Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры+на+ГОС.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
8.41 Mб
Скачать

1. Бреттон-Вудська валютна система: особливості функціонування.

  1. У 1944 році більшість країн антифашистської коаліції прийняли рішення відновити стабільність міжнародної валютно-фінансової системи. З цією метою була зібрана міжнародна конференція у Бретон-Вудсі (США), на якій провідним країнам Заходу вдалося закласти основи та узгодити нові принципи функціонування міжнародного валютно-фінансового механізму, відомого як Бреттон-Вудська валютна система або система «золотовалютного стандарту». Правове її оформлення завершилось на рубежі 50-60рр.

  2. Ключові риси Бретон-Вудської системи:

  3. Функція світових грошей була закріплена за золотом. Золото зберігало свою монополію на проведення остаточних грошових розрахунків між державами; однак масштаби використання золота для фактичного обслуговування міжнародного обігу і його регулююча роль в цій сфері істотно зменшилися. У новій системі зберігалася роль золота як загального еквівалента та розрахункової одиниці у міжнародному обороті.

  4. Поряд із золотом як міжнародні засоби платежу, засоби розрахунків і як резервні валюти використовувалися американський долар і, в меншому обсязі, англійський фунт стерлінгів. Фактично, долар США став ключовою валютою світу і тільки він і фунт стерлінгів вільно конвертувалися в золото.

  5. Доллар обмінювався на золото за наступним курсом: $35 за 1 трійську унцію золота (31,1 грам)

  6. Прирівнювання валют одна до одної і їх взаємний обмін здійснювалися на основі офіційних валютних паритетів, що виражались у золоті і доларах США.

  7. Ринкові курси валют не повинні були відхилятися від фіксованих паритетів цих валют більше, ніж на 1%.

  8. Були створені могутні валютно-фінансові інститути, наприклад МВФ та МБРР. Міждержавне регулювання валютних зв’язків і узгодження валютної політики країн відбувалося при посередництві МВФ та через багатосторонні і двосторонні канали. МВФ забезпечував збереження країнами офіційних валютних паритетів (наприклад, тільки за згодою МВФ курс валюти міг відхилитися від норми більше ніж на 10%), курсів і вільної конвертованості валют. Через механізми МВФ та шляхами кредитів відбувалося фінансування дефіцитів платіжних балансів.

  9. Державні органи здійснювали контроль за функціонуванням системи шляхом підтримки валютної ціни на ринку на рівні офіційної ціни; зберігали за допомогою валютних інтервенцій допустимі межі коливань курсів навколо фіксованих паритетів на ринках своїх країн; регулювали рух капіталів.

Бретон-Вудська МВФС функціонувала в нових умовах, для яких було характерне:

  1. Значне підвищення ролі США і долара у світових зв’язках

  2. Різке підвищення кількості і ролі міжнародних фінансових ринків

  3. Зміни в організації техніки банківських операцій після ІІ-ї Світової війни

  4. Транснаціоналізація: ТНК – головна дійова особа

  5. Періодично відбуваються фінансові кризи

  6. Зростання обсягу портфельних інвестицій

  7. Ефективність функціонування БВС забезпечувалася високим рівнем стійкості та довіри до долара, що мав на валютному ринку антиінфляційний імунітет, що гарантувався його конвертованістю для центральних банків на золото. Також треба враховувати високу питому вагу США в світовій торгівлі та експорті капіталу, а також бездефіцитність протягом тривалого часу платіжного балансу цієї країни. Але наприкінці 60-х - початку 70-х років США значною мірою втратили свої конкурентні переваги: виник дефіцит платіжного балансу, почали розвиватися інфляційні процеси, різко скоротилися запаси золота. США втратили можливість здійснювати обмін доларів на золото за фіксованою ціною. Визнаючи це, спочатку відбуваються 1-ша та 2-го девальвації долара США, а 15 серпня 1971 року президент Ніксон приймає рішення про припинення конвертованості долара в золото. Відмова від одного з головних принципів БВС означало припинення її існування.