Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство (Бобир).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.07 Mб
Скачать

§ 6. Соціальний захист сім'ї та дитинства

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 р. встанов­лює гарантований державою рівень матеріальної під­тримки сімей з дітьми через надання державної допо­моги з урахуванням складу сім'ї, її прибутків, віку, стану здоров'я дітей тощо.

Передбачена цим Законом державна допомога спрямовується на соціальний захист сімей з дітьми.

Сім'ї мають право на державну допомогу з вагіт­ності й пологів, за народження дитини, з догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку, за хво­рою дитиною і за дитиною-інвалідом та в інших ви­падках і на умовах, передбачених цим Законом та іншими нормативними актами.

Існують різні види державної допомоги. Порядок призначення та виплати її сім'ям визначається Кабі­нетом Міністрів України.

Фінансування державної допомоги проводиться з Фонду соціального страхування України, Пенсійно­го фонду України, державного й місцевих бюджетів та інших коштів.

Принциповим положенням Закону є те, що дер­жавна допомога сім'ям із дітьми не підлягає оподат­куванню.

Передбачено такі види державної допомоги:

• допомога з вагітності й пологів виплачується жінкам протягом 70 днів до пологів і 56 днів після них та становить для працюючих 100% їхнього заробітку, для зареєстрованих як безро­бітні протягом понад 10 місяців — одну міні­мальну зарплату. Допомога сплачується за міс­цем роботи, а безробітним — органами соціаль­ного забезпечення за місцем проживання на підставі виданого в установленому порядку лі­карняного листка;

• одноразова допомога за народження дитини при­значається й сплачується впродовж шести міся­ців від дня народження дитини та становить чо­тири мінімальні зарплати на кожну народжену дитину;

• допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного річного віку виплачується щомі­сяця одному з батьків, що доглядає за дитиною, і становить одну мінімальну зарплату;

• допомога матерям, зайнятим доглядом трьох та більше дітей віком до 16 років, призначається, якщо середньомісячний сукупний дохід на кож­ного члена сім'ї не перевищує трьох мінімаль-

них зарплат і становить одну-дві мінімальні зарплати залежно від кількості дітей;

• допомога з догляду за дитиною-інвалід ом на­дається раз на місяць одному з непрацюючих працездатних батьків чи особі, яка їх заміщує, на підставі виданого в установленому порядку медичного висновку;

• допомога з тимчасової непрацездатності у зв'яз­ку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років надається працюючій особі на строк не більш як 14 днів у розмірі від 60 до 100% дохо­ду залежно від трудового стажу особи, яка здійснює догляд за дитиною;

• допомога на дітей віком до 16 років призначає­ться в розмірі 50% мінімальної зарплати на кожну дитину, якщо середньомісячний сукуп­ний дохід на кожного члена сім'ї не перевищує трикратного розміру мінімальної зарплати;

• допомога на дітей одиноким матерям надається жінкам, якщо у свідоцтві про народження дити­ни відсутній запис батька, в розмірі однієї міні­мальної зарплати, а також удовам із дітьми — 50% мінімальної зарплати. Допомога виплачує­ться до досягнення дитиною 16-річного віку на підставі виданих у встановленому порядку до­відок;

• допомога на дітей, які знаходяться під опікою чи піклуванням, становить 200% мінімальної зарплати на кожну дитину, якщо розмір одер­жуваних на цих дітей аліментів, пенсій і допо­моги на місяць не перевищує двократного розмі­ру мінімальної зарплати.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлює відповідальність громадян за достовірність даних і документів, виданих для при­значення державної допомоги. Одержувачі держав­ної допомоги зобов'язані повідомляти органи, які призначають державну допомогу, про всі обставини, Що впливають на виплату допомоги. У разі невико-

нання цього обов'язку та одержання зайвих сум дер­жавної допомоги громадяни повинні відшкодувати заподіяну шкоду.

Суми державної допомоги, надміру виплачені внаслідок зловживань із боку громадян, стягуються на підставі рішень органів, що призначають держав­ну допомогу.

Скаргу на рішення органу, який призначає дер­жавну допомогу, може бути подано до районного (міського) народного суду.