Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_z_finansovogo_analizu_1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

2. Класифікація видів аналізу фінансового стану підприємства

Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньогосподарський та зовнішній.

Внутрішньогосподарський аналіз виконується для керівників підприємства, а також їхніх функціональних і лінійних підрозділів.

Результати цього аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета – встановлювати планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні та позичені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимального прибутку і запобігти банкрутству.

Зовнішній аналіз здійснюють банки, контролюючі органи, інвестори, постачальники матеріальних і фінансових ресурсів.

Надаючи кредити, економісти банків повинні глибоко проаналізувати платоспроможність клієнта не лише на дату видачі позики, а й спрогнозувати фінансову стійкість на перспективу. Це дає можливість банкові ефективно управляти кредитними ресурсами.

Інвестори, які вкладають кошти та майно в акціонерне підприємство, повинні бути впевнені в збереженні та ефективному використанні своєї власності.

Як зовнішній, так і внутрішньогосподарський аналіз фінансового стану прийнято класифікувати за різними ознаками (рис. 1.1).

У процесі проведення аналітичної роботи слід вміло поєднувати різні види аналізу, що забезпечує підвищення її ефективності.

Рис. 1.1 – Класифікація видів аналізу фінансового стану підприємства

3. Прийоми фінансового аналізу

До економіко-логічних прийомів належать прийоми:

- порівняння,

- деталізація,

- групування середніх та відносних величин,

- балансовий прийом,

- горизонтальний та вертикальний аналіз,

- трендовий аналіз.

До економіко-математичних прийомів, які найчастіше використовують у процесі фінансового аналізу, можна віднести:

- інтегральний прийом,

- графічний прийом,

- кореляційно-графічний прийом.

Суть прийому порівняння полягає в порівнянні фінансових показників звітного періоду з їх плановим значенням (норматив, норма, ліміт), із показниками попереднього періоду.

Деталізація, як прийом використовують при аналізі чинників і результатів господарської діяльності. За допомогою цього прийому виявляють позитивні та негативні дії окремих чинників.

Групування – як засіб розподілу сукупності на однорідні за ознаками елементи.

Прийом середніх величин відображає суть процесу, що відбувся, закономірності його розвитку, та узагальнює більшість окремо взятих позитивних та негативних відхилень.

Прийом відносних величин (відсотки, коефіцієнти, індекси) дають змогу глибше зрозуміти суть і характер відхилення від базового показника.

Балансовий прийом застосовують у тому разі, якщо потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких мають бути рівними.

Горизонтальний аналіз передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду.

Найбільш типовими формами горизонтального аналізу є:

  1. порівняння фінансових показників звітного і минулого періоду;

  1. порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками за планом;

  1. порівняння фінансових показників з минулими періодами

Метою такого аналізу є виявлення тенденцій змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

Вертикальний (структурний) аналіз спрямований на визначення структури фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат в цілому.

Найпоширенішими є такі форми вертикального (структурного) аналізу:

  1. вертикальний (структурний) аналіз активів;

  2. вертикальний (структурний) аналіз капіталу;

  3. вертикальний (структурний) аналіз грошових потоків

Трендовий аналіз спрямований на порівняння кожної позиції звітності з низкою періодів, що передують, і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника.

Прямий (власне аналіз), коли результативний показник дроблять на складові; зворотний (синтез), коли його окремі елементи об’єднує загальний результативний показник.

Прийом послідовного вилучення чинників (ланцюгових підстановок) застосовують для розрахунків величини впливу окремих чинників на загальний показник.

Елімінування – логічний прийом, який застосовують при вивченні функціонального зв’язку, при якому послідовно виділяється вплив одного чинника і виключається вплив усіх інших.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]