Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_z_finansovogo_analizu_1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

3. Аналіз взаємозв’язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку

Основою аналізу є поділ витрат підприємства на такі:

постійні, або умовно постійні (Sпост.) за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв'язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;

змінні (Sзмін), тобто такі, що прямо залежать від зміни заванта­ження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників – відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат – продукт, виріб;

- сукупні, тобто повна собівартість (S) – сума постійних ( ) та змінних ( ) витрат:

+ ; =Q ; V= [9.1]

де Q – обсяг виробництва (реалізації) у натуральних одиницях вимірювання;

– змінні витрати на одиницю продукції; V – виручка від реалізації продукції; p − ціна реалізації одиниці продукції.

Використовуючи наведені раніше рівняння, можна розрахувати критичний обсяг виробництва (Qкрит), тобто обсяг, який забезпечує беззбитковість діяльності підприємства. Це досягається тоді, коли виручка від реалізації продукції дорівнює повній собівартості, тобто

V= + Qкрит , [9.2]

якщо V=

p Qкрит = + Qкрит , [9.3]

отже Qкрит = / p- [9.4]

Різниця між ціною реалізації виробу та змінними витратами на один виріб (знаменник останнього рівняння) становить маржинальний дохід на одиницю виробу.

Розрахувавши Qкрит можна встановити скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.

4. Аналіз рентабельності підприємства

Показники прибутковості (рентабельності) дозволяють дати оцінку ефективності використання підприємством його активів. Ефективність роботи підпри­ємства визначається співвідношенням чистого прибутку із сумою активів, використа­них для одержання цього прибутку.

Показники рентабельності можна об’єднати в декілька груп:

  • показники, що характеризують рентабельність (окуп­ність) витрат виробництва й інвестиційних проектів;

  • показники, що характеризують рентабельність про­дажів;

  • показники, що характеризують прибутковість капіталу і його частин.

Усі ці показники можуть розраховуватися на основі ба­лансового прибутку, прибутку від реалізації продукції й чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) (R ) обчислюється шляхом відношення прибутку до оподаткування (П )до суми витрат з реалізованої або виробленої продукції (З):

R = або R = [9.5]

Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кож­ної гривні, витраченої на виробництво й реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремих йо­го підрозділах і видах продукції.

Рентабельність продажів (Rn) розраховується відношенням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму отриманого виторгу (реалізації продукції). Харак­теризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство із гривні продажів.

Широке за­стосування цей показник одержав у ринковій економіці. Роз­раховується в цілому по підприємству й окремих видах про­дукції.

R = або R = [9.6]

Рентабельність (прибутковість) капіталу (Rк) обчис­люється відношенням прибутку до оподатковування (або чис­того) прибутку до середньорічної вартості всього інвестовано­го капіталу (∑ІК) або окремих його видів: власного (акціонерного), позикового, основного, оборотного, виробни­чого капіталу й т.д.

R = або R = [9.7]

У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їхньому рівні й провести порівняння з підприємствами – конкурентами.

Тема 10. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

План

1. Класифікація інвестицій

2. Методи оцінки інвестицій

3. Аналіз ризиків інвестиційних проектів

1. Класифікація інвестицій

Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції – це всі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Це – грошові кошти, цінні папери, банківські депозити, паї, рухоме і нерухоме майно, майнові права, патенти, ліцензії та інше. Класифікація інвестицій подана на рис.10.1.

За об’єктами вкладання коштів

  • Реальні інвестиції

  • Фінансові інвестиції

За характером участі в інвестуванні

  • Пряме інвестування

  • Портфельне інвестування

За періодом інвестування

  • Короткострокові інвестиції

  • Довгострокові інвестиції

За формами власності інвестора

  • Приватні інвестиції

  • Державні інвестиції

  • Іноземні інвестиції

  • Спільні інвестиції

За регіональною ознакою

  • Внутрішні

  • Зовнішні

За рівнем ризику

  • Безризикові

  • Ризикові

  • Венчурні

Рис. 10.1 – Класифікація інвестицій

Під реальними інвестиціями розуміють вкладання коштів у реальні активи як у матеріальні, так і нематеріальні (виробництво, реконструкцію, будівництво, модернізацію діючих потужностей, переоснащення виробництва).

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладання коштів у різні фінансові інструменти (переважно цінні папери), перелік та характеристику яких відображено у табл. 10.1.

Таблиця 10.1 – Характеристика цінних паперів фондового ринку України

Вид цінного паперу

Характеристика

Акція

Цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація

Цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента.

Ощадний сертифікат

Цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на отримання після встановленого строку суми депозиту та відсотків за ним.

Інвестиційний сертифікат

Цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Депозитний сертифікат

Цінний папір на пред’явника,що засвідчує наявність у банку строкового вкладу на певну суму.

Вексель

Цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Опціон

Цінний папір, укладений як стандартизований документ, який закріплює право (але не зобов’язання) його власника на придбання від емітента опціону чи продаж емітенту зазначену кількість базового активу за фіксованою ціною у термін визначений у контракті.

Казначейські зобов’язання

Цінні папери на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Під прямим інвестуванням розуміють безпосередню участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладення коштів.

Під портфельними інвестиціями розуміють процес інвестування, що опосередковуються іншими особами – фінансовими посередниками.

Короткострокові інвестиції здійснюються на період, що не перевищує одного року. До них належать короткострокові депозитні вклади, короткострокові облігації, векселі.

Довгострокові інвестиції здійснюються на період понад один рік. До них відносять переважно реальні інвестиції, пов’язані із процесом виробництва.

Внутрішні інвестиції передбачають рух інвестиційного капіталу суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб на території певної країни.

Зовнішні інвестиції – капіталовкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, міжнародних урядових та неурядових організацій.

Безризикове – інвестування за умов якого, витрати нижчі ніж витрати при інших капіталовкладеннях.

Ризикове інвестування передбачає можливість втрати прибутку або всієї суми інвестованого капіталу.

Венчурне інвестування пов’язане із кредитуванням і фінансуванням науково-технічних розробок і винаходів і характеризується найвищим ступенем ризику.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]