Розділ XVI. Злочини у сфері використання

електронно<обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

Стаття 361. Незаконне втручання в роботу

електронно<обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.	За наявності ознак ч. 2 – середньої тяжкості.
Об’єктом злочину є встановлений порядок використання електронно- обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп‘ютерних мереж.	Предметом злочину є кілька елементів сфери електронного інформаційного забезпечення життя суспільства: 1) електронно-обчислювальні машини (АЕОМ); 2) програмні матеріали, що забезпечують нормальне функціонуван- ня АЕОМ; 3) носії інформації; 4) сис- теми АЕОМ чи комп’ютерні мережі.
Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислю- вальних мереж, що призвело до пере- кручення чи знищення комп’ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп’ютерного вірусу шляхом застосування програм- них та технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп’ютерні мережі і здатних спричинити перекру- чення або знищення комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації.	Комп’ютерна мережа – це комплекс з’єднаних лініями електрозв’язку АЕОМ чи їх систем. Носії комп’ютерної інформації – це будь-які нагромаджувачі даних в інформаційних системах. Комп’ютерні віруси – це комп’ютерні програми (програми – віруси), які заражають електронні обчислювальні машини (комп’ютери), внаслідок чого комп’ютер виконує небажані дії.
Суб’єкт злочину – загальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків і бажає їх настання.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) заподіянням значної шкоди; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб.