- •Особлива частина
- •Передмова
- •Розділ II. Злочини проти життя та здоров’я особи Стаття 115. Умисне вбивство
- •Стаття 118. Вбивство, скоєне при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
- •Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
- •Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження віл чи іншою невиліковною інфекційною хворобою
- •Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником
- •Розділ III. Злочини проти волі, честі та гідності особи Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •Розділ іv. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи Стаття 152. Зґвалтування
- •Розділ V. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права
- •Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер
- •Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
- •Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
- •Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
- •Стаття 174. Примушування до участі у страйку або переB шкоджання участі у страйку
- •Стаття 181 . Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
- •Розділ vі. Злочини проти власності Стаття 185. Крадіжка
- •Стаття 186. Грабіж
- •Стаття 187. Розбій
- •Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання
- •Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
- •Стаття 211. Видання нормативноBправових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
- •Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
- •Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну
- •Стаття 235. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання
- •Розділ VIII. Злочини проти довкілля Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
- •Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природоBзаповідного фонду
- •Розділ IX. Злочини проти громадської безпеки Стаття 255. Створення злочинної організації
- •Власності
- •Стаття 267.Порушення правил поводження з вибуховими,
- •Розділ х. Злочини проти безпеки виробництва Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
- •Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
- •Стаття 275. Порушення правил, що стосується безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
- •Розділ хі. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
- •Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
- •Прекурсорів
- •Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
- •Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
- •Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
- •Розділ XIV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову
- •Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави
- •Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
- •Розділ XV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян Стаття 338. Наруга над державними символами
- •Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
- •Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
- •Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
- •Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок
- •Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
- •Розділ XVI. Злочини у сфері використання
- •Стаття 361. Незаконне втручання в роботу
- •Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
- •Стаття 363. Порушення правил експлуатації
- •Розділ XVII. Злочини у сфері службової діяльності Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Розділ XVIII. Злочини проти правосуддя
- •Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із
- •Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків
- •Розділ XIX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) Стаття 401. Поняття військового злочину
- •Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
- •Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
- •Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
- •Розділ XX. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Стаття 436. Пропаганда війни
- •Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
- •Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
- •Література
Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із
|
Примітки |
|
Підслідність – прокуратури. |
|
|
Категорія злочину – особливо тяжкий. |
|
|
Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок здійснення правосуддя в чатині діяльності судді, народного засідателя чи присяжного. Додатковим обов’язковим об’єктом виступає життя особи. |
Згідно зі ст. 127 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді та, у встановлених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Гарантіями їх незалежності є забезпечення їх особистої безпеки та державний захист. Потерпілими можуть бути: народний засідатель, присяжний, суддя чи їх близькі родичі. |
|
Об’єктивна сторона злочину проявляється в посяганні на життя зазначеного потерпілого і може виражатися у: 1) його умисному вбивстві; 2) замаху на його вбивство. |
Замахом на вбивство є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії), безпо- середньо спрямованого на вчинення зло- чину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодек- су, якщо при цьому злочин не було до- ведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Вбивством є насильне позбавлення особи життя. При вчиненні цього злочину у другій його формі не має значення, який саме замах було вчинено – закінчений чи незакінчений. Закінченим злочин вважається: у першій його формі – з моменту вчинення дій, які утворюють замах на його вбивство. |
|
Суб’єкт злочину – загальний. |
Фізична осудна особа, що досягла 14 років. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив – посягання у зв’язку з діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя. |
Особа усвідомлює суспільну небезпеку своїх вчинків, передбачає настання небез- печних наслідків і бажає цього. Інтелек- туальним моментом умислу охоплюється соціальний статус потерпілого (те, що він є суддею, народним засідателем чи присяжним або близьким родичем). |
здійсненням правосуддя
|
Примітки |
|
Підслідність – прокуратури. |
|
|
Категорія злочину – середньої тяжкості. |
|
|
Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та їх близьких родичів, а також нормальна діяльність зазначених органів. Додатковим обов’язковим об’єктом може бути життя, здоров’я та майнові інтереси зазначених осіб. |
Потерпілим від цього злочину виступають працівники суду, правоохоронних органів або особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, члени їхніх сімей та їхні близькі родичі. |
|
Об’єктивна сторона злочину полягає в неприйнятті рішення, несвоєчасному прийнятті або прийнятті недостатньо обґрунтованого рішення, а також невжитті, несвоєчасному вжитті достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та їхніх близьких родичів службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб. Склад злочину – матеріальний. Діяння утворюють склад злочину за умови, що вони призвели до спричинення тяжких наслідків. |
Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають: 1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому; 2) потерпілий або його представник у кримінальній справі; 3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; 4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представ- ники у справі про відшкодування збит- ків, завданих злочином; 5) свідок; 6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; 7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1 – 6 цієї статті, якщо шляхом проти- правних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства. |
|
Суб’єкт злочину – спеціальний. |
Ним може бути службова особа органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю у вигляді самовпевненості або злочинної недбалості. |
|
Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
-
Примітки
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – злочин середньої
тяжкості.
За наявності ознак ч. 2.
Основним безпосереднім об‘єктом зло- чину є безпека особи, взятої під захист, та належне здійснення правосуддя. Додатковим обов’язковим об’єк-том може бути здоров’я особи, а додатковим факультативним об’єктом – життя особи та інші блага.
До потерпілих належать: працівни-
ки суду, правоохоронних органів, особи, що беруть участь у криміналь- ному судочинстві, члени їх сімей та
їх близькі родичі
Об’єктивна сторона злочину полягає в
розголошенні відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.
Розголошення полягає в доведенні
таких даних до відома осіб, які не мають права на ознайомлення з
ними. Спосіб розголошення значення не має. Це може бути дія (розповідь про такий спосіб у присутності сторонніх), так і бездіяльність (наприклад, у разі порушення вимог поводження із конфіденційними документами, які мають інформацію стосовно застосування конкретних заходів безпеки).
Склад злочину – матеріальний
Суб’єкт злочину – спеціальний.
Ним може бути: службова особа,
якою прийнято рішення про заходи безпеки; особа, яка здійснює ці заходи; службова особа, якій вказані рішення стали відомі у зв’язку з її службовим становищем; особа, взята під захист.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини щодо наслідків.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення діяння, якщо: 1) це спричинило
смерть особи, взятої під захист; 2) це спричинило тяжкі наслідки (спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, його викрадення і тривале позбавлення волі, заподіяння великої матеріальної шкоди).
Стаття 382. Невиконання судового рішення
|
Примітки |
|
Підслідність – прокуратури. |
|
|
Категорія злочину – тяжкий злочин |
За наявності ознак ч. 3. |
|
Об’єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень. |
Судові рішення, вироки, ухвали та постанови, прийняті як суддею одноособово, так і колегією суддів, що набрали чинності, обов’язкові до виконання всіма службовими особами. |
|
Об’єктивна сторона злочину полягає в умисному невиконанні службовою особою вироку, рішення, ухвали постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Злочин вважається закінченим після того, як судове рішення набрало законної сили, надійшло до службової особи, яка повинна його виконувати, але у встановлені законом або рішенням строки цього зроблено не було.При перешкоджанні виконанню судового рішення злочин буде закінченим з моменту вчинення дій такого характеру. |
Вирок – рішення суду першої інстанції про винність або невинність відданої до суду особи. Постанова – рішення органу дізнання, слідчого і прокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособово, і рішення президії суду, Пленуму Верховного Суду України. Ухвала – всі рішення, крім вироку, які виніс суд першої інстанції у судових та розпорядчих засіданнях, і рішення, винесені судом касаційної інстанції, а також рішення колегії у кримінальних справах Верховного Суду України Рішення означає постанову або розпорядження суду, який виносить вирок. |
|
Суб’єкт злочину – спеціальний. |
Ним можуть бути лише службові особи, які повинні виконувати судові рішення або допомагати їх виконанню, керівники та інші працівники органів і установ внутрішніх справ, судові виконавці, керівники та інші службові особи різноманітних підприємств, установ і організацій. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. |
Мотив злочину на кваліфікацію не впливає. |
|
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його : 1) особою, раніше судимою за цей злочин; 2) службовою особою , яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище; 3) якщо він заподіяв істотної шкоди правам та охоронюваним законом інтересам громадян чи організацій; 4) умисне невиконання рішення Європейського суду з прав людини. |
|
Примітки |
|
Підслідність – прокуратури. |
|
|
Категорія злочину – злочин середньої тяжкості |
За наявності ознак ч. 2. |
|
Об’єкт злочину є правосуддя стосовно забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі. |
Завідомо неправдивий донос має бути зробле- ний безпосередньо суду, прокурору, слідчому або органу дізнання. Аналогічне повідомлення в інші інстанції не утворює складу злочину. |
|
Об’єктивна сторона злочину полягає в завідомо неправдивому повідомлені суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про вчинення злочину. |
Завідомо неправдиве повідомлення – якщо воно містить брехливі відомості щодо готування, замаху на злочин або закінчений злочин з вказівкою на конкретну особу, яка фактично його не вчиняла. Завідомо неправдиве повідомлення може бути усним (у цьому випадку особа попереджається про відповідальність за ст. 383 КК згідно зі ст. 95 КПК) або письмовим, вручене безпосередньо або відправлене поштою. Воно може містити вказівку на особу повідомлювача, написане від іншої особи або анонімним Закінченим вважається злочин з моменту надходження неправдивого повідомлення у правоохоронні органи, незалежно від подальшого порушення справи і її долі. Склад злочину – формальний. |
|
Суб’єкт злочину – загальний. |
Фізична осудна особа, яка досягла 16 років. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. |
Особа усвідомлює неправдивий характер відомостей, що надходять від неї, і бажає, щоб вони стали приводом до порушення кримінальної справи. Мотиви цього злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. |
|
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) у поєднанні з обвинува- ченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині; 2) зі штучним створенням доказів обвинувачення ; 3) вчинення його з корисливих мотивів. |
Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
|
Примітки |
|
Підслідність – досудове слідство проводиться тим органом, до підслідності якого належить злочин, у зв’язку з яким порушено справу |
|
|
Категорія злочину – злочин середньої тяжкості. |
За наявності ознак ч. 2. |
|
Об’єкт злочину є правосуддя стосовно забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі. |
|
|
Об’єктивна сторона злочину полягає в завідомо неправдивому даванні показань свідком чи потерпілим або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства чи проведення розслідування тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у тих самих випадках. |
Неправдивими є такі показання потерпілого чи свідка, які перекручують дійсні обставини, фактичні дані, що мають доказове значення у справі. Неправдивість висновку експерта може виявитись у неправильному викладенні ходу експертного дослідження або його висновків. Неправдивість перекладу може полягати у невірному перекладі з однієї мови на іншу запитань, відповідей, показань, промов та документів. Склад злочину – формальний. |
|
Суб’єкт злочину – спеціальний. |
Ним можуть бути тільки особи, що беруть участь у кримінальному чи цивільному процесі як свідки, потерпілі чи експерти, або перекладачі, які досягли 16 років. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. |
Особа усвідомлює неправдивість показань, висновків або зробленого перекладу і бажає, щоб органи правосуддя сприймали їх як правдиві. |
|
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) у поєднанні з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині; 2) зі штучним створенням доказів обвинувачення ; 3) вчинення його з корисливих мотивів. |