§ 3. Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи

Чорнобильська катастрофа вплинула на до­лю двох мільйонів людей. У багатьох регіонах, на ве­личезних територіях виникли нові соціальні та еко­логічні умови. Україну оголошено зоною екологічно­го лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків чорнобильської катастрофи потребує за­лучення значних фінансових, матеріальних та науко­вих ресурсів. Згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи" від 19 грудня 1996 р. територія, що зазнала радіоактивного забруд­нення внаслідок катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: зона відчуження; зона безумовного відселення; зона гарантованого добровільного відсе-лення; зона посиленого радіологічного контролю.

Підставою для відселення громадян із територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положен­ня Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного за-

бруднення. Етапи відселення визначаються Концеп­цією (ст. 4).

Виробництво, переробка й розміщення радіоак-тивно забрудненої продукції, включно з уведенням її як додаток до чистої сировини, за винятком продук­ції науково-дослідницького характеру, забороняєть­ся (ст. 7).

Особами, які постраждали внаслідок чорнобиль­ської катастрофи, є:

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорно­бильській АЕС, громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

потерпілі від чорнобильської катастрофи — гро­мадяни, в тому числі діти, які зазнали впливу радіо­активного опромінення внаслідок чорнобильської катастрофи (ст. 9).

Держава зобов'язана відшкодувати шкоду, завда­ну громадянам за: пошкодження здоров'я або втрату працездатності; втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з чорнобильською катастрофою; матеріальні втрати.

На державу покладають зобов'язання щодо своє­часного медичного обстеження і визначення доз оп­ромінення учасників ліквідації аварії на Чорнобиль­ській АЕС та потерпілих від чорнобильської катаст­рофи (ст. 13).

Для забезпечення систематичного обстеження осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської ка­тастрофи, Міністерством охорони здоров'я України організується єдиний облік таких осіб і ведеться Державний реєстр (ст. 16).

У цьому реєстрі передбачено надання пільг за­лежно від категорій, до яких віднесено громадян. Таких категорій чотири. До загального переліку пільг можна віднести:

• безкоштовне придбання ліків за рецептами лі­карів;

• безкоштовне позачергове зубопротезування;

• щорічне медичне обслуговування;

• переважне право залишення на роботі в разі ви­вільнення працівників;

• позачергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;

• оплата займаної житлової площі в розмірі 50%;

• позачергове безоплатне забезпечення автомобі­лем (за наявності відповідних медичних пока­зань або інвалідності І та II груп, а також за від­сутності в особистому користуванні автомобіля);

• першочергове придбання товарів підвищеного попиту;

• вступ поза конкурсом до вищих навчальних за­кладів, професійних навчально-виховних за­кладів (статті 19—24).

Потерпілим дітям та їхнім батькам надаються та­кі компенсації:

• повне державне забезпечення дітей до досягнен­ня ними шкільного віку (7 років);

• видача та оплата лікарняних листків із догляду за хворою дитиною віком до 14 років у розмірі 100%;

• безоплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі) дітям та особі, яка супроводжує хвору дитину, з правом позачергового придбан­ня квитків;

• щорічна виплата трьох мінімальних заробітних плат на кожну дитину-інваліда;

• надання додаткової житлової площі у вигляді кімнати для дитини, яка стала інвалідом внаслі­док катастрофи та потребує особливого нагляду (ст. ЗО).

Законом також передбачаються заходи, спрямова­ні на відновлення порушеного права громадян, ком­пенсацію втрат, яких вони зазнали внаслідок ка­тастрофи.

Компенсація громадянам України за втрачене че­рез евакуацію, відселення або самостійне переселен­ня майно включає: вартість будівель; вартість сіль-

ськогосподарських тварин; вартість плодово-ягідних насаджень; вартість хатнього майна тощо.

З урахуванням рівня радіоактивного забруднен­ня, складності робіт і умов праці законом передба­чається підвищення тарифних ставок від 20 до 100% (ст. 39).

Військовослужбовцям, які несуть службу на тери­торіях радіоактивного забруднення, підвищення оп­лати праці проводиться перерахуванням на оклади грошового утримання надбавок, передбачених ст. 39 цього закону (ст. 40).

Працівникам, відрядженим на будівництво об'єк­тів, пов'язаних із ліквідацією наслідків чорнобиль­ської катастрофи, замість добових виплачується 75% середньої заробітної плати за місцем основної роботи (ст. 41). Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, досліджен­ням сировини й матеріалів із підвищеною радіоак­тивністю, проводиться за підвищеними на 25% та­рифними ставками і посадовими окладами за умови розташування підприємства поза зонами радіоактив­ного забруднення і постійного рівня дози зовнішньо­го опромінювання на робочому місці понад 50 мілі­рентген на годину.

Крім того, Законом передбачається, що тим, хто працює на радіоактивне забруднених територіях, збільшується тривалість щорічної відпустки.

Статті цього розділу передбачають виплату одно­разових компенсацій інвалідам і сім'ям, які втрати­ли годувальника внаслідок катастрофи.

Щорічна допомога на оздоровлення надається працівникові за місцем роботи з наданням відпуст­ки, непрацюючим громадянам — органами, які ви­плачують пенсії, дітям — за місцем основної роботи одного з батьків.

Пенсії з інвалідності, що настала внаслідок ка­ліцтва чи захворювання, і пенсії на випадок утрати годувальника (державні пенсії) можуть призначати-

ся за бажанням громадянина з заробітку, одержува­ного за роботу в зоні відчуження у 1986—1987 рр.

Згідно з Законом, об'єднання громадян, постраж-далих внаслідок аварії на ЧАЕС, звільняються від усіх видів оподаткування та відрахувань до бюдже­ту, а їхні підприємства та організації — від податку з прибутку на суму, що спрямовується в ці громад­ські об'єднання для здійснення їхньої статутної ді­яльності.

Фінансування витрат, пов'язаних із введенням в дію цього Закону, здійснюється з коштів, що спря­мовуються на ліквідацію наслідків чорнобильської катастрофи.