- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
- •4. Економічне зростання і його детермінанти.
- •6.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •7.Методи історії економіки та економічної думки.
- •14.Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •30.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •47. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.
- •55.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •56.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження
- •58.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •61. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •64. Розвиток форми господарства в Англії (середина худ - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.
- •66. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •67. Особливості розвитку ринкового господарства у
- •68.Парцелярна система у Франції. Її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни.
- •69.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •72. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •76. Маржинальний напрям економічної думки.
- •80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •93.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •95.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки XX ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •108.Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.
- •118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.
- •120.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •128.Форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки XX ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •130. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги".
- •137.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
66. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
Промисловий переворот розпочався в бавовняній промисловості. Це було обумовлено рядом чинників. Сукнарство піддавалося різноманітній регламентації, спиралось на протекціоністську політику уряду, на різні привілеї та пільги. Усе це було необхідне в період становлення національної економіки, але у XVIII ст. почало стримувати розвиток галузі, суперечило принципам ринку, вільній конкуренції. Тому промисловий переворот розпочався в порівняно молодій галузі — бавовняній, продукція якої була дешевою, практичною й тому користувалась великим попитом у населення Англії та її колоній.
Парові двигуни створили об'єктивні передумови для укрупнення, концентрації виробництва. А використання машин різко збільшило потенціал виробничого процесу. Перехід до машинного виробництва викликав глибокі зміни в класовій структурі суспільства.
Проблема впливу промислового перевороту на становище різних класів буржуазного суспільства дуже цікавила Д. Рікардо. У третє видання своєї праці «Основи політичної економії та оподаткування» він включив спеціальний розділ — «Про машини», повністю присвячений даній проблемі. У результаті дослідження Д. Рікардо дійшов висновку: використання машин веде до збільшення витрат на їх виробництво, що, відповідно, зменшує витрати капіталіста на найм робітників. Використання машин сприяє зростанню чистого доходу, з якого черпають свої доходи землевласники і капіталісти, але разом з цим зменшується зайнятість робітничого класу. «Звідси випливає, якщо я правий, - писав Д. Рікардо, — що та ж сама причина, яка може примножити чистий дохід країни, може в той же час створити надлишок населення і погіршити становище робітника».
Про вільну торгівлю в Англії заговорили тільки тоді, коли вона стала світовою промисловою державою, і їй потрібна була дешева імпортна сировина, продовольчі товари та ринки збуту. Ідея вільної торгівлі була висунута та обґрунтована А. Смітом в останній чверті XVIII ст.
Учений надавав зовнішній торгівлі великого значення, тому що вона сприяє розвитку поділу праці й спеціалізації виробництва, дозволяє експортувати надлишки товарів і перебороти вузькість внутрішнього ринку. Зовнішня торгівля сприяє також поліпшенню техніки, зростанню продуктивності праці, доходу й багатства. А. Сміт стверджував, що тільки в умовах вільної торгівлі країни зможуть досягнути зазначеного найбільш швидко та ефективно.
За А. Смітом, при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продавати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких даній країні обходиться дешевше за інших.
67. Особливості розвитку ринкового господарства у
Франції (середина ХУП - середина ХЇХ ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях Ж.Б.Сея та Ф.Бастіа.
З 1789 р. по 1791 р. у Франції було проведено ряд реформ, які сприяли утвердженню буржуазного устрою. Був скасований становий поділ, спадкові титули дворянства, церкву відділили від держави, а її землі конфіскували, оголосили «національним майном» і розпродали невеликими ділянками. Були скасовані також цехи, відмінена урядова регламентація промислового виробництва. Знищувались внутрішні мита й подібні обмеження, що перешкоджали розвитку промисловості та торгівлі. Усе це створювало передумови для ринкового підприємницького господарювання.
З приходом до влади якобінців було прийнято знамените аграрне законодавство 1793 року. Воно проголошувало конфіскацію дворянського землеволодіння, знищення всіх дворянських привілеїв і повинностей, передачу общинних земель у власність селян без будь-якого викупу.
Сукупність у Франції кінця XVIII ст. таких факторів, як прив'язаність селян до землі, низький рівень народжуваності, пар-целяризація села, заборгованість лихварям і неминуче низька купівельна спроможність селян негативно впливала на загальний економічний розвиток країни.
Але саме революція 1789 р. була тією вирішальною подією, яка визначила у Франції початок промислового перевороту і розчистила дорогу для розвитку капіталістичної економіки. Промисловий переворот в країні тривав майже все XIX ст.
На 20—40-і роки XIX ст. припадає творчість представників французької класичної економічної школи Ж. Б. Сея та Ф. Бастіа. Економічна теорія у Франції мала свою специфіку: вона хоч і успадкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до цієї інколи надто абстрактної теорії, а з прагматичних позицій вирішувала проблеми розвитку буржуазного суспільства.
Жан Батист Сей (1767—1832)-- родоначальник і головний представник французької економічної думки цього періоду. Як у першій своїй роботі «Трактат політичної економії» (1803), так і в узагальнювальній — «Повний курс практичної політичної економії» (1828—1829) у шести томах він наслідує і пропагує ідеї А. Сміта. Разом з тим Ж. Б. Сей звертає увагу на помилки та суперечності в теорії вченого й намагається їх виправити. У цілому правомірно стверджувати, що він не просто популяризував класичне вчення, а збагатив його власними ідеями і став засновником нового напряму в економічній теорії.
Відповідно до теорії Ж. Б. Сея, виробництво створює не певну матерію, а корисність, яка надає речам цінність. Саму корисність він розглядає як послугу. Так, якщо в А. Сміта йшлося про виробництво товарів, то у Ж. Б. Сея виробництво — це надання послуг і, навпаки, будь-яке надання послуг є виробництвом. І навіть відношення між капіталістами і робітниками представлені вченим у вигляді взаємного надання послуг.
Другим представником французької політичної економії цього часу був Фредерік Бастіа (1801—1850). Найбільшою популярністю користуються дві його роботи - - «Економічні софізми» (1847) і «Економічні гармонії» (1850).
Ф. Бастіа, як і А. Сміт, пов'язував прогрес суспільства з реалізацією вільної ініціативи кожної людини. Він відстоював теорію природного порядку та заперечував існування соціальних антагонізмів. Учений вважав, що за умов економічної свободи взаємовідносини між людьми «не можуть бути нічим іншим, як взаємним обміном послуг, які знижуються в цінності і зростають у корисності». Таким чином, Ф. Бастіа, наслідуючи Ж. Б. Сея, трактував цінність як відношення послуг. Останню він визначив як будь-яке зусилля, яке зберігає зусилля інших. З боку продавця послуга вимірюється його зусиллями затраченими на виробництво товару. А послуга з боку покупця вимірюється зусиллями, які економляться в результаті придбання товару. Виходячи з цієї власної теорії послуг, Ф. Бастіа визначав ринкову економіку як «царство волі та гармонії», економічної свободи та взаємовигідного співробітництва різних класів.