Стаття 211. Видання нормативноBправових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку

		Примітки
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – тяжкий злочин.	За наявності ознак ч. 2.
Основний безпосередній об’єкт злочину – встановлений законодавством порядок виконання державного і місцевих бюджетів, порядок використання бюджетних ресурсів, покликаних з фінансового боку забезпечувати виконання державними органами та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань та функцій. Додатковим обов’язковим об’єктом злочину виступають конституційні права і законні інтереси громадян, порядок здійснення службовими особами службових повноважень.	Предмет злочину – доходи і видатки бюджету у великих розмірах, тобто на суму, що в тисячу чи більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Об’єктивна сторона злочину – видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку. Визначення структури, обсягу доходів і видатків державного і місцевого бюджетів є виключно прерогативою відповідно ВР та органів місцевого самоврядування.	Закінченим цей злочин є з моменту видання або прийняття нормативно-правового або розпорядчого акту незалежно від наслідків. Склад злочину – формальний.
Суб’єкт злочину – спеціальний.	Службова особа, наділена правом видання й прийняття відповідних нормативно- правових актів.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.	Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) в особливо великих розмірах (особливо великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян); 2) повторно (ч. 2).

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

		Примітки
Підслідність – податкові міліції.
Категорія злочину – тяжкий злочин.	За наявності ознак ч. 3.
Об’єкт злочину – встановлений законодавством України порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов’язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.	Предмет злочину – податки, збори, інші обов’язкові платежі, що повинні сплачуватися юридичними та фізичними особами, якщо ці діяння призвели до фактичного надходження до бюджетних чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, тобто, якщо суми їх в тисячу і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Об’єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння – ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування; 2) суспільно- небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1), великих (ч. 2) або особливо великих (ч. 3) розмірах; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.	Способи ухилення можуть бути різноманітними, що на кваліфікацію не впливають. Склад злочину – матеріальний Обов’язковий наслідок – ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Під значним розміром коштів слід розуміти суми, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Суб’єкт злочину – спеціальний.	Службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, на яких покладені обов’язки щодо ведення та подання документів для обрахування та сплати обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.	Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) групою осіб (ч. 2); 2) особою, раніше судимою за вчинення такого злочину (ч. 3).

Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ, податкові міліції.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єкт злочину – встановлений чинним законодавством порядок здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів як різновиду підприємницької діяльності.	Предмет злочину є: а) брухт кольорових і чорних металів, тобто непридатні для прямого використання вироби, які втратили експлуатаційну цінність; б) приміщення та споруди, в яких розташовуються незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту; в) вказані незаконні пункти.
Об’єктивна сторона злочину – здійснення операцій з брухтом кольорових та чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу, одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.	Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-яких дій, передбачених у диспозиції ст. 213. Склад злочину — формальний.
Суб’єкт злочину – загальний Фізична осудна особа, що досягла 16 років.	Працівники спеціалізованих металургійних переробних підприємств або їх приймальних пунктів, які легально діють на підставі отриманих ліцензій, за порушення умов ліцензування операцій з металобрухтом притягуються до адміністративної (ст. 164-10 КУпАП), а за наявності для цього підстав – до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 202)
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.	Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його особою раніше судимою за вчинення такого ж злочину (ч. 2).

Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єкт злочину – встановлений в Україні порядок обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння.	Предмет злочину – видобуті із надр, отримані з вторинної сировини, підняті чи знайдені дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у великих розмірах, тобто якщо вартість не зданих або не проданих предметів перевищує п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Дорогоцінне каміння – це природні алмази, смарагди, рубіни, сапфіри, олександрити, а також перли і бурштин у необробленому та обробленому вигляді.
Об’єктивна сторона злочину – ухилення будь-яким чином від передбачених законом обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих з надр, отриманих з вторинної сировини, піднятих або знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, а також ухилення від обов’язкової здачі на афінаж або для обов’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів.	Діяння можуть вважатись злочинними лише в тому разі, коли обов’язкова здача відповіних предметів на афінаж або їх обов’язковий продаж прямо передбачений законом Склад злочину – формальний Злочин є закінченим з моменту, коли суб’єкт господарської діяльності повинен був здійснити обов’язкову здачу чи обов’язковий продаж наявних у нього предметів злочину і не здійснив їх.
Суб’єкт злочину – спеціальний.	Службова особа суб’єкта господарської діяльності, яка здійснює видобування, переробку (у тому числі афінаж), скуповування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, або індивідуальний підприємець.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків.

Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ, податкові міліції.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єкт злочину — встановлений порядок виготовлення знаків поштової оплати та проїздних квитків, а також встановлений порядок оплати внутрішніх і міжнародних поштових і транспортних послуг, який забезпечує фінансові інтереси держави, інших перевізників, права і законні інтереси споживачів.	Предмет злочину – а) знаки поштової оплати; б) маркована продукція; в) міжнародні купони для відповіді; г) посвідчення особи для міжнародного поштового обміну; д) відбитки маркувальних машин; е) квитки залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту, інші проїзні документи і документи на перевезення вантажу.
Об’єктивна сторна злочину – виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчення особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів на перевезення вантажу.	Злочин вважається закінченим з моменту виготовлення з метою збуту, збуту або використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчення особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів на перевезення вантажу. Склад злочину – матеріальний.
Суб’єкт злочину – загальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.	Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно- небезпечних наслідків. Мотив злочину – корисливий. Для злочину у формі виготовлення підроблених знаків чи білетів. обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета збуту підробок.