- •1. Бреттон-Вудська валютна система: особливості функціонування.
- •2. Виникнення господарських відносин в доісторичну добу розвитку людства.
- •3. Вплив Великих географічних відкриттів на формування системи мев.
- •4. Вплив колонізації на розвиток основних форм мев.
- •5. Еволюція форм мвкв у період аграрної, індустріальної та постіндустріальної цивілізації.
- •6. Еволюція форм прояву мев від доісторичних часів до сучасного періоду.
- •2. Міжнародні кредитні відносини
- •3. Міжнародне виробниче співробітництво.
- •4. Міжнародне науково-технічне співробітництво.
- •5. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •6. Міжнародна торгівля.
- •7. Світовий ринок послуг.
- •7. Етапи формування колоніальної системи світу.
- •9. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •10. Особливості розвитку господарської системи та зовнішньоекономічної політики на території Трипільської культури.
- •11. Особливості розвитку мев за аграрної цивілізації.
- •12. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13. Політико-господарські системи цивілізацій Стародавного Сходу (Шумер, Єгипет, Китай, Індія).
- •15. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу.
- •16.Характеристика перших міжнародних торгівельних організацій та союзів
- •17. Характерні риси зовнішньоекономічних зв'язків країн середньовічної Європи.
- •18. Ярмарок, як типова форма середньовічної торгівлі.
- •19.Валютно-фінансові методи торговельної політики.
- •20.Вільні економічні зони: місце та роль у світовому господарстві.
- •21.Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •22.Головні форми вивозу капіталу в системі міжнародних економічних
- •Демпінг у світовій торгівлі.
- •Демпинг – Субсидирование экспорта с целью его форсирования в условиях обострения конкурентной борьбы может принимать крайние формы, направленные на подавление конкурентов и вытеснение их с рынка.
- •23.Динаміка та структура зовнішньої торгівлі промислово розвинутих країн в 90і роки та на початку XXI ст.
- •24.Економічна роль тарифу у великій економіці.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •26. Інтелектуальна власність у світовій торгівлі: поняття, форми та
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •27.Мбрр: структура та функції, механізм кредитування.
- •28.Механізми регулювання міжнародного руху капіталів.
- •29.Механізми регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •30.Міжнародна електронна торгівля
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •31.Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва: види, форми.
- •32.Міжнародна торгівля. Модель економії на масштабі.
- •33.Міжнародна торгівля. Модель загальної рівноваги.
- •34.Міжнародна торгівля. Модель монополістичної конкуренції п. Кругмана.
- •35.Міжнародна торгівля. Неокласична теорія.
- •Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.
- •Крива торговельної пропозиції або взаємного попиту
- •Крива взаємного попиту для країни іі
- •36.Міжнародна торгівля. Теорема Столпера-Самуельсона.
- •37.Міжнародна торгівля. Теорія специфічних факторів виробництва.
- •Непропорційна зміна
- •Розвиток міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва
- •Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва
- •Графік для другого товару
- •38. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Гекшера-Оліна.
- •39.Модель життєвого циклу товару Вернона.(Міжнародна торгівля Модель «циклу життя продукту».)
- •40.Міжнародна торгівля: парадокс Леонтьєва.
- •41.Міжнародна торгівля: теорія абсолютних переваг.
- •Держава в умовах автаркії
- •42.Міжнародна фінансова корпорація: структура, функції.
- •43.Міжнародний валютний фонд: функції, механізм діяльності, основні програми.
- •44.Міжнародний поділ праці: поняття, типи, форми.
- •45.Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •Інтеграція міжнародних ринків
- •Концентрація міжнародних фінансових ринків капіталу
- •Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання.
- •46.Міжнародні економічні організації, їх роль в сучасних мев.
- •47.Міжнародні кредитні відносини: види та форми прояву.
- •48.Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.
- •49.Основні зобов’язання України щодо вступу до Світової організації торгівлі.
- •50.Основні моделі обмінного курсу.
- •51.Особливості регулювання світової торгівлі сировинними товарами.
- •52.Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •53.Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •54.Регулювання міжнародної передачі технології.
- •55.Регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •56.Розвиток Економічного та Валютного Союзу країн Європейського Союзу.
- •57. Світовий ринок послуг. Тенденції розвитку в 90-х роках.
- •58. Світовий ринок робочої сили та міжнародна трудова міграція.
- •59. Спз як форма свитових кредитних грошей.
- •60. Структура механізму функціонування міжнародних товарних угод.
- •61. Теорема Рибчинського.
- •62.Теорія митного союзу Якоба Вайнера.
- •63. Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі д.Рікардо.
- •64.Модель трансфертного ціноутворення Херста.
- •65.Угоди гатс, тріпс, трім Світової організації торгівлі.
- •. 66.Уругвайський раунд переговорів в межах гатт
- •67.Фіскальна політика та фінансові інструменти регулювання мев.
- •68. Характер і форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі.
22.Головні форми вивозу капіталу в системі міжнародних економічних
відносин.
Форми міжнародного руху капіталу
Існує декілька форм МРК.
За джерелами походження капіталу на світовому ринку виділяють офіційний та приватний капітал.
Офіційний (державний) капітал – це кошти з державного бюджету, що переміщуються за кордон, або ті, що приймаються в країну за рішенням уряду, чи міжурядових організацій. До офіційного капіталу відносять всі державні позики, гранти, міждержавна допомога на основі міжурядових угод. До офіційного капіталу відноситься і капітал міжнародних організацій: МВФ, СБ, ООН тощо. Джерелами офіційного капіталу є кошти державного бюджету.
Приватний капітал – це кошти приватних фірм, банків, недержавних організацій та установ, що переміщуються за кордон, або приймаються з-за кордону за рішенням керівних органів підприємств. До цієї категорії капіталу відносять: інвестиції за кордон приватними фірмами, надання торгових кредитів та міжбанківське кредитування. Джерелом приватного капіталу є власні чи запозичені кошти приватних фірм.
За характером використання капітал поділяється на підприємницький та позичковий.
Підприємницький капітал – це кошти, що прямо чи опосередковано вкладаються у виробництво з метою отримання прибутку. До підприємницького капіталу найчастіше можна віднести приватний капітал.
Позичковий капітал – це кошти, що позичаються з метою отримання відсотків.
За строком вкладення капітал буває коротко-, середньо- та довгостроковий.
Короткостроковий капітал – це кошти, вкладені на термін до 1 року. В основному це – позичковий капітал.
Середньостроковий капітал – це кошти, вкладені на термін від 1 до 7 років.
Довгостроковий капітал – це кошти, вкладені на термін понад 7 років.Середньостроковий та довгостроковий – це в основному підприємницький капітал.
За метою вкладення капітал буває у вигляді прямих та портфельних інвестицій.
Прямі закордонні інвестиції – це кладення капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні-імпортері капіталу. Цей довгостроковий інтерес забезпечує контроль над об’єктом розміщення капіталу. До прямих закордонних інвестицій відноситься в основному приватний капітал.
Портфельні інвестиції – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвестору право реального контролю над об’єктом розміщення капіталу.
Головними формами вивозу капіталу в системі МЕВ є наступні:
• кредитування;
• інвестування.
Кредитування - це передача фінансових ресурсів Іншому суб'єкту МЕВ на основі виконання наступних принципів- терміновості, повернення та сплати відсоків по кредиту. Кредитування може відбуватися у вигляді комерційного (відсрочка в виконанні умов контракту) і банківського кредиту (отримання коштів в банківських та фінансових установах). Кредити можуть надаватися в товарній або грошовій формі на строки від 1 доби до десятків років. Джерелами міжнародного кредиту служать. тимчасово вільні кошти підприємств і фін установ.
Інвестування - це також передача певних фінансових активів іншому суб'єкту МЕВ, але це більш ризикована операція. Так як вона пов'язана з купівлею облігацій та акцій підприємств.
На практиці розрізнюють прямі та портфельні інвестиції.
Портфельні інвестиції - це придбання: активів підприємства (звичайно, акцій та облігацій). яке не передбачає отримання повного контролю над його діяльністю. Історично портфельні інвестиції передували появі прямих. Зокрема, найбільшим „портфельним" інвестором в 19 сторіччі була Франція.
Прямі закордонні інвестиції - це будь-який фінансовий потік, або кредит, або набуття власності в закордонних підприємств, яке в значній мірі контролюється резидентами інвестуючої країни. Інвестування, як форма МЕВ, вигідне і для краіни-інвестора, і для країни-реципієнта. Країна-інвестор отримує переваги, пов'язані з тим, що інвестований капітал та прибутки з нього все ж таки повертаються в країну, що підвищує загальний платежеспроможний попит.