Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх справ.

Категорія злочину – за ч. 1 – середньої

тяжкості, за ч. 2 – тяжкий, за ч. 3 – особ-

ливо тяжкий злочин.

Об’єктом злочину є встановлений

порядок поводження з предметами, які можуть бути сировиною або технологічними компонентами для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Предметом злочину є прекурсори:

речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів та психотропних речовин, включених до переліку.

Об’єктивна сторона може виражатися у

вчиненні хоча б однієї з таких дій: викрадення прекурсорів; привласнення; вимагання; заволодіння ними шляхом шахрайства; розкрадання прекурсорів, їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Наркотичні засоби – це речовини

природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними. Розкрадання прекурсорів без мети збуту слід кваліфікувати як розкрадання в будь-якій його формі. А таке розкрадання без мети збуту, але для виготовлення наркотиків для особистого вживання , буде кваліфікуватися за сукупністю злочинів як розкрадання майна та підготовка до незаконного виготовлення наркотиків.

Суб’єкт злочину – загальний, тобто

будь-яка особа, яка досягла 16- річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину – умисна

форма вини у вигляді прямого умислу і мета збуту для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за

попередньою змовою групою осіб; 3) із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; 4) у великих розмірах, а особливо кваліфікуючими – вчинення його: 1) в особливо великих розмірах; 2) організованою групою.

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх

справ.

Категорія злочину – середньої

тяжкості.

Об’єктом злочину є порядок

введення в організм іншої особи наркотичних засобів або психотропних речовин, встановлений з метою охорони здоров’я населення.

Суспільна небезпечність злочину полягає в

тому, що введення в організм наркотиків є шкідливим для здоров’я потерпілого, а іноді може призвести до його смерті.

З об’єктивної сторони для складу злочину характерно вчинення дій, що виражається у незаконному введенні в організм іншої особи наркотичних засобів або психотропних речовин.

Знаряддя вчинення злочину – наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Способи введення різні: із застосуванням насильства або погроз, шляхом обману тощо. Дії можуть полягати в ін’єкції препаратів, підмішуванні їх у напої, дачі під виглядом ліків тощо.

Закінченим злочин вважається з моменту введення препарату в організм іншої людини.

Суб’єкт злочину – особа, що досягла до моменту його вчинення 16- років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Винна особа усвідомлює, що наркотичні

засоби, психотропні речовини або їх аналоги вводяться в організм проти його волі, і бажає виконання цих дій.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою,

яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 306-312 та 314-318 КК;

3) щодо двох чи більше осіб, а так само, якщо його вчинення: 4) призвело до наркотичної залежності потерпілого або 5) заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому (ч. 2). Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; 3) щодо вагітної жінки, а так само, якщо: 4) він був пов’язаний з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів або: 5) внаслідок таких дій настала смерть потерпілого (ч. 3).

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх

справ.

Категорія злочину – невеликої

тяжкості.

Об’єктом злочину є встановлений

порядок, спрямований на локаліза- цію шляхів поширення наркоманії. Предметом злочину є тільки наркотичні засоби.

Суспільна небезпечність діяння полягає в

тому, що зухвала демонстрація вживання наркотиків у місцях масового перебування людей згубно впливають на оточуючих, особливо на молодь.

Об’єктивна сторона злочину

полягає в активних діях, спрямованих на відкрите (очевидне для всіх) вживання наркотиків (ін’єкції, куріння гашишу,

вживання опію тощо). Фактично характеризується двома варіантами дій: незаконне публічне вживання наркотичних засобів; незаконне вживання таких засобів групою осіб.

При груповому вживанні

присутність сторонніх осіб не обов’язкова.

Публічним є відкрите, у присутності

інших осіб, незаконне вживання наркотичних засобів. Таке вживання наркотичних засобів утворює склад розглядуваного злочину незалежно від того, вчинено воно однією особою чи групою осіб.

Місце вчинення злочину – це територія,

призначена для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів (школи, вузи, стадіони, клуби) а також інші місця масового перебування громадян (вокзали, пляжі, парки, вулиці, площі тощо). Засобами вчинення злочину є тільки наркотичні засоби. Публічне або вчинене групою осіб вживання психотропних речовин не утворює цього складу злочину. Закінченим злочин вважається з моменту вчинення зазначених дій.

Суб’єктом злочину вважається

особа, яка досягла 16 років.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою,

яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 310, 314, 315, 317,

318.