- •Правознавство
- •Рекомендовано вченою радою нпу
- •Глава VIII; колодій а.М. (керівник авторського колективу),
- •Глава XVI.
- •Розділ перший основи теорії держави і права
- •§ 1. Основні закономірності виникнення держави і права
- •§2. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
- •§3. Різноманітні теорії виникнення держави
- •§4. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
- •§5. Характерні ознаки,
- •§6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
- •Питання для самостійної перевірки знань
- •Глава II
- •§1. Поняття держави та її ознаки
- •§2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави
- •§3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
- •§4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
- •§5. Загальна характеристика держав, які існували на території сучасної України
- •§6. Співвідношення і взаємодія держави та особи
- •§7. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
- •§8. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
- •Глава III
- •§1. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави
- •§2. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
- •§3. Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні
- •Глава IV
- •§1. Поняття права та його ознаки
- •§2. Місце і роль права в системі соціальних норм
- •§3. Єдність і відмінність права та моралі
- •§4. Поняття системи права як внутрішньої його організації
- •§5. Загальна характеристика основних галузей права України
- •§6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •§7. Правотворення як процес самоорганізації права
- •§8. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •§9. Правові відносини
- •§10. Правоохоронні система та діяльність
- •§11. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Глава V
- •§1. Поняття і види правосвідомості та правової культури
- •§2. Правове виховання як засіб підвищення рівня правосвідомості та правової культури
- •§3. Форми правового виховання
- •§4. Самовиховання як важлива форма правового виховання
- •Глава VI
- •§1. Правове мислення та його значення для правової поведінки
- •§2. Поняття правової поведінки
- •§3. Правомірна поведінка
- •§4. Правопорушення: поняття, причини і види
- •§5. Склад правопорушення та його ознаки
- •§6. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •§7. Принципи, види, функції
- •§8. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності та для звільнення від неї
- •Глава VII
- •§1. Конституційне право — провідна галузь національного права України
- •§ 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •§ 3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •§ 4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •§ 5. Види референдумів
- •§ 6. Виборче право та виборча система в Україні
- •§ 7. Територіальний устрій України
- •§ 8. Автономна Республіка Крим
- •§ 9. Громадянство України
- •§ 10. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •§ 11. Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •11,1, Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •11.2, Президент України — глава держави
- •11.3. Кабінет Міністрів України — Уряд України
- •11.4. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
- •11.6. Місцеве самоврядування в Україні
- •§ 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України
- •Глава VIII основи трудового права україни
- •§ 1. Поняття трудового права і предмет його регулювання
- •§ 2. Джерела трудового права. Місце Кодексу законів про працю в системі трудового права України
- •§ 4. Контракт — особлива форма трудового договору
- •§ 5. Порядок прийняття на роботу
- •§ 6. Робочий час
- •§ 7. Час відпочинку
- •§ 8. Особливості трудової діяльності неповнолітніх
- •§ 9. Підстави розірвання трудового договору
- •§ 10. Правові основи забезпечення зайнятості неповнолітніх і вивільнюваних працівників
- •§ 11. Трудова дисципліна як різновид дисципліни
- •§ 12. Дисциплінарна відповідальність
- •§ 13. Матеріальна відповідальність
- •§ 14. Індивідуальні й колективні трудові спори
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття соціального захисту та його види
- •§ 2. Пенсійне забезпечення в Україні
- •§ 3. Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи
- •§ 4. Соціальний захист ветеранів війни
- •§ 5. Соціальний захист ветеранів праці та інших громадян похилого віку
- •§ 6. Соціальний захист сім'ї та дитинства
- •§ 7 „ Соціальний захист військовослужбовців і співробітників овс України
- •§ 8. Законодавство України
- •Глава X основи екологічного права україни
- •§ 1. Екологічне право України: поняття і предмет його правового регулювання
- •§ 2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
- •§ 3. Екологічні права та обов'язки громадян
- •§ 4. Права та обов'язки природокористувачів
- •§ 5. Складові природно-заповідного фонду
- •§ 6. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
- •§ 7. Правова охорона водних ресурсів
- •§ 8. Порядок використання та охорони надр
- •Глава XI основи земельного права україни
- •§ 1. Загальна характеристика земельного права: поняття і предмет правового регулювання
- •§ 2. Загальна характеристика Земельного кодексу
- •§ 3. Види земель та їх правовий статус
- •§ 4. Форми власності на землю
- •§ 5. Право державної власності на землю
- •§ 6. Право колективної та приватної власності на землю
- •§ 7. Користування землею
- •§ 8. Оренда землі
- •§ 9. Плата за землю
- •§ 10. Вирішення земельних спорів
- •Глава XII основи цивільного права україни
- •§ 1. Цивільне право України: поняття і система
- •§ 3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
- •§ 4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
- •§ 5. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •§ 6. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
- •§ 7. Захист цивільних прав
- •§ 8. Поняття і форми власності в Україні
- •§ 9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав
- •§ 10. Зобов'язальне право.
- •§ 12. Загальна характеристика -.-я окремих видів цивільно-правових договорів
- •12.2. Договір міни
- •12.3. Договір майнового найму
- •12.4. Договір найму жилого приміщення
- •12.5. Договір позики
- •12.6. Договір дарування
- •§ 14. Цивільно-правова відповідальність я
- •§ 15. Спадкування за законом і за заповітом
- •§ 16. Основи авторського права в Україні
- •Глава XIII основи господарського права україни
- •§ 1. Господарське право України: поняття і предмет правового регулювання. Закон України "Про підприємства в Україні"
- •§ 2. Господарські відносини. Суб'єкти господарського права та їх види
- •§ 3. Державні підприємства та їх правовий статус. Управління державним сектором економіки
- •§ 4. Приватизація в Україні
- •§ 6. Інвестиції та інвестиційна діяльність
- •§ 7. Умови й порядок визнання юридичних осіб банкрутами
- •§ 1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
- •§ 2. Житлове законодавство України: загальна характеристика. Житловий кодекс України
- •§ 3. Житловий фонд України та його види
- •§ 6. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання
- •§ 7. Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду
- •§ 8. Користування службовими
- •§ 9. Приватизація державного житлового фонду
- •Глава XV
- •§ 1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •§ 2. Кодекс про шлюб і сім'ю
- •§ 3. Шлюб і сім'я За сіМеЙним
- •§ 4. Умови й порядок одруження
- •§ 5» Шлюбний контракт
- •§ 6. Припинення шлюбу
- •§ 7, Особисті й майнові права
- •§ 8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
- •§ 9. Опіка й піклування
- •Глава XVI
- •§ 1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання '
- •§ 2. Джерела адміністративного права. Кодекс про адміністративні правопорушення
- •§ 4. Поняття форм і методів
- •§ 5. Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •Глава XVI
- •§ 7. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •§ 8. Поняття складу
- •§ 9. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
- •§ 10. Адміністративні стягнення: поняття і види
- •§ 12. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Глава XVII основи фінансового права україни
- •§ 1. Фінансове право України:
- •§ 2. Бюджет і бюджетна система
- •§ 3. Податкова політика в Укра'їні: загальна характеристика
- •§ 4. Система оподаткування та її значення
- •§ 5. Поняття "податок"
- •§ 6. Види податків
- •§ 7. Платники податків та об'єкти оподаткування
- •§ 8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
- •Глава XVIII основи кримінального права україни
- •§ 1. Кримінальне право України:
- •§ 2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
- •§ 3. Злочин: поняття та ознаки
- •§ 4. Склад злочину
- •§ 5. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
- •Глава XVIII
- •§ 5. Стадії вчинення злочину
- •§ 6. Співучасть у вчиненні злочину
- •§ 7. Кримінальна відповідальність
- •§ 8. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •§ 9. Кримінальне покарання та його види
- •§ 10. Особливості кримінальної 4 відповідальності неповнолітніх
- •§11. Умовне засудження
- •§ 12. Відстрочення виконання вироку
- •§ 13. Примусові заходи виховного характеру
- •§ 14. Амністія та помилування
- •§ 15. Загальна характеристика окремих видів злочину. Злочини проти держави
- •§ 16. Інші злочини проти держави
- •§ 17. Злочини проти життя, здоров'я, волі та гідності особи
- •§ 18. Майнові злочини -
- •§ 19, Хуліганство (ст. 206 кк)
- •§ 20. Знищення і зруйнування пам'яток історії і культури (ст. 207 кк)
- •§ 21. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 208 кк)
- •Глава XIX суд і нотаріат
- •§ 1. Здійснення правосуддя в Україні: поняття, основні завдання та ознаки
- •§ 2. Принципи здійснення правосуддя
- •§ 3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •§ 4. Цивільне судочинство в Україні. , Цивільний процесуальний кодекс України
- •§ 5. Розгляд господарських спорів в Україні. Арбітражний процесуальний кодекс України
- •§ 6. Кримінальне судочинство в Україну Кримінально-процесуальний кодекс України
- •§ 7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
- •Глава XX
- •§ 1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
- •§ 2. Система органів прокуратури
- •§ 3. Адвокатура в Україні: поняття,
- •§ 4. Види адвокатської діяльності
- •§ 5. Органи внутрішніх справ України
- •§ 6. Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції
- •7. Служба безпеки України: поняття, основні завдання та функції
- •§ 8. Інші правоохоронні органи України
- •9. Конституційний принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову
- •10. Поняття й система правоохоронних органів в Україні
- •11. Трудове законодавство
- •12. Законодавство про соціальний захист та охорону здоров'я
- •19. Шлюбно-сімейне законодавство
- •20. Законодавство про податки. Податкова політика в Україні
- •21. Адміністративне законодавство
- •22. Кримінальне законодавство
- •23. Законодавство про судочинство
- •254209, М. Київ-209, Героїв Дніпра, 31-6
§3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
Функція в перекладі з латини означає: виконання, звершення. У широкому розумінні — це обов'язок, роль, що її виконує відповідний інститут чи процес стосовно до цілого, характеристика напрямку чи аспекту діяльності і т. д.
Держава на різних етапах свого розвитку виконує певні завдання, здійснює різноманітні обов'язки. Таке виконання завдань та обов'язків характеризує сутність і соціальне призначення держави, а також її зміст.
Діяльність держави характеризується певними напрямками в економічній, політичній, екологічній, ідеологічній, гуманітарній та інших сферах суспільного розвитку. Це, врешті-решт, має привести до досягнення певної мети, що її ставить держава на коротку чи довгострокову перспективу.
Звідси можна зазначити, що до основних ознак, які характеризують функції держави, слід віднести: такі, що безпосередньо відображають чи конкретизують сутність держави; через які реалізуються основні завдання держави; здійснення яких веде до досягнення державою поставленої мети на певному історичному відтинку часу; що їх слід розглядати як напрямки та аспекти діяльності держави.
Отже, функції держави — основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляються її сутність, зміст і соціальне призначення в соціальне неоднорідному суспільстві.
Поряд із функціями держави деякі автори виокремлюють і функції державних органів та їхніх посадових осіб. Розрізняють функції законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів держави.
Реалізуючи державні функції, державні організації повинні:
• зважати на об'єктивні закони розвитку суспільства і керуватися цими законами в повсякденній діяльності;
• стимулювати соціальну активність людини і громадянина, звертати увагу на виробничо-економічне і соціально-культурне самовизначення особистості;
• брати до уваги інтереси й потреби різних соціальних спільнот, груп та об'єднань людей, конкретних особистостей, визнавати їхню реальність і сприяти здійсненню;
• підпорядковувати всю свою діяльність служінню громадянському суспільству, не втручатись у приватні справи людини і суспільства, якщо це не виходить за межі конституційного регулювання суспільних відносин.
Так, приміром, Конституція України закріплює: "Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості" (ст. 23).
Державні функції та функції державних органів слід відрізняти від форм і методів їх здійснення. Такими формами є законодавство, управління правосуддя, контроль і нагляд, правоохоронна та право-реалізаційна діяльність. До методів здійснення державних функцій у найзагальнішому вигляді відносять переконання, заохочення і примус. Кожна державна функція та функція державних органів може здійснюватись у різних формах і різними методами.
Для характеристики напрямків діяльності держави та її органів у громадянському суспільстві дуже важливе місце відводиться питанню відповідних меж державного втручання в діяльність суб'єктів громадянського суспільства. Обмеження діяльності держави та її органів у громадянському суспільстві повинно враховувати два критерії:
• можливості державного управління небезмежні, а надмірне перевантаження держави невиправдано великою кількістю завдань веде до зниження ефективності їх виконання;
• збільшення кількості державного управління веде до зменшення самоуправління і самоврядної діяльності суб'єктів громадянського суспільства, що є неприпустимим у демократичній, правовій державі.
Одним із напрямків вирішення цієї проблеми на користь громадянського суспільства є розширення місцевого самоврядування. "Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад" (ст. 140 Конституції України). Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. визначає його як гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Отже, сучасне законодавство України розширює можливості самоврядної діяльності громадян, що дає змогу поєднувати реалізацію державних функцій як державними організаціями, так і самоврядними структурами на місцях.
Існують такі підстави для класифікації функцій держави на види:
1. Групування державних функцій за соціальним значенням діяльності держави здійснюється з огляду на основні та неосновні функції.
2. Залежно від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні та зовнішні функції.
3. За часом здійснення функції групуються як постійні й тимчасові.
4. За сферами суспільного життя їх поділяють на гуманітарні, економічні, політичні і т. д.
Основні функції — найзагальніші та найважливіші комплексні напрямки діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони; підтримання зовнішніх відносин; охорони правопорядку; інформаційну; економічну; екологічну; соціальну; культурно-виховну та ін.
Неосновні функції — напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом; матеріально-технічне забезпечення та управління майном; забезпечення реалізації бюджетної справи та бухгалтерського обліку; правосуддя і юридичні функції; пошук, збирання і розповсюдження необхідної для управління інтелектуальної інформації тощо.
Внутрішні функції — такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства. До внутрішніх відносять функції: економічну; культурно-виховну; охорони й захисту всіх форм власності; соціального обслуговування населення; екологічну; охорони правопорядку, прав і свобод людини і громадянина та ін.
Зовнішні функції — основні напрямки діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб'єктами міжнародних відносин; захист державного суверенітету; підтримка миру в регіоні та боротьба за мирне співіснування держав різної орієнтації.
Постійні функції — напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.
Тимчасові функції — напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства.
Гуманітарні функції — напрямки діяльності держави та її органів із забезпечення кожній людині належних умов життя.
Економічні функції — напрямки діяльності держави (її органів) на перехід від планової до ринкової економіки і подальший розвиток виробничих сил і виробничих відносин на основних засадах ринку і добросовісної конкуренції.
Політичні функції — напрямки діяльності держави (органів держави) зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії.
Держави соціально-демократичної орієнтації мають відповідні внутрішні напрямки (функції) своєї діяльності.
У гуманітарній сфері — це: забезпечення прав людини і громадянина; охорона навколишнього природного середовища; забезпечення охорони здоров'я, матеріальне та інше соціальне забезпечення нормальних умов існування людини; організація освіти, виховання, розвиток мистецтва й культури тощо.
В економічній сфері такими функціями є: господарсько-стимуляційна (виробнича); господарсько-організаторська (програмування та організація виробничої діяльності); науково-організаторська (організація та стимулювання наукових досліджень у господарській сфері); господарчо-перехідна (перехід від планової до ринкової економіки); економічно-регулювальна (регулювання та охорона праці, забезпечення мінімального рівня споживання) та ін.
У політичній сфері до таких функцій належать: національне забезпечувальна (створення і збереження умов національної самобутності всіх корінних народів і національних меншин); демократизаторська (створення умов для реалізації народом своєї влади); охоронна (охорона конституційного ладу, правопорядку і дисципліни, всіх форм власності, прав, свобод і законних інтересів людини й громадянина) та деякі інші.
Зазначені вище держави мають і зовнішні функції.
У гуманітарній сфері — це: міжнародне забезпечення прав людини і громадянина; допомога народам інших країн у разі стихійного лиха та інших кризових ситуацій; забезпечення чистоти, ефективного використання й відтворення земного природного середовища, що оточує людину; міжнародне культурно-виховне співробітництво між країнами; участь у забезпеченні розробок та безпосередній охороні здоров'я людей у всьому світі тощо.
В економічній сфері — це участь у: створенні на основі міжнародної кооперації та інтеграції виробництва і праці світової економічної системи; розв'язання глобальних господарських проблем та наукове їх обґрунтування (енергетика, космос, освоєння полюсів, Світового океану) тощо.
У політичній сфері ними є: розвиток міждержавних договірних відносин; забезпечення суверенітету і обороноздатності країни; участь у ненасильницькому забезпеченні миру в усьому світі; участь у боротьбі з міжнародними правопорушеннями та особами, винними у їх скоєнні; поступова консолідація здорових сил світу на забезпечення подальшого вирішення глобальних проблем всесвітнього значення.
Отже, групування державних функцій на різні види залежить від багатьох підстав і може здійснюватися за різними напрямками діяльності держав.
Форми здійснення функцій держави — це спеціальні аспекти її діяльності, з допомогою яких реалізуються державні функції. За правовими наслідками названі форми поділяються на правові й неправові (організаційні).
Правові форми — це такі види здійснення функцій держави, які тягнуть за собою правові наслідки.
Існують різні види правових форм здійснення функцій держави — правотворча, управлінська (виконавчо-розпорядча), правоохоронна, правозастосовна та ін.
Правотворча форма — відображається в діяльності держави з підготовки і прийняття нормативно-правових актів та інших джерел права.
Управлінська форма — характеризується діяльністю держави та її органів з оперативного застосування, виконання, використання й дотримання правових норм у процесі організації здійснення державних функцій.
Правоохоронна форма — проявляється в організації охорони правових норм від правопорушень, у контролі й нагляді за здійсненням законності, дисципліни і правопорядку.
Правозастосовна форма — застосування правових норм і винесення обов'язкових для виконання індивідуально-правових рішень.
Організаційні форми здійснення функцій держави — специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть правових наслідків.
Розрізняють: регламентуючу, економічну, контрольну, виховну та інші види організаційних форм.
Організаційно-регламентуюча форма — підбір, розстановлення, виховання та визначення ефективності діяльності кадрів у сфері здійснення державних функцій.
Організаційно-економічна форма — організація матеріально-технічного забезпечення здійснення державних функцій.
Організаційно-контрольна форма — організація недержавного контролю у сфері здійснення державних функцій.
Організаційно-виховна форма — організація виховання, пропаганди, агітації, інформації та іншого забезпечення виховного впливу на населення у сфері здійснення державних функцій.
Методи здійснення функцій держави — це засоби і способи, з допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави з реалізації її функцій.
Держава здійснює правотворчу, управлінську, виконавчо-розпорядчу, правоохоронну та організаційну діяльність.
Методи правотворчої діяльності держави — засоби і способи підготовлення, прийняття й оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що забезпечують здійснення державних функцій.
Управлінські методи — засоби і способи здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері реалізації функцій держави.
Правоохоронні методи — засоби і способи правоохоронної діяльності відповідних державних органів.
Організаційні методи — засоби і способи здійснення організаційного виду діяльності з забезпечення реалізації державних функцій.
До них відносять: програмування; прогнозування; дослідження; здійснення оперативного аналізу та ін.