§ 5. Соціальний захист ветеранів праці та інших громадян похилого віку

Визначення основних засад державної полі­тики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку, формування в суспільстві гуманного шанобли­вого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття — завдання Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та ін­ших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993р.

Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можли­вості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Держава гарантує кожному ветеранові праці та громадянинові похилого віку належний рівень жит­тя, задоволення різноманітних життєвих потреб та надання різних видів допомоги.

Згідно з Законом, громадяни похилого віку ко­ристуються всіма соціально-економічними та особис­тими правами, закріпленими Конституцією України та іншими законодавчими актами. Дискримінація громадян похилого віку в усіх галузях соціально-

правових відносин забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягуються до відпові­дальності згідно з чинним законодавством.

Ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, дер­жавних установах, організаціях, мають трудовий стаж і вийшли на пенсію.

Серед пільг, що надаються ветеранам праці, мо­жуть бути: першочергове безоплатне зубопротезу-вання; щорічне медичне обстеження; першочергове обслуговування в усіх медичних закладах; переваж­не право на забезпечення житловою площею та зем­лею; переважне право на вступ до садівницьких то­вариств; переважне право на встановлення домаш­ніх телефонів; звільнення від плати за землю; безкоштовний проїзд усіма видами міського транс­порту (крім таксі).

Особами, які мають особливі трудові заслуги пе­ред Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістич­ної праці та повні кавалери ордена Трудової Слави.

Законом передбачено пільги, що на них мають право зазначені особи: надбавки до пенсій (200% від мінімальної пенсії); звільнення від усіх платежів до бюджету; першочергове безоплатне медичне обслуго­вування; безоплатне забезпечення ліками; безоплат­не першочергове зубопротезування; безоплатне за­безпечення путівкою до санаторію чи будинку від­починку раз на рік; першочергове поліпшення житлових умов; безоплатний капітальний ремонт будинків (квартир), що знаходяться в їхній власнос­ті; пільги на придбання акцій; безоплатний проїзд раз на рік (туди й назад) будь-яким міжміським транспортом (крім таксі); безоплатне користування міським транспортом; безплатні ритуальні послуги.

Як визначається в Законі, громадянами похилого віку є: чоловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загаль­ного пенсійного віку залишилося не більш як півто­ра року.

Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами. Для працівників по­хилого віку застосовується загальновстановлена три­валість робочого часу.

Підприємства, установи та організації зобов'язані постійно поліпшувати умови праці та виробничого середовища громадян похилого віку. Право на пен­сію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний трудо­вий стаж.

Громадянам похилого віку, які не мають права на трудову пенсію, встановлюється соціальна пенсія.

У Законі також передбачено види державної допо­моги та пільги, що на них мають право громадяни похилого віку.

Ветеранам праці видаються посвідчення про пра­во на пільги та нагрудні знаки.

Діти зобов'язані піклуватися про батьків похило­го віку, надавати їм допомогу й підтримку, в разі не­обхідності здійснювати догляд за ними. З дітей, які ухиляються від виконання цих обов'язків, на під­ставі судового рішення утримуються аліменти.

Захист прав, свобод і законних інтересів громадян похилого віку забезпечується державою в судовому та іншому порядку, встановленому законом.