12.2. Договір міни

Згідно з цивільним законодавством, за дого­вором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. При цьому кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Договір міни спрямований на невідворотне відчу­ження кожною зі сторін належного їй майна, внаслі­док чого у сторони, яка за договором міни набуває майно, відповідно виникає право власності на нього. Цей договір є консенсуальним, сплатним і двосто­роннім.

До договору міни застосовуються відповідно пра­вила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає зі змісту відносин сторін.

12.3. Договір майнового найму

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Зазначений договір є консен­суальним, сплатним і двостороннім.

Особливістю договору майнового найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача в ко­ристування, а не у власність, повне господарське ві­дання чи оперативне управління.

Сторонами в договорі є наймодавець — особа, яка передає майно в користування, і наймач, тобто осо­ба, яка набуває право користування річчю. Сторона­ми в цій угоді можуть бути фізичні та юридичні осо-

би. Предметом найму можуть бути індивідуально ви­значені майно або річ.

Договір майнового найму між громадянами на строк більш як один рік повинен бути укладений у письмовій формі, а між юридичними особами — завжди в письмовій формі.

Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути ук­ладений у письмовій формі, крім випадків, передба­чених окремими правилами.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чин­ним законодавством. У разі укладення договору май­нового найму без зазначення строку він уважається укладеним на невизначений строк, і кожна зі сторін може відмовитися від договору будь-коли, попере­дивши про це в письмовій формі іншу сторону за три місяці. Водночас у разі продовження користування майном після закінчення строку договору за відсут­ності заперечень з боку наймодавця договір уважає­ться поновленим на невизначений строк, і кожна зі сторін має право будь-коли відмовитися від до­говору, попередивши про це іншу сторону за один місяць.

За договором майнового найму наймодавець зо­бов'язаний надати наймачеві майно у стані, що від­повідає умовам договору і призначенню майна. Най­модавець не відповідає за вади майна, що були ним застережені під час укладання договору.

Коли наймодавець не надає в користування най­мачеві зданого в найом майна, наймач може витре­бувати від нього це майно і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або ж від­мовитися від договору і стягнути збитки, завдані йо­го невиконанням.

Наймодавець зобов'язаний провадити власним коштом капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або договором. Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає най-

мачеві право: зробити капітальний ремонт, що пе­редбачений договором чи зумовлений невідкладною необхідністю; стягнути з наймодавця вартість ре­монту; віднести її на плату за найом; розірвати дого­вір і стягнути збитки, завдані його невиконанням.

За договором майнового найму наймач зобов'яза­ний: своєчасно вносити плату за користування май­ном; користуватися майном відповідно до договору і призначення майна; підтримувати найняте майно у справному стані; провадити власним коштом поточ­ний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором; у разі припинення договору найму повер­нути майно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або в стані, обу­мовленому договором.

Здавання наймачем найнятого майна в піднайом дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо ін­ше не передбачено законом або договором.

З переходом права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника. Такий дого­вір зберігає чинність і з переходом майна від однієї юридичної особи (наймодавця) до іншої.

Сторони за договором майнового найму можуть вимагати дострокового розірвання договору.

В такому разі наймодавець може пред'явити в су­ді, арбітражі або в третейському суді вимогу про до­строкове розірвання договору найму, якщо наймач: користується майном не відповідно до договору або призначення майна; навмисно чи з необережності погіршує стан майна; не вніс плати протягом трьох місяців од дня закінчення строку платежу, а за дого­вором побутового прокату протягом одного місяця, якщо типовим договором не встановлено коротших строків; не зробить капітального ремонту в тих ви­падках, коли за законом чи за договором капіталь­ний ремонт є обов'язком наймача.

Своєю чергою, наймач також може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про

дострокове розірвання договору найму, якщо наймо-давець не робить капітального ремонту, що є його обов'язком, або ж майно через обставини, що за них наймач не відповідає, виявиться у стані, непридат­ному для користування.

Різновидами договору майнового найму є договір прокату, а також оренда майна державних підпри­ємств і організацій.

За договором побутового прокату одна сторона на­дає іншій стороні у тимчасове користування за пла­ту предмети хатнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно. За цим договором організації зобов'язані на­давати громадянам у користування предмети прока­ту за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів.

Договір побутового прокату укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимага­ють укладення його в письмовій формі. Укладаючи договір побутового прокату, організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найом.

Строк договору побутового прокату не повинен перевищувати строків, установлюваних відповідни­ми типовими договорами.

Наймач має право будь-коли розірвати договір по­бутового прокату і повернути майно організації.

Здача в піднайом майна, одержаного за договором побутового прокату, не допускається.

Оренда — це засноване на договорі строкове плат­не володіння і користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Сторонами в цьому договорі є орендодавець — особа, яка передає майно в оренду, і орендар — осо­ба, яка набула право володіти й користуватися орен­дованим майном.

Об'єктом оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств, організацій або

їхніх структурних підрозділів (філій, цехів, діль­ниць), за винятком тих, що здійснюють діяльність із виготовлення та реалізації наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин, а також із виготовлення цінних паперів і грошових знаків.

Строк дії договору оренди визначається угодою сторін.