- •1. Бреттон-Вудська валютна система: особливості функціонування.
- •2. Виникнення господарських відносин в доісторичну добу розвитку людства.
- •3. Вплив Великих географічних відкриттів на формування системи мев.
- •4. Вплив колонізації на розвиток основних форм мев.
- •5. Еволюція форм мвкв у період аграрної, індустріальної та постіндустріальної цивілізації.
- •6. Еволюція форм прояву мев від доісторичних часів до сучасного періоду.
- •5. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •6. Міжнародна торгівля.
- •7. Світовий ринок послуг.
- •7. Етапи формування колоніальної системи світу.
- •9. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •10. Особливості розвитку господарської системи та зовнішньоекономічної політики на території Трипільської культури.
- •11. Особливості розвитку мев за аграрної цивілізації.
- •12. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13. Політико-господарські системи цивілізацій Стародавного Сходу (Шумер, Єгипет, Китай, Індія).
- •15. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу.
- •16.Характеристика перших міжнародних торгівельних організацій та союзів
- •17. Характерні риси зовнішньоекономічних зв'язків країн середньовічної Європи.
- •18. Ярмарок, як типова форма середньовічної торгівлі.
- •19.Валютно-фінансові методи торговельної політики.
- •2. Міжнародні кредитні відносини
- •3. Міжнародне виробниче співробітництво.
- •4. Міжнародне науково-технічне співробітництво.
- •20.Вільні економічні зони: місце та роль у світовому господарстві.
- •21.Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •22.Головні форми вивозу капіталу в системі міжнародних економічних
- •Демпінг у світовій торгівлі.
- •Демпинг – Субсидирование экспорта с целью его форсирования в условиях обострения конкурентной борьбы может принимать крайние формы, направленные на подавление конкурентов и вытеснение их с рынка.
- •23.Динаміка та структура зовнішньої торгівлі промислово розвинутих країн в 90і роки та на початку XXI ст.
- •24.Економічна роль тарифу у великій економіці.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •26. Інтелектуальна власність у світовій торгівлі: поняття, форми та
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •27.Мбрр: структура та функції, механізм кредитування.
- •28.Механізми регулювання міжнародного руху капіталів.
- •29.Механізми регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •30.Міжнародна електронна торгівля
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •31.Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва: види, форми.
- •32.Міжнародна торгівля. Модель економії на масштабі.
- •33.Міжнародна торгівля. Модель загальної рівноваги.
- •34.Міжнародна торгівля. Модель монополістичної конкуренції п. Кругмана.
- •35.Міжнародна торгівля. Неокласична теорія.
- •Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.
- •Крива торговельної пропозиції або взаємного попиту
- •Крива взаємного попиту для країни іі
- •36.Міжнародна торгівля. Теорема Столпера-Самуельсона.
- •37.Міжнародна торгівля. Теорія специфічних факторів виробництва.
- •Непропорційна зміна
- •Розвиток міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва
- •Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва
- •Графік для другого товару
- •38. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Гекшера-Оліна.
- •39.Модель життєвого циклу товару Вернона.(Міжнародна торгівля Модель «циклу життя продукту».)
- •40.Міжнародна торгівля: парадокс Леонтьєва.
- •41.Міжнародна торгівля: теорія абсолютних переваг.
- •Держава в умовах автаркії
- •42.Міжнародна фінансова корпорація: структура, функції.
- •43.Міжнародний валютний фонд: функції, механізм діяльності, основні програми.
- •44.Міжнародний поділ праці: поняття, типи, форми.
- •45.Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •Інтеграція міжнародних ринків
- •Концентрація міжнародних фінансових ринків капіталу
- •Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання.
- •46.Міжнародні економічні організації, їх роль в сучасних мев.
- •47.Міжнародні кредитні відносини: види та форми прояву.
- •48.Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.
- •49.Основні зобов’язання України щодо вступу до Світової організації торгівлі.
- •50.Основні моделі обмінного курсу.
- •51.Особливості регулювання світової торгівлі сировинними товарами.
- •52.Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •53.Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •54.Регулювання міжнародної передачі технології.
- •55.Регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •56.Розвиток Економічного та Валютного Союзу країн Європейського Союзу.
- •57. Світовий ринок послуг. Тенденції розвитку в 90-х роках.
- •58. Світовий ринок робочої сили та міжнародна трудова міграція.
- •59. Спз як форма свитових кредитних грошей.
- •60. Структура механізму функціонування міжнародних товарних угод.
- •61. Теорема Рибчинського.
- •62.Теорія митного союзу Якоба Вайнера.
- •63. Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі д.Рікардо.
- •64.Модель трансфертного ціноутворення Херста.
- •65.Угоди гатс, тріпс, трім Світової організації торгівлі.
- •. 66.Уругвайський раунд переговорів в межах гатт
- •67.Фіскальна політика та фінансові інструменти регулювання мев.
- •68. Характер і форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі.
46.Міжнародні економічні організації, їх роль в сучасних мев.
Важливим елементом світової економічної системи є міжнародні організації, через які здійснюється міжнародне співробітництво в усіх напрямах. Нині у світі нараховується понад 4 тис. міжнародних організацій, з яких понад 300 — міжурядові. Міжнародні економічні організації (МЕО) є різновидом міжнародних організацій і інституційними механізмами координації та регулювання співробітництва практично в усіх галузях міжнародних економічних відносин. Один з ефективних шляхів побудови багатостороннього економічного співробітництва — створення міжнародних економічних організацій, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, формуванню міжнародних механізмів з нагляду і контролю за їх виконанням, розробленню та встановленню норм, спрямованих на правове регулювання міжнародних економічних відносин, та ін.
Найбільш узагальнений поділ міжнародних організацій за так званим організаційним принципом дає можливість виділити їх чотири групи:1) універсальні міжнародні організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем;2) міжнародні організації, членами яких були соціалістичні країни;3) міжнародні організації, які об’єднують розвинуті (капіталістичні) країни; 4) міжнародні регіональні організації, до складу яких входять, як правило, країни, що розвиваються. У літературі має місце й інша класифікація, коли міжнародні економічні організації поділяються на три групи: міжнародні економічні організації в системі ООН; міжнародні економічні організації, які не входять до системи ООН; регіональні економічні організації. Правоздатність, якою наділені міжнародні економічні організації, дає їм змогу укладати угоди як з окремими державами, так і з міжнародними організаціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах. Найбільш відомі з них: АСЕАН, МЕРКОСУР, ОПЕК, Велика Двадцятка, Міжнародна Асоціація Розвитку, Організація економічного співробітництва і розвитку, Європейська асоціація вільної торгівлі, СОТ та інші.
МЕВ передбачають власну інфраструктуру, спеціальні інститути. Вони представлені міжнародними економічними, фінансово-кредитними установами та організаціями як всезагального (СОТ, Міжнародна торгова палата, Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд і т. п.), так і регіонального значення (Єврокомісія, ЄБРР і т.п.).
Регулювання сучасних МЕВ здійснюється за допомогою міждержавних економічних організацій (МДЕО). Їх характер та основні напрями діяльності відображають об’єктивні тенденції розвитку економічного співробітництва.
Існують два найважливіших види МДЕО – загальноекономічного та галузевого характеру.
МДЕО загальноекономічного характеру покликані сприяти співробітництву своїх членів у сфері, яка охоплює широкий спектр МЕВ. Найбільшими серед них є ОЕСР (орг. ек. спів роб. і розвитку), ЕКОВАС (Ек. співтовариство зх.-африканських держав), ЛАЕС (Латиноамериканська економічна система), АСЕАН (Асоціація держав Пд.-Сх. Азії) та інші.
На відміну від них галузеві економічні організації головну увагу приділяють регулюванню міжнародного економічного співробітництва в певній сфері. Серед них розрізняють міжнародні організації, які сприяють співробітництву членів у галузі:
промисловості – ЮНІДО (Орг. Об'єднаних Націй по промисловому розвитку), Європейське об’єднання вугілля та сталі, Латиноамериканська організація з енергетики,
сільське господарство – ФАО (продовольча і сільськогосп. орг. ООН),
сфері фінансів та кредиту - МБРР, МВФ
торгівлі – Європейська асоціація вільної торгівля, ГАТТ,
транспорту і засобів зв’язку – ІКАО (Орг. міжнародної цивільної авіаці), міжнародна морська організація, всесвітня поштова спілка і т.д.
Міжнародний договірний механізм МДЕО являє собою систему міжнародних договорів, за допомогою яких спрямовується розвиток світової економіки в інтересах держав, які представлені в організаціях. Центральне місце належить їх статутам.
Головна функція МДЕО полягає в інтерактивному процесі, спрямованому на виявлення сфери відповідності інтересів держав-членів, а також на досягнення їхньої згоди щодо питання про спільні завдання.
Решту функцій МДЕО в залежності від методів і заходів, які використовуються організацією для виконання різних завдань, можна поділити на регулюючі та оперативні.
Регулюючі функції полягають у встановленні МДЕО для свої членів стандартів поведінки, які мають морально-політичне або юридичне значення.
Оперативні функції зводяться передусім до виявлення фактичного стану справ у сферах, що охоплюються даною організацією, і його зіставлення з еталонами, які містяться в установчих документах або актах органів організації. Оперативні функції можна поділити на внутрішні та зовнішні. Здійснення внутрішніх оперативних функцій спрямоване на розв’язання фінансових проблем організацій, питань діяльності персоналу, видання і поширення документації тощо. Зовнішня оперативна функція включає діяльність організацій в галузі міжнародних розрахунків, надання технічної допомоги, проведення науково-дослідницьких робіт.
Для переважної більшості МДЕО характерними є складна організаційна структура, свій особливий характер взаємодії органів і специфіка їх комплектації. При цьому, для сучасних МДЕО типовою є наявність 4-х різновидів органів: вищих, виконавчих, адміністративних комітетів і комісій. В окремих МДЕО є юридичні органи.
Рішення бувають резолюційно-рекомендаційного характеру, юридично обов’язковими та мати зобов’язальний характер для тих, кому вони адресовані.
Міжнародні валютно-кредитні та фінансові інститути – це міжнародні організації, що в тій чи іншій мірі виконують функції регулювання міжнародних валютних, кредитних та фінансових відносин, проведення досліджень щодо проблем валютно-кредитної та фінансової сфер світового господарства, виробки та надання рекомендацій та пропозицій.
Ці організації займають важливе місце в системі МЕВ:
Їхня діяльність дає змогу внести регулюючий початок та певну стабільність в суперечливу цілісність всесвітнього господарства, забезпечуючи безперервне функціонування валютно-фінансової сфери. Необхідність цього пояснюється перш за все як значними масштабами взаємних зв’язків держав, так і змінившимся характером цих зв’язків;
Ці організації повинні налагоджувати співробітництво між країнами та державами.
Збільшується значення міжнародних валютно-фінансових організацій у галузі вивчення, аналізу та узагальнення інформації про тенденції розвитку та виробки рекомендацій з важливих проблем всесвітнього господарства.
