§ 3. Державні підприємства та їх правовий статус. Управління державним сектором економіки

Державне підприємство — це підприємство, власником якого є держава. Держава передає підпри­ємство як майновий комплекс у повне господарське відання адміністрації підприємства — раді директо­рів, дирекції тощо. Право повного господарського ві­дання є вужчим за право власності.

Державне підприємство володіє, користується й розпоряджається майном, що йому належить відпо­відно до законів і цілей діяльності підприємства, ви­значених у його статуті. Згідно зі ст. 37 Закону Ук­раїни "Про власність" щодо державних підприємств діє особливий правовий режим. Він полягає в уста­новленні обмежень щодо прав адміністрації розпоря­джатися майном підприємства, визначати напрямки й види господарської діяльності. Наприклад, адмі­ністрація не має права продати підприємство, пе­реорієнтувати його на здійснення господарської ді­яльності, непередбаченої статутом та іншими нор­мативними актами щодо діяльності державних підприємств. Адміністрація державних підприємств підзвітна й підконтрольна уповноваженим органам держави — міністерствам, державним комітетам, іншим органам державної виконавчої влади, місце­вим радам народних депутатів. "л

Державні підприємства залежно від суб'єкта власності поділяються на підприємства, засновані на загальнодержавній власності, республіканській власності (Автономна Республіка Крим), власності адміністративно-територіальних одиниць (кому­нальні підприємства). Суб'єктом права загальнодер­жавної власності є держава в особі Верховної Ради України, республіканської — Автономна Республіка Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, власності адміністративно-територіальних одиниць — адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, районних у міс­тах, селищних та сільських рад народних депутатів.

Державні підприємства сукупно складають дер­жавний сектор економіки. Всі центральні органи державної влади згідно з Конституцією України на­ділені певними повноваженнями щодо управління державних секторів економіки України.

Верховна Рада України здійснює в цій сфері такі повноваження:

• розглядає та виносить рішення про схвалення Програми діяльності Уряду України;

• затверджує програми приватизації, економічно­го й науково-технічного розвитку, Державний бюджет України;

• приймає закони щодо порядку та гарантій під­приємництва, правил конкуренції та норм анти-монопольного регулювання, системи оподатку­вання, функціонування фінансового, грошового та кредитного ринків;

• здійснює контроль за управлінням державним сектором економіки з боку Кабінету Міністрів України, окремих міністерств і відомств;

• дає згоду на призначення на посади керівників Уряду, Національного банку України, окремих міністерств і відомств економічного спрямування.

До компетенції Президента України у сфері уп­равління державним сектором економіки належать:

• призначення за погодженням із парламентом

Прем'єр-міністра України, керівників мініс-£ терств і відомств економічного спрямування, її здійснення контролю за їхньою діяльністю та .І припинення їхніх повноважень;

- створення та ліквідація органів державного уп-

- равління у цій сфері;

в. видання протягом 3 років од дня набрання чин­ності Конституцією України указів з економіч­них питань, не врегульованих законодавством, з ; одночасним поданням відповідних законопроек­тів до Верховної Ради.

Згідно з постановою Верховної Ради Української РСР "Про управління державним майном Україн­ської РСР" від 15 жовтня 1990 р. повноваження що­до управління підприємствами, які знаходяться в загальнодержавній власності, покладено на Кабінет Міністрів України. Ця норма згодом знайшла за­кріплення в Конституції України. Згідно з Основним Законом Кабінет Міністрів України:

• забезпечує проведення фінансової, цінової, ін-

- вестиційної та податкової політики, політики у сфері праці та зайнятості населення, природоко-

-о ристування;

Я розробляє та реалізує загальнодержавні програ­ми економічного й науково-технічного розвит-

- ку, проект Закону України "Про Державний

- бюджет України", виконує бюджет та звітує про

це перед парламентом;

здійснює управління державними підприєм­ствами;

- організує та забезпечує здійснення зовніш-» ньоекономічної діяльності та митної справи;

¹ • скеровує й координує роботу міністерств та ін-ш ших органів державної виконавчої влади еконо-зй мічного спрямування; .її • видає в межах його компетенції нормативні ак-

-я ти щодо порядку здійснення господарської ді-

-ї яльності підприємствами державного сектора

- еКОНОМІКИ,

Порядок здійснення цих повноважень регулюєть­ся декретом Кабінету Міністрів України "Про управ­ління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 р.

Згідно з цим декретом управління підприємства­ми, що є в загальнодержавній власності, покладене на міністерства та інші органи державної виконавчої влади — державні комітети, корпорації тощо. Деле­гування функцій управління цією категорією під­приємств здійснюється у виключних випадках. Най-відомішими з таких корпорацій є Укрнафтогаз, Ук-рагропромбуд, У крбуд матеріал й та ін. Особливу групу становлять підприємства, які забезпечують ді­яльність вищих органів державної влади. Вони уп­равляються відповідними службами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

Міністерства та інші підвідомчі Кабінетові Мі­ністрів України органи державної виконавчої влади наділені такими правами у сфері управління дер­жавним сектором економіки:

• ухвалювати рішення про створення, реорганіза­цію, ліквідацію підприємств, заснованих на за­гальнодержавній власності;

• затверджувати статути (положення) про підпри­ємства, контролювати їх дотримання та вжива­ти відповідних заходів у разі порушення статут­них норм;

• укладати й розривати контракти з керівниками підприємств;

• здійснювати контроль за ефективністю викорис­тання і збереження закріпленого за підприєм­ствами державного майна;

• давати згоду Фонду державного майна України

на створення спільних підприємств будь-яких

організаційно-правових форм, до статутного

фонду яких передається майно, що є власністю

Держави

• готувати разом із відповідними місцевими рада­ми народних депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо розмежуван­ня державного майна між загальнодержавною, ; республіканською (Автономна Республіка Крим)

і комунальною власністю;

V брати участь у підготуванні та укладанні міжна­родних договорів України з питань загальнодер­жавної власності.

Міністерствам та іншим підвідомчим Кабінетові Міністрів України органам державної виконавчої влади заборонено пряме втручання в господарську діяльність загальнодержавних підприємств. Керів­никам указаних підприємств заборонено безоплатно передавати закріплене за підприємствами майно ін­шим юридичним чи фізичним особам.

Управління підприємствами, що є власністю Ав­тономної Республіки Крим, здійснюється Радою мі­ністрів республіки в порядку, визначеному норма­тивними актами Автономної Республіки Крим, у ме­жах, установлених чинним законодавством України. Управління підприємствами, які знаходяться в комунальній власності, здійснюють місцеві ради на­родних депутатів та уповноважені ними державні органи. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 25 травня 1997 р. ор­гани місцевого самоврядування мають право:

• затверджувати програми соціально-економічно­го розвитку відповідних адміністративно-тери­торіальних одиниць, цільові програми, розгля­дати плани роботи комунальних підприємств, затверджувати й контролювати їх виконання;

• встановлювати місцеві податки і збори та розмі-

• ри їх ставок у межах, визначених законом, а та-

• кож пільги щодо них;

• установлювати для підприємств комунальної власності розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

• виносити рішення про створення, реорганіза­цію, ліквідацію та перепрофілювання комуналь­них підприємств;

• відчужувати відповідно до закону комунальне підприємство, затверджувати місцеві програми приватизації, а також перелік об'єктів комуналь­ної власності, які не підлягають приватизації;

• передавати іншим органам окремі повноважен­ня щодо управління комунальними підприєм­ствами, визначати межі цих повноважень та умови їх здійснення, створювати в разі необхід­ності відповідні органи і служби;

• вирішувати відповідно до законодавства питан­ня про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

• вирішувати питання регулювання земельних відносин, визначення ставок земельного подат­ку, розміру плати за користування природними ресурсами місцевого значення та надання дозво­лу на їх спеціальне використання;

• встановлювати порядок і здійснювати контроль за використанням прибутків комунальних під­приємств, заслуховувати звіти керівників цих підприємств.