Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення

Примітки

Підслідність – Служба безпеки

України, податкові міліції.

Категорія злочину – злочин

особливо тяжкий.

За наявності ознак ч. 2

Об’єкт злочину – встановлений в

Україні порядок переміщення товарів та інших речовин і предметів через митний кордон України.

Додатковим факультативним об’єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, громадська безпека, здоров’я населення.

Предмет злочину – товари у великих

розмірах (якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян); історичні та культурні цінності; отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; зброя та боєприпаси; стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України. Товари – будь-яка продукція, що має споживчу вартість, у тому числі,

дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння.

Об’єктивна сторона злочину –

переміщення через митний кордон України, який співпадає з її Державним кордоном (за винятком меж спеціальних митних зон),

вище перелічених предметів поза митним кордоном або з приховуванням від митного контролю.

Переміщення поза митним кордоном – це

переміщення поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення, або з незаконним звільненням від митного контролю.

Переміщення з приховуванням від митного контролю – це використання тайників та інших сховищ; надання одним предметам вигляду інших; подання

митному органу підроблених документів на переміщення товарів або інших предметів тощо.

Склад злочину – матеріальний.

Суб’єкт злочину – загальний.

Фізична осудна особа, яка досягла 16 років,

у т. ч. особа , яка користується правом дипломатичного імунітету.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом. Недекларування відповідних предметів, вчинене з необережності, не містить ознак цього злочину.

Не може бути притягнута до кримінальної

відповідальності за контрабанду особа, яка добросовісно помиляється щодо того, чи є даний предмет культурною цінністю або отруйною речовиною.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є вчинення його: 1) за попередньою

змовою групою осіб; 2) особою раніше судимою за цей злочин (ч. 2).

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх справ,

податкові міліції.

Категорія злочину – злочин невеликої

тяжкості.

Об’єкт злочину – встановлений в

Україні порядок зайняття господарською та банківською діяльністю.

Об’єктивна сторона злочину полягає у

здійсненні бездержавної реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької, та яка підлягає ліцензуванню; або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства; чи здійсненні таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Злочин вважається закінченим з

моменту отримання від такої

діяльності доходу у великих розмірах ,

яким відповідно до примітки до ст.202

КК є доход, коли сума у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Склад злочину – матеріальний.

Суб’єкт злочину – загальний.

Фізична осудна особа незалежно від громадянства, яка досягла 16 років.

У тому числі особи, які займаються

зареєстрпованою підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи або службові особи юридичних осіб – підприємницьких та інших господарських структур, які приймають та (або) реалізують рішенння про здійснення господарської діяльності без ліцензії або з порушенням умов ліцензування.

Суб’єктивна сторона злочину –

характеризується прямим умислом Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.

Спеціальна мета – одержання від

незареєстрованої у встановленому порядку, безліцензійної або пов’яза- ної з порушенням умов ліцензування діяльності доходу у великих розмірах.

Кваліфікаційними ознаками даного злочину є вчинення його : 1) без державної

реєстрації; 2) без спеціального дозволу; 3) з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язане з отриманням доходу у великих розмірах (ч. 2).

Примітки⁵⁷

Підслідність – органи внутрішніх

справ, податкові міліції.

Категорія злочину – за ч. 1 – невеликої тяжкості, за ч. 2 – злочин середньої тяжкості

Об’єкт злочину – встановлений в Україні порядок зайняття господарською діяльністю, а також суспільна небезпека та здоров’я населення

Об’єктивна сторона злочину –

зайняття тими видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, крім випадків, передбачених іншими статтями КК.

Склад злочину – формальний і злочин

вважається закінченим з моменту початку зайняття одним із заборонених видів господарської діяльності.

Суб’єкт злочину – загальний.

Фізична осудна особа, яка досягла 16

років і якій не заборнено займатися підприємницькою діяльністю, а також службова особа, яка дала вказівку здійснювати заборонену для даного підприємства діяльність або керувати нею.

Особи, яким взагалі заборонено займатися підприємництвом, за наявності для цього підстав можуть притягуватись до відповідальності за ст. 202.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну

небезпечність свого діяння, передбачає

та бажає настання суспільно небезпечних наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його : 1) з отриманням доходу у

великих розмірах; 2) особою, яка раніше була судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ч.2) ( необхідно, щоб судимість за ч. 1 або ч. 2 ст. 203 не була знята або погашена у встановленому законом порядку).

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх

справ.

Категорія злочину – тяжкий злочин

За наявності ознак ч. 3.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, а також право громадян на свободу підприємницької діяльності. Додатковим обов’язковим об’єк-том є психічна недоторканність особи.

Об’єктивна сторона злочину –

протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодженням чи знищенням їхнього майна за відсутності ознак його вимагання.

Законна господарська діяльність –

будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт

Стаття охорняє лише господарську діяльність, яка має законний характер. Тому висунення вимог про

припинення діяльності, якою

потерпілий відповідно до закону не може і не повинен займатись, не утворює складу даного злочину.

Суб’єкт злочину – загальний.

Фізична осудна особа, що досягла

16 років

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну

небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно-небезпечних наслідків.

Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за

попереднім зговором групою осіб; 3) із погрозою вбивства чи тілесних ушкоджень (ч. 2); 4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я; 5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 206) є вчинення його:

1) організованою групою; 2) службовою особою з використанням свого становища; 3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, чи заподіяння ним 4) великої матеріаьної шкоди або 5) спричинення інших тяжких наслідків.

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх

справ, податкові міліції.

Категорія злочину – тяжкий злочин.

За наявності ознак ч. 3.

Об’єкт злочину – встановлений в

Україні порядок використання валютної виручки і надходжень в іноземній

валюті на користь резидентів України.

Предмет злочину – виручка в

іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), а також товари або інші матеріальні цінності, отримані від цієї виручки.

Об’єктивна сторона злочину – умисне

ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей.

Склад злочину – формальний.

Строк повернення такої виручки

визначається в контрактах, але він не може перевищувати 90 календарних днів з дати митного оформлення. Приховування валютної виручки – це неповідомлення відповідних органів про одержання валютної виручки.

Злочин вважаєтьсся закінченим з

моменту: 1) ненадходження виручки в іноземній валюті на рахунок уповноваженого банку в належний строк; 2) фактичного вчинення дій, які полягають у приховуванні виручки чи відповідних матерільних цінностей;

3) недекларування доходів в іноземній

валюті.

Суб’єкт злочину – спеціальний. Це:

службові особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності – резиденти України, якими від реалізації на експорт товарів одержана виручка в іноземній валюті чи імпортуються товари за експортними бартерними договорами.

Суб’єктами також можуть бути і

особи, що здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи і якими одержана зазначена виручка чи імпортуються товари.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну

небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за

попередньою змовою групою осіб (ч. 2); 3) в особливо великих розмірах, а особливо кваліфікуючою ознакою (ч. 3) – вчинення його в особливо великих розмірах.

Примітки

Підслідність – податкові міліції.

Категорія злочину – злочин середньої

тяжкості.

За наявності ознак ч. 3.

Об’єкт злочину – встановлений

законодавством України порядок відкриття чи використання за межами України валютних рахунків фізичних та юридичних осіб.

Предметом злочину є валютні рахунки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та організаційно-правової форми – як суб’єктів підприємництва, так і юридичних осіб, котрі діють на теріторії України і не займаються підприємницькою діяльністю (бюджетні установи, благодійні фонди, інші неприбуткові організації)

Предмет злочину – банківські

рахунки у вигляді :

1) валютних рахунків за межами України резидентів України – фізичних осіб, громадян України, що постійно проживають на її території;

2) валютних рахунків за межами

України резидентів України — юридичних осіб , що діють на території України;

3) валютних рахунків за межами

України резидентів України – громадян України, осіб без громадянства, іноземців, які зареєстровані в Україні як суб’єкти підприємницької діяльності.

Об’єктивна сторона – незаконне, з

порушенням встановленого законом порядку відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

Злочин вважається закінченим з

моменту відкриття валютного рахунку.

Склад злочину – формальний.

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Громадяни України, що постійно

проживають на території України; службова особа підприємства, установи чи організації; особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, інші особи, які діють за дорученням зазначених службових осіб.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну

небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.

Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2).

Примітки

Підслідність – прокуратури.

Категорія злочину – злочин середньої

тяжкості.

За наявності ознак ч. 2.

Основний безпосередній об’єкт злочину – встановлений законодавством порядок виконання державного і місцевих бюджетів, порядок використання бюджетних ресурсів, покликаних з фінансового боку забезпечувати виконання державними органами та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань та функцій.

Додатковим обов’язковим об’єкт-ом злочину виступають конституційні права і законні інтереси громадян, порядок здійснення службовими особами службових повноважень.

Предмет злочину – бюджетні кошти

у великих розмірах, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.

Великим розміром бюджетних

коштів, відповідно до примітки 2 до ст. 210 КК, вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Об’єктивна сторона злочину можлива у

чотирьох формах: а) використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню; б) в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків; в) недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством;

в) недотримання вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів.

Склад злочину — матеріальний.

Перші дві форми вчинюються шляхом дій. Недотримання встановлених бюджетним законодавством вимог ( третя і четверта форми злочину)може виражатись як у діях, так і у бездіяльності службової особи.

Суб’єкт злочину – спеціальний.

Службова особа, на яку покладено

виконання функцій розпорядника бюджетних коштів.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну

небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків

Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) в особливо великих

розмірах; 2) повторно; 3) групою осіб (ч. 2).