30.Міжнародна електронна торгівля

Електронна комерція – технологія здійснення комерційних операцій та управління виробничими процесами із застосуванням електронних засобів обліку даних.

ОЕСР: електронна комерція охоплює комерційні трансакції з використанням відкритих мереж, таких як Інтернет (1999 р.).

СОТ: електронна комерція – виробництво, розповсюдження, маркетинг, продаж або доставка товарів та послуг за допомогою електронних засобів (1998 р.).

Тахономія електронної комерції

Класифікація	Зміст визначення	Приклад
Місце	Акцент на відкритих мережах (Інтернет) як місця або інфраструктури, де відбуваються трансакції зі споживачами	Покупки через Інтернет у Амазон, але не включає покупки через телефон
Канал	Широке визначення, яке розглядає е-комерцію як спосіб торгівлі, який охоплює всі комерційні та фінансові трансакції, які передаються електронною формою	Переказ грошей, трансфер даних
Суб’єкт ринку	Е-комерція розглядається як вид послуги та/або реальний або віртуальний товар	Цифрові продукти (програмне забезпечення), телекомунікаційні послуги
Трансакція	Це визначення охоплює елементи електронної трансакції: пошук інформації, реклама, покупка, платіж, фінальна доставка	Комбінація електронної трансакції, яка охоплює платежі, доставку, онлайн-ігри.

Електронна комерція включає on-line транзакції; проведення маркетингових досліджень; з’ясування можливостей партнерів; підтримку зв’язків з постачальниками та споживачами; організацію документообігу, електронну торгівлю тощо.

Не вирішені проблеми визначення е-комерції в СОТ:

а) чи є такі продукти, як програмне забезпечення, музика, фільми тощо, які можуть бути завантажені або придбані у фізичній формі, товарами або послугами, отже, регулюються ГАТТ або ГАТС?

б) «технологічна нейтральність» - чи розповсюджується зобов’язання країн за ГАТС на різні модулі торгівлі послугами?

3 Напрямки електронної комерції:

• бізнес-бізнес (В 2 В);

• бізнес-споживач (В 2 С);

• закупки для державних потреб (В 2 А).

Електронна торгівля – специфічна форма торгівлі, принципово новий спосіб покупки, продажу та розповсюдження товарів та послуг з використанням електронних засобів передачі та обліку даних.

Електронні засоби передачі та обліку даних: стандартний телефон; факс; телебачення; платіжні та кредитні картки, системи обміну електронними даними; Інтернет та послуги on-line.

Структура механізму регулювання міжнародної електронної торгівлі:

• тематичні стандарти та вимоги до глобальної телекомунікаційної інфраструктури;

• відповідні інвестиції в інфраструктуру;

• широкий доступ без обмежень;

• умови контрактів та захист прав власності;

• безпека та захист баз даних;

• правила визначення прийнятності або неприйнятності змісту інформації;

• оподаткування та фінансове регулювання;

• рівні можливості для навчання користувачів індустріальних країн та з економікою, що розвивається.

А. Доступ до інфраструктури:

• технічні засоби (оптиковолоконні кабелі, супутники, електролінії, комп’ютери);

• втрати на доступ (витрати на зв’язок, ліцензування);

• спільні стандарти (зв’язок між сітками, кодування та декодування інформації, протокол, домен).

Б. Регулювання транзакцій:

• без міжнародних угод партнери вільно відбирають систему юрисдикції щодо контрактів;

• пропонується готова форма контракту;

• захист прав інтелектуальної власності;

• розподіл змісту повідомлень на „легальний” та „нелегальний” або такий, що наносить шкоду;

• типовий закон про електронну торгівлю.

В. Безпека та захист даних:

• ідентифікація партнерів (електронний підпис, цифровий сертифікат);

• аутентифікація послань (дайджест послань);

• гарантування переказу та його отримання;

• інкріпція (захист) платіжної інформації.

Г. Оподаткування:

• умови оподаткування комерції (ПДВ, податок на прибуток тощо);

• мито на Е-повідомлення не застосовується.

В 70-х роках розпочалося регулювання міжнародної електронної торгівлі. Існує декілька міжнародних організацій, що регулюють електронну торгівлю.

1. СОТ: „ Додаток з телекомунікаційних послуг ГАТС (63 країни)” (1997р.):

• вимагає від урядів гарантування доступу та використання телекомунікаційних систем в середині країн або між країнами;

• заперечує антиконкурентну поведінку надання послуг „Декларація про глобальну електронну торгівлю (1998 р.)”;

• електронні повідомлення не обкладаються митом.