Перелік питань:

1.Історія економіки та економічної думки як наука.

2.Гос-во як підсистема сусп-ва та об'єкт ек. науки.

3.Істор. типи та форми організації г-ва та їх еволюція.

4.Економічне зростання і його детермінанти.

5.Ек. розвиток, його критерії та детермінанти.

6.Предмет історії економіки та економічної думки.

7.Методи історії економіки та економічної думки.

8.Завдання курсу історії економіки та ек. думки.

9.Етапи та напрями розвитку історії ек-ки

10.Етапи розвитку історії економіки.

11.Підходи, критерії періодизації госп.розвитку сус-ва.

12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій госп. розвитку: етапи розвитку, моделі та представники.

13. Привласнююче та виробничо - відтворююче г-ва: визначення, структура, досягнення ,обмеженість.

14.Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.

15.Еволюція г-ва в Давньому Єгипті та його відображення в пам'ятках ек.думки.

16.Госп. розв. та ЕК. думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.

19.Госп. діяльність в первісній історії України. Трипільська культура та її господарське значення.

20.Система «влада-власність» та її роль в розвитку господарства Давнього Сходу.

21 .Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.

22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.

23.Господарство Індії в другій половині І тис. до н.е. та відображення його у праці „Артхашастра".

24.Госп. розвиток Китаю в осьовий час та його ек. думка.

25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.

26.Ек. погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.

27.Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони XII Таблиць.

28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.

29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.

30.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.

31 .Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у У-Х ст.

32.Господарський розвиток держави франків у V - XI ст.: загальна характеристика.

33.Формування великої земельної власності та ,її форми в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод). „Салічна правда".

34.Феодальні форми господарства та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли".

35.Господарська еистема Зх. Європи в XI - XV ст.

36.Середньовічне місто та його роль у становленні ринкових відносин в Західній Європі. 37.Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.

З8.Економічні погляди Хоми Аквінського.

39.Гос-во Київської Русі. „Повість минулих років".

40.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні. Категорії залежного населення за „Руською правдою".

41 .Місто та міське господарство в Київській Русі. „Руська правда".

42.Утворення Галицько-Волинської держави як результат феодальної роздробленості.

„Галицько-Волинський літопис".

43.Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у докум. джерелах („Литовські статути", „Устава на волоки").

44.Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХУ-ХУІ ст.).

45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.

46.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового г-ва в західноєвропейських країнах.

47.Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.

48.Роль ВГВ у становленні ринкового г-ва суспільств Європейської цивілізації.

49.Наслідки Великих геогр. відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки. 50.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринк. г-ва.

51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної

Європи та українських землях.

52.Господарська система Голландії у ХУІ-ХУП століттях та причини її занепаду.

53 .Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки (ХУІ-ХУІІ ст.).

54.Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих

імперій. Меркантилізм.

55 .Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

56.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження

ринкового господарства.

57.Особливості господарського розвитку українських земель у ХУІ-ХУІІ століттях.

58.Економічні погляди В.Петті та П.Буагільбера.

59.Суть та значення демократичної, індустріальної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європ.цивілізації.

60.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина ХУІІ - середина XIX ст.).

61 .Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.

62.Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д.Рікардо і К.Маркс про промисловий переворот та його наслідки.

63.Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.

64.Розв. форм г-ва в Англії (сер. ХУІІ - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.

65.Загальна характеристика економічних теорій епохи вільної конкуренції та їх значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації (класична економічна теорія, історична школа, марксизм).

66.Розв. ринкового госп. в Англії (сер. ХУІІ - середина ХІХ-ст.). Висвітлення цих процесів у теор. А.Сміта та Д.Рікардо.

67. Особливості розвитку ринкового г-ва у Франції (середина ХУІІ - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях Ж.Б.Сея та Ф.Бастіа.

68.Парцелярна система у Франції. її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни.

69.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина ХУІІ - середина XIXст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.

70.Історичні та соціально-економ ічні умови утворення США.

71 .Особливості становлення ринкового господарства в США. Роль ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.

72.Теорії відносних (А.Сміт) і абсолютних (Д.Рікардо) переваг в зовнішніх ек.відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.

73.Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політ. економії.

74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.

75.Загальна х-ка розвитку г-в провідних країн Західної Європи та США в кінці XIX - початку XX ст.

76. Маржинальний напрям економічної думки.

77.Промислове піднесення Німеччини та розвиток німецької економічної думки в наприкінці XIX - початку XX ст. (Р.Штольцман, Р. Штаммлер, О. Шпанн, Ф. Опиенгеймер).

78.Нові форми гос-ня в США наприкін XIX – поч XX ст. Виникнення інституціоналізму його напрями.

79.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX — початку XX ст. і формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.

80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.

81.Роль реформ 1848 р. та 1861р. у становленні ринкових відносин в Україні. Українська

економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.

82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.

83.Становлення інституціональної наукової традиції в укр. ек. думці.

84.Вплив нім. Істор. школи на розвиток ЕК. думки в Україні.

85 .Київська соціально-психологічна школа (М.Х.Бунге, М.І.Туган-Барановський,

В.Я.Желєзнов, Д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні. 86.Синтетична теорія цінності М.І.Тугана-Барановського.

87.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна

думка про становлення та сутність монополій.

88. Становлення світ. г-ва.Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи.

89.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та США. Версальська угода та її економічна суть.

90.Причини виникнення та наслідки ек. кризи 1929-1933 років для країн Європейської цивілізації.

91.Криза світ. г-ва (1929 - 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» Рузвельта.

92. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 - ЗО рр. XX ст. та їх відображення в теоретичній системі Дж.М. Кейнса.

93.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.

94.Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль -німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.

95 .Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.

96.Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно - монополістичного

розвитку. Теорії конкуренції Е. Чемберліна, Робінсон.

97.Загальна х-ка розвитку світової системи г-ва і провідних напрямів ек. думки в 50-70-ті роки XX ст.

98. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його

аргументація в ек думці в 50-70-ті роки XX ст.

99.Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних

країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла.

100.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток нац. економік провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки XX ст. Концепції НТР.

101.Вплив наднаціональних організацій (ООН, МОП, МВФ) на розвиток нац.ек. провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки XX ст.

102.Вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних

країн Європи та США у 50-70-ті роки XX ст. та його відображення в дослідженнях Дж.

Вайнера, Дж. Міда, Р. Ліпсі.

103 .Розвиток ек. систем змішаного типу та його відображення в ек. думці у другій половині XX ст.

104.Розвиток корпоративної форми господарств та їх відображення у ек. думці у другій половині XX ст..

105.Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки XX ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.

106.Вплив державного регулювання на розвиток нац. економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.

107.Німецьке ек. „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.

108.Економічне зростання у США в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

109.Ек. розвиток Японії в 50-70-ті роки XXст. Ек. зростання в інституціональній теорії

110.Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства останньої третини XX - початку XXI ст. та їх відображення в ек. думці.

111 .Ек. зміни в провідних країнах світу у 1970-х роках та їх відображення в посткейнсіанстві.

112.Особливості розвитку господарства Великої Британії та США та їх відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.

113.Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового

кейнсіанства у 80-ті рр. XX ст

114.Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. XX - початку XXI ст. на розвиток

господарства провідних країн світу.

115. Розвиток світової ек-ки в останній третині XX - на початку XXI ст. "Рейганоміка" та "тетчеризм".

116.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмеп.

117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.

118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.

119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.

120.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.

122.Інтеграція Європи та особливості ЕК. розвитку в її умовах.

123. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях укр.. економістів.

124. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.)

125.Політика „воєнного комунізму", її відображення в дискусіях 20-х років XX ст.

126.Становлення адмін.-ком. системи та її теор. обґрунтування в українській економічній літературі 20-30-х років

127.Радянська індустріалізації, її джерела і соціально-ек. наслідки.

128.Форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки XX ст. Суцільна колективізація та її наслідки.

129.Вибір економічної стратегії розвитку в повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.

130.Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги".

131 .Обгрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х років.„Косигінська" реформа (1965 р.), її суть та реалізація в Україні.

132.Застійні явища в радянській економіці 70-х — першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.

133.„Горбачовська перебудова" як спроба трансформації радянської економічної системи, 134.Реформи 60-90-х років XX ст. як спроба вдосконалення радянської господарської системи.

135.Стан економіки України на момент прогол. незалежності.

136.Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обгрунтування в економічній літературі.

137.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).

138.Становлення та розвиток засад ринкової ек системи в Україні (друга половина 90-х років).

139.Основні напрямки теоретичних досліджень в українській ек. літературі 90-х років XX ст.

140.Реформування аграрного сектора України у 90-ті рр XX ст.

1.Історія економіки та економічної думки як наука.

Історія ек. та ек.думки вивчає становлення та розвиток господарської сфери суспільства. Як і кожна наука, історія ек. у своїх дослідженнях спирається на низку фундаментальних положень, методологічних підходів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму розвитку суспільства. Тривалий час суспільні науки ґрунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою історичний розвиток кожного суспільства полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної суспільно-ек.формацій. Системно-синергетичний аналіз передбачає вивчення кожного суспільства як цілісного утворення, що має структурну будову, яка постійно ускладнюється, кожний елемент якої виконує певні функції. Цивілізаційна парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею історичного розвитку людства виступає конкретне суспільство, що належить до певної цивілізації і характеризується власними етапами розвитку. Цивілізаційний аналіз суспільства в центр усіх суспільних процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та суспільством загалом. Історично утвердилися 2 типи цивілізацій, які характеризують східну і західну гілки розвитку людства. Розвиток господарської системи суспільства здійснюється під впливом еволюції суспільного поділу праці та форм власності на засоби виробництва. Господарська система є об’єктом різних економічних наук, кожна з яких має власний погляд на складні та багатоаспектні процеси господарського життя. Іст.ек. та ек.думки досліджує генезис господарської сфери суспільств певних світових цивілізацій. У своєму розвитку історико-економічна наука пройшла тернистий шлях від простого збирання та опису історичних фактів до формування власного предмета дослідження, установлення наукової періодизації історичного розвитку господарства.

2.Господарстово як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки.

Господарство суспільства – це сукупність господарських одиниць(історичних форм господарств), що взаємодіють, створюють та обмінюють матеріальні блага та послуги в рамках установленого інституційного середовища. Цивілізаційна парадигма розглядає людство як цілісне утворення, що складається з різних цивілізацій, а одиницею історичного розвитку є конкретне сус-во, що входить до певної цивілізації. Центральним моментом є господарська сфера, в центрі якої людина з її потребами та засобами їх реалізації.Суть господарської системи розкривається на основі цивілізаційної парадигми дослідження суспільства, її розгляду як відносно відокремленої, самостійно функціонуючої складової суспільства, діяльність якої спрямована на створення матеріальних благ та послуг для забезпечення невпинно зростаючих потреб індивідів і суспільства вцілому. Рівень розвитку поділу праці та власності на засоби виробництва обумовлюють не тільки певні історичні типи господарських одиниць(форми господарств), а й роблять їх залежними як одна від одної, так і від суспільства вцілому. Лише в єдності всіх складових суспільного гос-ва можна пізнати природу ек.процесів певної господарської системи.Господарська система є об’єктом різних економічних наук, кожна з яких має власний погляд на складні та багатоаспектні процеси господарського життя.

3.Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.

Одним з центральних завдань історії економіки та економічної думки є дослідження особливостей історичних форм розвитку господарств суспільств. Можна виділити два періоди цього процесу, де господарство виступало у привласнювальній та відтворювальній (виробничій) формах. Перше було притаманно первісному суспільству доцивілізаційної епохи. Неолітична революція привела до появи відтворювального господарства та виникнення рільництва і скотарства як важливих характеристик суспільств первісних цивілізацій. Аналіз форм господарювання доцільно розпочати з античних часів, коли з'явилися відносно незалежний індивід і територіальна община як одна з перших форм організації суспільства індивідів, котрі діють самостійно, їхня особиста залежність від общини відображена в общинній формі власності на землю та інші природні ресурси, необхідні для господарської діяльності. Община, що репрезентувала перші форми суспільства, і поліс, як одна з перших форм держави, впливали на домогосподарства різним способом. Найбільшого значення набули інститут общинної власності на землю та інші природні ресурси. Основними формами господарювання в Афінах та Спарті були латифундії та ергастрерії, вілли та сальтуси, військово-рільничі господарства в колоніях — клерухії, господарство колона на орендованій землі та господарство-пекулій, парцелярне господарство повноправного індивіда тощо. Після розпаду Римської імперії, в період раннього середньовіччя, на території Західної Європи існував общинний тип організації суспільства, який найбільш повно представляла німецька марка. Основу домогосподарства утворювала алоїдальна форма власності на землю та майно, яка доповнювалась користуванням общинною землею для полювання, пасовищами чи лісом. Особливість власності полягала в повному володінні земельною ділянкою, рухомим і нерухомим майном, що вільно відчужується та передається у спадок. Натуральний характер виробництва і перехід до трипільної системи обробітку землі виявилися в такій формі домогосподарств, як гуфи, що являли собою «єдність дому, подвір'я, орної землі селянина з правами користування лісом і пасовиськом», які належали общині. Поряд з ними існували помістя — великі землеволодіння графів, герцогів (сеньйорів), які були надані їм королем. Іншою формою особистої залежності в суспільствах середньовічної Європи були ленчі відносини між сеньйорами (герцогами, графами) та рицарями, які відбували в них військову службу. Маноріальне помістя, як одна з форм господарювання середньовічної Європи, складалося з домену — замку і двору феодала та селянських домогосподарств. Власник домену гарантував особисту безпеку селян у морі хаосу, контролював угіддя, що були у спільному користуванні. . Алоїдальне господарство вільного селянина, манор феодала найнижчого рівня ієрархії, феодальні помістя вищих рівнів ієрархії, на вершині якої стоїть королівський двір, утворюють структуру господарської системи суспільства. В епоху пізнього феодалізму суттєво змінилась організація суспільств Західної Європи. Відбулися перехід від територіального до централізованого способу здійснення влади. Виникла нова форма особистої залежності, де всі члени суспільства стали підданими короля. Принцип асоціації, особиста незалежність індивідів обумовили особливості господарського життя в містах. Виникли добровільні об'єднання різного типу — ганзи, гільдії, цехи, що охоп-лювали як виробництва, так і сферу обміну.