- •Тема 1. Зміст та особливості аналізу фінансового стану підприємства
- •Тема 2. Інформаційне забезпечення аналізу
- •Тема 3. Аналізування майна підприємства
- •Тема 4. Характеристика джерел формування капіталу підприємства
- •1. Фінансовий стан підприємства 6
- •Тема 8. Ділова активність підприємства 73
- •2. Класифікація видів аналізу фінансового стану підприємства
- •3. Прийоми фінансового аналізу
- •4. Методи і моделі фінансового аналізу
- •5. Послідовність проведення аналізу фінансового стану підприємства
- •Тема 2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства План
- •2. Вимоги до фінансової інформації
- •3. Принципи підготовки фінансової звітності
- •4. Баланс підприємства та його складові
- •5. Звіт про фінансові результати
- •6. Звіт про рух грошових коштів
- •1. Значення й методи аналізування майна підприємства
- •2. Аналіз структури та динаміки майна підприємства
- •Агрегований баланс
- •3. Аналіз основних засобів
- •4. Оцінка ефективності використання нематеріальних активів
- •5. Характеристика стану та використання оборотних активів підприємства
- •6. Аналіз дебіторської заборгованості
- •7. Основні напрямки поліпшення використання майна та організації джерел його формування
- •1. Основні види та класифікація капіталу
- •2. Завдання аналізу капіталу
- •3. Аналіз структури капіталу
- •4. Оцінка власного капіталу підприємства
- •5. Аналіз позикового капіталу
- •6. Характеристика співвідношення активів із джерелами їх фінансування
- •7. Інтенсивність (оборотність) використання капіталу
- •8. Аналіз джерел формування капіталу підприємства
- •2. Прямий метод аналізу руху грошових коштів
- •3. Прогнозування грошових потоків
- •4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- •Синхронізація грошових потоків
- •Прискорення процесу надходження грошей
- •2. Ліквідність ті її значення для оцінки фінансового стану підприємства
- •3. Визначення абсолютного показника оцінки ліквідності (платоспроможності) підприємства
- •4. Визначення відносних показників для оцінювання ліквідності та платоспроможності підприємства
- •2. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства
- •3. Типи фінансової стійкості
- •4. Аналіз впливу факторів на фінансову стійкість підприємства
- •Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства
- •3. Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства
- •2. Формування прибутку підприємства
- •3. Аналіз взаємозв’язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку
- •4. Аналіз рентабельності підприємства
- •2. Методи оцінки інвестицій
- •3. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •1. Поняття, види та ознаки банкрутства
- •2. Основні напрямки аналізу потенційного банкрутства
- •1. Поточна неплатоспроможність;
- •2. Критична неплатоспроможність;
- •3. Надкритична неплатоспроможність.
- •V. Оцінка терміновості реагування на окремі кризові явища в фінансовому розвитку підприємства і розробка фінансової стабілізації підприємства
- •3. Шляхи оздоровлення суб'єктів господарювання
- •4. Необхідність проведення санації
- •V. Підбір санаторів
- •VI. Підготовка бізнес-плану санації
- •VIII. Затвердження бізнес-плану санації
- •IX. Моніторинг реалізації міроприємств бізнес-плану санації
- •Список використаної літератури
3. Шляхи оздоровлення суб'єктів господарювання
Основна роль в системі антикризового управління підприємством відводиться широкому використанні внутрішніх механізмів фінансової стабілізації. Їх використання має місце тоді, коли на підприємстві спостерігаються ознаки поточної, критичної і надкритичної неплатоспроможності, його охоплює фінансова криза.
Не виключено використання в якості стабілізаційних мір і санації - системи заходів, що реалізуються з допомогою сторонніх фізичних і юридичних осіб, направлених на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.
Внутрішня фінансова стабілізація в умовах кризової ситуації здійснюється за такими етапами:
І. Ліквідація неплатоспроможності, тобто відновлення здатності підприємства здійснювати платежі за своїми невідкладними фінансовими зобов'язаннями.
Механізм фінансової стабілізації може включати:
- ріст позитивного грошового потоку;
- прискорене скорочення розміру фінансових зобов'язань.
Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо ліквідована поточна неплатоспроможність підприємства, тобто обсяг надходжень грошових засобів перевищує обсяг невідкладних фінансових зобов'язань в короткотерміновому періоді.
Особливістю даного етапу стабілізаційних заходів є те, що загрозу банкрутства не ліквідовано, а відкладено на пізніше.
ІІ. Відновлення фінансової стійкості підприємства
Ліквідація поточної неплатоспроможності без відновлення до безпечного рівня фінансової стійкості підприємства не дозволить йому уникнути загрози банкрутства.
При абсолютній фінансовій стійкості розвиток підприємства йде виключно за рахунок власних джерел. Обсяг сформованих підприємством власних засобів дорівнює необхідному обсягу їх споживання.
Якщо обсягу власних фінансових ресурсів недостатньо, то економічний розвиток підприємства буде супроводжуватися ростом частки позиченого капіталу, що відповідно веде до зниження фінансової стійкості підприємства.
В у мовах кризового стану підприємства модель антикризового фінансового управління повинна забезпечити позитивну різницю відповідних грошових потоків (надходження і витрачання фінансових ресурсів), тим швидше воно досягне точки фінансової рівноваги в процесі виходу із кризи.
Мета цього етапу стабілізаційний заходів вважається досягнутою, коли відновлено фінансову рівновагу підприємства. Про це свідчать коефіцієнти його фінансової стійкості.
ІІІ. Забезпечення фінансової рівноваги в довготривалому періоді
Механізм фінансової стабілізації в довготривалому періоді базується на моделі стійкого економічного росту підприємства.
Найбільш простий варіант моделі стійкості економічного росту має вигляд:
[11.7]
де, – коефіцієнт стійкості економічного росту;
ЧП – чистий прибуток підприємства;
ЧПК – капіталізована величина чистого прибутку підприємства;
В – виручка від реалізації;
А – сума активів;
ВК – власний капітал.
Модель стійкості економічного росту буде вказувати на допустимі і економічно доцільні темпи розвитку підприємства.
Деякі західні економісти прийшли до висновку, що компанії, які намагалися досягнути високих темпів розвитку за короткий період через швидке і неконтрольоване розширення господарської діяльності, при якому, запаси, витрати і дебіторська заборгованість зростала швидше , ніж обсяг продажу, стали банкрутами. Однак, і надто повільні темпи росту не приносять бажаних результатів.
Розрахунковий показник моделі, коефіцієнт стійкості економічного росту відображає оптимальне значення можливого приросту обсягу реалізації при незмінних параметрах моделі (фінансовій стратегії). Той період, на протязі якого, фактичні темпи приросту обсягу реалізації відповідають значенням, розрахованим за моделлю, і є періодом безкризового розвитку. Якщо, через зміну ринкової кон'юнктури, підприємство не може вийти на запланований обсяг приросту обсягу реалізації чи навпаки може суттєвого його збільшити, то для забезпечення фінансової рівноваги в модель повинні бути внесені корективи. Будь-яке відхилення від оптимального значення буде або вимагати додаткових фінансових ресурсів, що може порушити фінансову стійкість, або буде вести до створення додаткового обсягу власних фінансових ресурсів, не забезпечуючи їх ефективного використання в операційній діяльності.
Зовнішні механізми стабілізаційних заходів спрямовані на виведення підприємства з кризового фінансового стану за допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб.