основні засади нового фаху ^[9].

Створене у 1986 році Товариство фахівців конкурентної розвідки (Society of Competitive Intelligence Professionals (SCIP)), об’єднало 7000 членів з 64 країн світу [8], якими велася творча дискусія щодо напрямів удосконалення діяльності та організації підготовки кадрів у цій галузі. Обговорення актуальних проблем галузі продовжилось на сторінках заснованого товариством фахового журналу “Конкурентна розвідка”.

Згодом аналітики Gartner Group ввели в обіг термін “Business intelligence” ^[10].

Після завершення періоду холодної війни багато колишніх працівників розвідки спрямували свої зусилля на моніторинг промисловості й організували об’єднання, що отримало назву CTS International Group (Міжнародна група). Один із членів групи – Фредерік Рустманн – виклав основні засади консолідації інформації для бізнесу у книзі “ЦРУ: Шпіонаж і майстерність конкурентної розвідки” (“CIA, Inc: Espionage & the Craft of Business Intelligence”).

Актуальним завданням фахівців із формування консолідованих інформаційних ресурсів для органів влади є формування моделей організаційно-соціальних систем та інструментальних засобів їх підтримки, а також розроблення алгоритмів забезпечення ефективного функціонування і стійкого розвитку цих систем.

Прикладна наукова галузь “консолідована інформація” – розвивається у трьох основних напрямах, а саме – консолідована інформація виробничої сфери, консолідована інформація невиробничої сфери та консолідована інформація у системах спеціального призначення. Потенційними споживачами першого напряму консолідованої інформації є бізнесові виробничі структури та керівники підприємств, другого – представники влади різних рівнів, а третього – представники спецслужб.

Аналітик консолідованої інформації це:

• професіонал міжгалузевого та універсального характеру; його уміння, навички та здатності придатні для використання в будь-якій сфері діяльності;

• професіонал, який забезпечує якісно-змістовне перетворення інформації на знання - основу конкурентних переваг;

• мозковий центр, очі і вуха керівника будь якої організаційної структури;

• фахівець, здатний до генерування, використання та розповсюдження нових знань.

Професіонали в області інформації і інформаційного аналізу або аналітики консолідованої інформації і можуть здійснювати інформаційно-аналітичний супровід діяльності будь-якої установи, моделюючи її структуру, напрями функціонування з урахуванням взаємодії з середовищем, – вважають члени спілки аналітиків та професіоналів конкурентної розвідки.

Такі фахівці можуть здійснювати інформаційно-аналітичний супровід управління, виконуючи змістове опрацювання інформації. Випускники можуть працювати в службах iнформацiйно-документного забезпечення управлiння пiдприємств та установ, що використовують комп’ютернi технології, – кадрових та дiловодських пiдроздiлах; iнформацiйних та iнформацiйно-аналiтичних структурах; вiддiлах маркетингу та прогнозування, відповідних відділах органів управління тощо. Фахівці нової генерації володіють технологією, методикою аналізу, згортання та подання інформації, оперують інформаційними масивами, формують бази даних різноманітних інформаційних ресурсів, спираючись на інформаційні моделі, виявляють в них об’єктивні закономірності і тенденції, визначають рушійні механізми, причинно-наслідкові зв’язки.

Консолідована інформація недавно утвердилася як самостійна наукова галузь, і навколо її статусу ще ведуться дебати, оскільки у розвитку інформаційних наук спостерігається процес урізноманітнення функцій кожного з видів комунікаційної діяльності, безперервна зміна цих функцій під впливом швидко змінюваних вимог життя. Вищі навчальні заклади зі спеціальності “Консолідована інформація” готують фахівців, яким надаються кваліфікації освітньо-кваліфікаційних рівнів – бакалавр, спеціаліст та магістр. Таких фахівців готують такі вищі начальні заклади України:

• Національний університет "Львівська політехніка" (Інститут гуманітарних та соціальних наук);

• Національний авіаційний університет (Інститут інформаційно-діагностичних систем, кафедра безпеки інформаційних технологій);

• Національний університет "Одеська юридична академія" (Інститут інтелектуальної власності і права);

• Державний інститут інтелектуальної власності (м. Київ);

• Харківський національний університет радіоелектроніки (кафедра соціальної інформатики);

• Приазовський державний технічний університет (Економічний факультет, кафедра інновації і управління);

• Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (Комп’ютерні та інформаційні технології, кафедра "Інформатика та інтелектуальна власність") та інші.