65.Угоди гатс, тріпс, трім Світової організації торгівлі.

Генеральное соглашение по торговле услугами — первое многостороннее межгосударственное соглашение по торговле услугами — важнейший итог Уругвайского раунда. ГАТС содержит принципы, составляющие основу многосторонней правовой системы, регулирующей торговлю услугами. ГАТС имеет 29 статей, объединенных в шесть разделов: — Круг ведения и термины, — Общие обязательства и дисциплина, — Специальные обязательства, — Прогрессивная либерализация обмена услугами, — Процедурные положения, — Заключительные положения. Составной частью ГАТС являются приложения, касающиеся отдельных видов услуг.

ГАТС содержит три блока прав и обязательств:

1. собственно ГАТС, в котором сформулированы базисные правовые нормы, относящиеся ко всем видам услуг, а также основные концептуальные определения;

2. приложения, касающиеся отдельных отраслевых видов услуг, определяющие как конкретные статьи ГАТС должны применяться в отношении этих видов услуг (морской транспорт, телекоммуникации, финансовые услуги, услуги воздушного транспорта и др.), в частности изъятия по статье II ГАТС (изъятия из режима наибольшего благоприятствования);

3. перечни конкретных обязательств стран-членов ВТО в отношении отдельных видов услуг.

Предметом ГАТС являются меры, оказывающие воздействие на торговлю услугами осуществляемые центральными, региональными и местными органами власти, а также неправительственными учреждениями, через которые осуществляется юрисдикция правительства (статья I ГАТС).

Круг ведения ГАТС включает все виды услуг и любые отраслевые направления торговли услугами, исключая услуги, поставка которых вызвана выполнением правительством функций управления. ГАТС регулирует как трансграничную торговлю услугами, так и торговлю ими в пределах национальной территории.

ГАТС определяет торговлю услугами как их трансграничный обмен, как их потребление в пределах национальной территории, как их поставки путем так называемого «коммерческого присутствия» на территории других стран. И, наконец, как поставку услуг путем перемещения физических лиц, производящих и продающих услуги, находясь на территории иностранных государств.

Основные положения ГАТС во многом напоминают ГАТТ, а именно: национальный режим (иностранные поставщики услуг и сами услуги должны пользоваться тем же режимом, что и национальные); режим наибольшего благоприятствования (предполагающий одинаковый режим для всех и отсутствие каких-либо дискриминаций между участниками Соглашения; гласность (вся информация, законы, административные распоряжения, касающиеся регулирования торговли услугами должны публиковаться); постепенная либерализация путем переговоров в рамках всей торговли услугами.

ГАТС предусматривает две группы обязательств, которые берут на себя участники Соглашения: общие (горизонтальные), распространяющиеся на все виды услуг, и конкретные (специфические) в отношении отдельных отраслей, производящих и поставляющих услуги. Обязательства отдельных стран по доступу на рынки суммируются в перечнях их обязательств. Эти перечни являются правовыми обязательствами каждой страны. Они создают правовое поле в отношении каждого из четырех видов поставок услуг. Эти перечни составляют часть Протокола о присоединении страны к ВТО.

В рамках переговоров Уругвайского раунда была разработана классификационная схема видов услуг, могущих быть предметом торговли. Она включает 161 вид услуг. Эта схема лежала в основе конкретных переговоров и на ее основе составлены национальные перечни услуг. Она получила название «Классификационная схема ВТО». В рамках ВТО создан Совет по торговле услугами, в круг ведения которого входят все вопросы действия ГАТС. Новый тур переговоров о либерализации торговли услугами начался в 2000 году.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (англ. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, скорочено TRIPS, звідси походить український варіант назви ТРІПС) — міжнародна угода, що адмініструється Світовою організацією торгівлі та встановлює мінімальні стандарти для визнання та захисту основних об'єктів інтелектуальної власності. Цю угоду було прийнято під час Уругвайського раунду Генеральної угоди по тарифам та торгівлі (ГАТТ) у 1994 році.

[ред.]

Базові стандарти ТРІПС

1. Термін захисту майнових авторських прав має бути не менше 50 років після смерті автора, для фільмів та фотографій цей строк складає відповідно 50 та 25 років з моменту створення.

5. Авторське право має надаватись автоматично і не може залежати від виконання жодних формальностей, таких як реєстрація.

6. Комп'ютерні програми розглядаються як літературні твори з точки зору авторського права і мають ті ж самі умови захисту.

7. Національні обмеження авторського права, такі як добропорядне користування у Сполучених Штатах, мають бути чітко обмежені.

8. Патенти мають надаватися у всіх галузях технології, однак дозволяються виключення з метою захисту суспільних інтересів. Термін захисту майнових прав, що надаються патентом, має складати не менше 20 років.

9. Перелік об'єктів, що не можуть бути запатентовані, має бути обмежений так само, як і обмеження авторського права.

Кожна держава має надавати громадянам інших країн, що приєднались до ТРІПС, такий рівень прав у галузі інтелектуальної власності, який вона надає своїм власним громадянам.

Угода ТРІМ, виходячи з положень ГАТТ 1994, викладених у Статті ІІІ про національний режим і Статті XI про загальне скасування кількісних обмежень, приводить перелік заходів, що порушують дух вільної і справедливої торгівлі і підлягають забороні. До них відносяться всі міри, що:

вимагають визначеного рівня використання у виробництві місцевої сировини, матеріалів і комплектуючих, деталей (тобто вимога місцевого складу - local content requirement);

обмежують обсяг чи вартість імпортних операцій обсягом і вартістю експортних операцій того ж підприємства (тобто вимога зовнішньоторговельного балансування);

обмежують обсяг імпорту розміром валютної виручки підприємства;

обмежують експорт підприємства визначеною групою, обсягом, вартістю товарів чи часткою місцевого виробництва. [1, с.156]

ТРІМ вимагала від усіх країн - членів СОТ обов’язкового повідомлення про існуючі подібні заходи на національному і місцевих адміністративних рівнях і зобов’язувала усунути їх протягом перехідного періоду, тривалість якого залежала від рівня розвитку: для розвитих країн - 2 роки, для країн, що розвиваються - 5 років, а для найменш розвинутих країн 7 років (починаючи з 1 січня 1995 року). Передбачалося, що згодом список заборонених інвестиційних мір буде розширений, з охопленням таких проблем, як інвестиційна політика і політика в галузі конкуренції. Серед очевидних недоліків ТРИМ слід відзначити те, що Угода:

торкається тільки мір впливу на торгівлю товарами;

містить занадто вузький список заборонених мір, навіть у порівнянні з НАФТА;

дає країнам право тимчасово відхилятися від установлених правил СОТ.