- •1. Бреттон-Вудська валютна система: особливості функціонування.
- •2. Виникнення господарських відносин в доісторичну добу розвитку людства.
- •3. Вплив Великих географічних відкриттів на формування системи мев.
- •4. Вплив колонізації на розвиток основних форм мев.
- •5. Еволюція форм мвкв у період аграрної, індустріальної та постіндустріальної цивілізації.
- •6. Еволюція форм прояву мев від доісторичних часів до сучасного періоду.
- •2. Міжнародні кредитні відносини
- •3. Міжнародне виробниче співробітництво.
- •4. Міжнародне науково-технічне співробітництво.
- •5. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •6. Міжнародна торгівля.
- •7. Світовий ринок послуг.
- •7. Етапи формування колоніальної системи світу.
- •9. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •10. Особливості розвитку господарської системи та зовнішньоекономічної політики на території Трипільської культури.
- •11. Особливості розвитку мев за аграрної цивілізації.
- •12. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13. Політико-господарські системи цивілізацій Стародавного Сходу (Шумер, Єгипет, Китай, Індія).
- •15. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу.
- •16.Характеристика перших міжнародних торгівельних організацій та союзів
- •17. Характерні риси зовнішньоекономічних зв'язків країн середньовічної Європи.
- •18. Ярмарок, як типова форма середньовічної торгівлі.
- •19.Валютно-фінансові методи торговельної політики.
- •20.Вільні економічні зони: місце та роль у світовому господарстві.
- •21.Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •22.Головні форми вивозу капіталу в системі міжнародних економічних
- •Демпінг у світовій торгівлі.
- •Демпинг – Субсидирование экспорта с целью его форсирования в условиях обострения конкурентной борьбы может принимать крайние формы, направленные на подавление конкурентов и вытеснение их с рынка.
- •23.Динаміка та структура зовнішньої торгівлі промислово розвинутих країн в 90і роки та на початку XXI ст.
- •24.Економічна роль тарифу у великій економіці.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •26. Інтелектуальна власність у світовій торгівлі: поняття, форми та
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •27.Мбрр: структура та функції, механізм кредитування.
- •28.Механізми регулювання міжнародного руху капіталів.
- •29.Механізми регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •30.Міжнародна електронна торгівля
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •31.Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва: види, форми.
- •32.Міжнародна торгівля. Модель економії на масштабі.
- •33.Міжнародна торгівля. Модель загальної рівноваги.
- •34.Міжнародна торгівля. Модель монополістичної конкуренції п. Кругмана.
- •35.Міжнародна торгівля. Неокласична теорія.
- •Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.
- •Крива торговельної пропозиції або взаємного попиту
- •Крива взаємного попиту для країни іі
- •36.Міжнародна торгівля. Теорема Столпера-Самуельсона.
- •37.Міжнародна торгівля. Теорія специфічних факторів виробництва.
- •Непропорційна зміна
- •Розвиток міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва
- •Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва
- •Графік для другого товару
- •38. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Гекшера-Оліна.
- •39.Модель життєвого циклу товару Вернона.(Міжнародна торгівля Модель «циклу життя продукту».)
- •40.Міжнародна торгівля: парадокс Леонтьєва.
- •41.Міжнародна торгівля: теорія абсолютних переваг.
- •Держава в умовах автаркії
- •42.Міжнародна фінансова корпорація: структура, функції.
- •43.Міжнародний валютний фонд: функції, механізм діяльності, основні програми.
- •44.Міжнародний поділ праці: поняття, типи, форми.
- •45.Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •Інтеграція міжнародних ринків
- •Концентрація міжнародних фінансових ринків капіталу
- •Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання.
- •46.Міжнародні економічні організації, їх роль в сучасних мев.
- •47.Міжнародні кредитні відносини: види та форми прояву.
- •48.Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.
- •49.Основні зобов’язання України щодо вступу до Світової організації торгівлі.
- •50.Основні моделі обмінного курсу.
- •51.Особливості регулювання світової торгівлі сировинними товарами.
- •52.Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •53.Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •54.Регулювання міжнародної передачі технології.
- •55.Регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •56.Розвиток Економічного та Валютного Союзу країн Європейського Союзу.
- •57. Світовий ринок послуг. Тенденції розвитку в 90-х роках.
- •58. Світовий ринок робочої сили та міжнародна трудова міграція.
- •59. Спз як форма свитових кредитних грошей.
- •60. Структура механізму функціонування міжнародних товарних угод.
- •61. Теорема Рибчинського.
- •62.Теорія митного союзу Якоба Вайнера.
- •63. Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі д.Рікардо.
- •64.Модель трансфертного ціноутворення Херста.
- •65.Угоди гатс, тріпс, трім Світової організації торгівлі.
- •. 66.Уругвайський раунд переговорів в межах гатт
- •67.Фіскальна політика та фінансові інструменти регулювання мев.
- •68. Характер і форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі.
Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
визначення сфери е-комерції (цифрові продукти, електронні засоби масової інформації, електронна трансмісія, а також електронна аутентифікація та цифрові сертифікати);
правила торгівлі (застосування правил СОТ до е-комерції, застосування правил торгівлі в регіональних торговельних угодах е-комерції, мораторій на мито, прозорість, недискримінація та режим найбільшого сприяння);
внутрішнє регулювання (уникнення зайвих регуляторних бар’єрів, електронна аутентифікація та цифрові підписи, захист споживача, захист даних);
інші положення (безпаперова торгівля, співробітництво у сфері е-комерції та інших пов’язаних галузей, посилання на е-комерцію та права інтелектуальної власності, застосування положень про розв’язання суперечок).
Україна: Закон України „Про платіжні системи та перекази грошей в Україні (2000 р.)”:
документ на переказ грошей може бути паперовим або електронним (для юридичних та фізичних осіб);
електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом;
електронний цифровий підпис на електронному документі має однакову юридичну силу на паперовому документі;
електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документу.
Закон України «Про електронний цифровий підпис (2003р.)» зі змінами 2009р.:
суб’єкти відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису: підписувач, користувач, центр сертифікації ключів, акредитований центр сертифікації ключів, центральний засвідчу вальний орган, засвідчу вальний центр органу виконавчої влади або іншого державного органу, контролюючий орган;
призначення: для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів;
вимоги до сертифіката ключа.
31.Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва: види, форми.
Головними компонентами міжнародного поділу праці (МПП) є міжнародна спеціалізація та міжнародна кооперація.
Міжнародна спеціалізація виробництва - це форма інтернаціональної організації виробництва, яка передбачає відокремлення видів виробництв та галузей у міжнародному масштабі. Одним з напрямів розвитку спеціалізації виробництва у багатьох промислово-розвинутих країнах є предметна спеціалізація. Вона засновується на випуску окремими країнами певних видів машин, обладнання, приладів, а також численних інших виробів. Така спеціалізація набула поширення в автомобільній та авіаційній промисловості, суднобудуванні, виробництві електроніки.
В міру розвитку НТП значно поширився одиничний поділ праці, що пов’язаний з подетальною та повузловою спеціалізацією виробництва. Ця форма МПП спричинює зростання у світовому товарному обміні частки тих виробів, що мають проміжне, а не кінцеве застосування. Вона ґрунтується на тому, що численні заводи розвинутих країн спеціалізуються на виробництві різних комплектуючих деталей, вузлів для машин, механізмів тощо.
На основі подетальної та повузлової спеціалізації між фірмами різних країн поширюється процес міжнародної кооперації, зокрема науково-технічної. Міжнародна кооперація виробництва - форма тривалих, раціональних виробничих зв’язків, які встановлюються між спеціалізованими підприємствами. Сьогодні реалізація багатьох науково-технічних проектів та НДДКР вимагає настільки великих коштів і відповідної наукової бази, що це стає не під силу окремій країні. (проект “Євротунель” ).
У географічному аспекті кооперація фірм може бути регіональною, міжрегіональною та світовою.
За кількістю суб’єктів між. кооперація поділяється на дво- і багатосторонню.
З точки зору технологічної структури міжнародна кооперація фірм може належати до: вертикальної, горизонтальної, змішаної (гетерогенної).
Вертикальна – об’єднує підприємства, що здійснюють різні взаємозв’язані стадії виробничого процесу – починаючи від заготівельної і закінчуючи складанням готової продукції. Підприємства можуть належати до однієї й тієї ж галузі або до різних галузей, але в усіх випадках вони обслуговують різні стадії одного технологічного процесу виготовлення товару.
Горизонтальна – виробнича кооперація здійснюється між підприємствами одного профілю. Горизонтальна кооперація між фірмами базується на розподілі між ними виробничих програм, обміні певними комплектуючими виробами, організації спільного випуску продукції.
Змішана – поєднання горизонтальної та вертикальної кооперації. Особливо поширена при виробництві конструктивно складних видів машин та обладнання.
В міру розвитку МПП і спеціалізації виробництва форми виробничої кооперації тісно переплітаються і доповнюють одна одну.
У міжнародній практиці найбільше розповсюдження отримали наступні форми кооперації:
Підрядна кооперація – при цьому одна сторона договору, замовник, дає іншій стороні, підряднику, замовлення на виробництво деталей, частин, вузлів та агрегатів, які мають увійти складовою частиною до продукту, що реалізується замовником.
Кооперація на основі організації спільного виробництва, передбачає організацію фірмами спільного виробництва нового єдиного кінцевого продукту (звичайно технічно складного) шляхом поєднання фінансових, науково-технічних, матеріальних, трудових ресурсів партнерів та закріплення за кожним з них повної відповідальності за випуск певної частини товару.
Угоди про розподіл виробничих програм на основі договірної спеціалізації. Звичайно вони складаються між конкуруючими компаніями з метою розмежування та закріплення за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції та усунення дублювання виробництва.
Спільні підприємства. Характерні риси – поєднання на частковій основі власності взаємодіючих партнерів, спільне керування підприємством, спільне несення різних ризиків, розподіл прибутку згідно умов договору. Організаційні форми СП: ТОВ та AT. На основі спеціалізації та кооперації виробництва, переплетіння виробничих, науково-технічних, фінансових зв’язків крупних та середніх фірм посилилося настільки, що мова йде вже про формування безпосереднього міжнародного виробництва (ТНК).