29.Механізми регулювання міжнародної міграції робочої сили.

P_L – рівень заробітної плати

Q_L – кількість працівників

S_L – пропозиція робочої сили

D_L –попит попит на робочу силу

Q₄-Q₁ – дефіцит праці за умов Р₃ (основа для імпорту)

Q₃ - Q₂ – безробіття за умов Р₁ (основа для експорту)

Класична теорія виходить з того, що основним регулятором міжнародного ринку праці є реальна заробітна платня. За умов досконалого міжнародного ринку вона гнучко змінюється і встановлюється на ринку на рівні, де об’єм ринкового попиту на працю дорівнює об’єму її пропозиції (P₂). Зменшення заробітної плати (P₃) є головною причиною дефіциту робочої сили та матеріальною основою її імпорту. Підвищення заробітної плати є головною причиною безробіття та матеріальною основою її експорту (P₁).

Фактори модифікації ринкового механізму міжнародного руху робочої сили:

1. монопсонія (ринок праці з одним працедавцем);

2. діяльність професійних спілок (фіксують мінімум заробітної плати);

3. державне втручання в економіку (регуляторна політика шляхом оподаткування зарплати, встановлення її мінімуму може привести до негнучкості заробітної плати);

1. наявність економічних бар’єрів між країнами;

5. національні відмінності робочої сили (мова, культура, звички, родина);

6. менша міжнародна мобільність у порівнянні з товарами, послугами, капіталом;

7. наявність у конкретних людей смаків, переваг та цінностей;

8. діяльність ТНК (трансфертне ціноутворення, міграційна політика);

9. технологічна диференціація країн, технологічні уклади:

I сировина, ІІ сталь, ІІІ авто, ІV комп’ютери, V нано- та біотехнології, VI людина (розвиток),

1. регулювання ринків товарів, капіталу та послуг.

Особливості міжнародних недосконалих ринків робочої сили:

1. Заробітна плата є жорсткою на зниження навіть за умов іміграції робочої сили;

2. Імміграція робочої сили може призвести до зменшення рівня безробіття:

а). структурне безробіття – дешева робоча сила імігрантів веде до переміщення кваліфікованої національної робочої сили до інших місць, де вони створюють додаткові робочі місця;

б). brain drain – наукові розробки імігрантів створюють нові робочі місця.

1. Лібералізація імпорту товарів може призвести до збільшення безробіття, якщо ці товари є більш працемісткими, і навпаки.

4. Лібералізація імпорту капіталу може призвести до зменшення безробіття, якщо він вкладається у праценадлишкові сектори національної економіки, і навпаки.

1. Державне регулювання експорту та імпорту робочої сили.

Основні тенденції:

1. Лібералізація руху робочої сили між країнами з розвинутою економікою (ЄС, Канада, США, Мексика, Австралія, Нова Зеландія, Скандинавський ринок робочої сили) та на регіональній основі.

2. Лібералізація міграції окремих категорій робітників у країни з працедефіцитною ситуацією – селективна іміграційна політика (Канада, Австралія – 20-25 професій, США, Росія).

3. Лібералізація еміграції робочої сили у глобальному масштабі (виключення - Куба, Північна Корея, Туркменістан, Білорусь).

4. Збереження значних обмежень щодо імпорту робочої сили у глобальному масштабі.

5. Розширення використання національного режиму щодо іноземної робочої сили.

Структура регулювання експорту і імпорту робочої сили на державному рівні.