§ 5. Порядок прийняття на роботу

Порядок прийняття на роботу — це проце­дура юридичного оформлення трудових відносин, що виникають між працівником і власником або уповно­важеним ним органом.

Для укладення трудового договору працівник має надати такі документи: заяву про прийняття на ро­боту (для укладення трудового договору в письмовій формі, скажімо, контракту, подання заяви не по­трібно), паспорт або інший документ, що посвідчує особу (свідоцтво про народження), трудову книжку, а за її відсутності — довідку з місця проживання (виконкому, держадміністрації, домоуправління) про останнє заняття, військовий білет (для військо­возобов'язаних).

Окрім цього, власник або уповноважений ним ор­ган може запросити працівника надати інші доку­менти, подання яких передбачене законодавством. Наприклад, у разі прийняття на роботу (посаду):

• виконання якої потребує певної кваліфікації або освіти, — документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

• яка заміщується за конкурсом, — характеристи­ку і документи про обрання на посаду;

• молодих спеціалістів — направлення на роботу;

• осіб, які ще не досягли 18-річного віку чи осіб, що приймаються на роботу зі шкідливими умо­вами праці, — довідку про стан здоров'я;

• осіб, які звільнилися з місць позбавлення во­лі, — довідку про звільнення;

• пов'язану з виконанням функцій матеріально відповідальної особи, розпорядженням грошови­ми або іншими цінностями, — характеристику.

Під час укладення трудового договору забороняє­ться вимагати від осіб, які влаштовуються на робо­ту, відомостей про їхню партійну і національну на­лежність, походження, прописку та документи, по­дання яких не передбачено законодавством.

Укладення трудового договору оформляється на­казом чи розпорядженням власника або уповнова­женого ним органу про зарахування працівника на роботу.

У разі, коли наказ (розпорядження) не було вида­но, а особа фактично стала до роботи чи була допу­щена до виконання трудових функцій, трудовий до­говір уважається укладеним, а працівник — прий­нятим на роботу.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведен­ня з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, уста­нов, організацій, не може бути відмовлено в укла­денні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з особою, якій за медичним висновком запропоновано роботу, протипоказану за станом здоров'я.

Чинне законодавство встановлює певні обмежен­ня і щодо праці близьких родичів чи свояків на од­ному підприємстві в установі, організації. Так, влас­никові надано право запроваджувати обмеження що­до спільної роботи на одному підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, ді­ти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтроль­ні один одному.

На підприємствах, в установах, організаціях дер­жавної форми власності порядок запровадження та­ких обмежень установлюється законодавством.

Якщо працівника приймають на роботу вперше, йому оформлюється трудова книжка — основний до­кумент про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, які про­працювали на них понад 5 днів. На осіб, які працю­ють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тіль­ки за основним місцем роботи.

Працівникам, які стають на роботу вперше, тру­дова книжка оформляється протягом п'яти днів піс­ля прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться відомості про ро­боту, заохочення й нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.