- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
- •4. Економічне зростання і його детермінанти.
- •6.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •7.Методи історії економіки та економічної думки.
- •14.Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •30.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •47. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.
- •55.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •56.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження
- •58.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •61. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •64. Розвиток форми господарства в Англії (середина худ - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.
- •66. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •67. Особливості розвитку ринкового господарства у
- •68.Парцелярна система у Франції. Її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни.
- •69.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •72. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •76. Маржинальний напрям економічної думки.
- •80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •93.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •95.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки XX ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •108.Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.
- •118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.
- •120.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •128.Форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки XX ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •130. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги".
- •137.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.
Якщо Фридмен у 1976 одержав свою Ноб. премію за спростування Кейнса і свій монетаризм, те в 1995 її одержав Лукас за спростування їх обох. Його напрямок наз. "нова класична школа экономикс". Фридмен вважав, що суб'єкти економіки, напр, фірми, пристосовуються до эк. ситуації, спираючи на минулий досвід: це "адекватні чекання". Наслідок: при швидкій адаптації рын-
ков поводження, викликане цими чеканнями, швидко нейтралізують кожну гос. політику стабілізації. Але неокласичний принцип адекватної реакції невірний, тому що інформація суб'єкта про події в эк. завжди неповна. Лукас побудував мат. модель, що враховує як вплив на чекання всієї наявної інформації, так і зворотний зв'язок: вплив чекань на майбутні эк. події. Формалізував важливу в класичній теорії ідею оптимального эк. поводження суб'єкта. Теорія раціональних чекань заперечує політику госрегулирования:
усе нівелюється поводженням эк. агентів;
народжує результати, зворотні прогнозованим;
Гос. рішення стосуються макрорівня, ігноруючи мікро, а саме там приймаються рішення обэк. поводженні в конкр ситуації Економіка пропозиції: в основі не підприємство, а індивідуум: індивідуальний капітал і інд праця, що вкладають з визначеною метою. Основне в теорії "економіки пропозиції": маніпуляції фіскальною політикою, сист прогресивного оподатковування не стим заощаджень і інвестицій, перерозподіляє нацдоход на користь споживання і стають причиною приховування доходів, тіньовий эк, бартеру, схованої зайнятості, тому негативна
118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.
Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму у другій половині XX ст. Від 50—60-х років XX ст. у межах неокласичної течії формується новий науковий напрям. XX ст, інституг\іоналізм перетворився в один із провідних напрямів світової економічної думки. Посилення інтересу до інституціональної теорії взагалі та безпосередньо до ЇЇ неоінституціонального напряму, пов'язано зі спробами подолати обмеженість низки положень, характерних для мейнстрім економікс, а саме; аксіоми повної раціональності, абсолютної інформованості, досконалої конкуренції, встановлення рівноваги лише за допомогою цінового механізму тощо, та розглянути сучасні суспільні, й особливо — економічні процеси комплексно та всебічно, передусім — через необхідність дослідження нових явищ сучасної доби науково-технічної та технологічно-інформаційної революцій, коли використання традиційних методів не дає бажаних результатів.
119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.
Переходу до постіндустріального суспільства та постінду-стріальної ~ сервісно-інформаційної економіки — сприяла низкс чинників: перехід економіки Із пануванням виробництва товари (вторинний сектор господарства), до панування виробництва тс надання найрізноманітніших послуг (третинний сектор господар ства); зміна соціальної структури суспільства — класовий події поступається місцем професійному (страти, сітоси тощо); тео ретичне знання посідає центральне місце у визначенні політик в суспільстві — університети як центри зосередження цьогс знання стають головними інститутами суспільства; створенні нової інтелектуальної технології, запровадження планування п контролю над технологічними змінами
Д. Белл розглядав становлення постіндустріального суспільства як переважно еволюційний процес, у результаті якого індустріальний світ не руйнується, а радше збагачується додатковими рисами та властивостями, при цьому важливу роль відіграють не лише технологічний і господарський прогрес, а й якісні зміни в політичній та культурній сферах, І передусім — поширення в американському суспільстві культурної толерантності й ідеологічної терпимості. Головну роль у становленні постіндустріальної теорії відіграла інституціональна теорія {вебленівська традиція), яка полягала в тому, що абстрактна ідея протиставлення стадій технологічної еволюції (у межах історичної школи), за нових умов видозмінилася в структуризацію секторів суспільного виробництва і виявлення внутрішніх закономірностей господарського розвитку, котрі не залежали від соціальної та політичної системи тієї чи іншої країни.