Стаття 267.Порушення правил поводження з вибуховими,

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх справ.

Категорія злочину – особливо тяжкий

За наявності ознак ч. 2.

Об’єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами.

Предмет злочину є : 1) вибухові речовини;

2) радіоактивні матеріали ( ч. 1 ст. 267);

3) легкозаймисті речовини; 4) їдкі речовини

(ч. 2 ст. 267).

Легкозаймисті речовини – це тверді, рідкі, газоподібні та пилоподібні речовини, які здатні спалахувати внаслідок дій незначних факторів

Об’єктивна сторона злочину виражається у

таких формах : 1) порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезен- ня вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів; 2) порушення інших правил поводження з ними; 3) незаконне пересилан- ня цих речовин чи матеріалів поштою чи вантажем (ч. 1 ст. 267); 4)незаконне переси- лання поштою чи вантажем легкозаймистих чи їдких речовин (ч. 2 ст. 267). Обов’язковою ознакою простих складів цих злочинів є спричинення суспільно- небезпечних наслідків. При цьому обов’язковою ознакою злочину в його першій – третій формах є створення небезпеки: 1) загибелі людей; 2) настання інших тяжких наслідків, а у четвертій формі

– загибель людей або інші тяжкі наслідки.

До їдких речовин належать ті,

які швидко вступають у хімічну реакцію з іншими матеріалами, роз’їдаючи їх, подразнюють чи знищують живі тканини, розчиняють чи змінюють структуру більшості неорганічних речовин. Кваліфіковані види злочину: наслідки у вигляді загибелі людей або інші тяжки наслідки.

Суб’єкт злочину – спеціальний.

Особа, яка має дозвіл на поводження з цими речовинами та матеріалами і на яку покладено обов’язки щодо дотримання відповідних правил безпеки поводження з ними.

Суб’єктивна сторона злочину визначається

ставленням до наслідків і характеризується необережністю. Ставлення ж винного до порушення вказаних у ст. 267 правил може бути умисним або необережним.

Примітки

Підслідність – орган внутрішніх

справ.

Категорія злочину — середньої

тяжкості.

Об’єктом злочину є безпека

поводження з відходами і вторинною сировиною . Неконтрольоване розповсюдження таких предметів загрозливе для життя і здоров’я людей, природного середовища, матеріальних цінностей – тобто воно поруш ує громадянську безпеку.

Предметом злочину є: 1) відходи;

2) вторинна сировина (ч. 1 ст. 268);

3) речовини або матеріали, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення на територію України

(ч. 2 ст. 268).

Відходи - це будь-які речовини,

матеріали і предмети, які утворюються у процесі діяльності людини і в подальшому не використовуються за місцем утворення чи виявлення і яких власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Вторинна сировина – залишки сировини та будь-яких матеріалів, які утворюються в ході виробництва, а також залишки предметів споживання, будь-яка тара. Вторинна сировина придатна для подальшого використання після відповідної переробки для вироб- лення нових товарів, предметів тощо.

Об’єктивна сторона злочину

включає: 1) ввезення на територію

України без належного дозволу відходів або вторинної сировини;

2) транзит через територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини (ч. 1 ст. 268);

3) ввезення на територію України речовини або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення; 4) транзит через територію України речовини або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які заборо- няються до ввезення (ч. 2 ст. 267).

Ввезення на територію України – це

переміщ ення відходів або вторинної сировини з-за кордону через державний кордон України в Україну.

Транзит – перевезення відходів чи вторинної сировини через територію України від одного її кордону до іншого з метою вивезення з України.

Злочин вважається закінченим з моменту перетину кордону України будь-якими транспортними засобами з відходами або вторинною сировиною.

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона злочину харак-

теризується умислом або необережністю .

Примітки

Підслідність – органи внутрішніх справ.

Категорія злочину – ч. 1 –

середньої тяжкості, ч. 2 злочин тяжкий.

Об’єктом злочину є пожежна

безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується попередження виникнення і поширення пожеж.

Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки – це вимоги, закріплені у нормативно-правових актах будь-якого рівня, від закону до локальних актів, які видає адміністрація підприємств, установ, організацій.

З об’єктивної сторони злочин характеризується: 1) діянням у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідки у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі; 3) причинним зв’язком між вказаними діями і наслідками.

Пожежа – це полум’я, яке охоплює і зни- щує все, що може горіти. Це неконтрольо- ване горіння предметів, що створює безпо- середню загрозу для життя та здоров’я лю- дей, майна, довкілля, а також для нормаль- ної діяльності підприємств, установ, організацій.

Злочин буде закінченим, якщо пожежа спричинила шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі. Загибель людей – це смерть хоча б однієї особи.Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в 300 або більше разів перевищує неоподаткований мінімум, а в особливо великих розмірах – в 1000 або більше разів.

Питання про інші тяжкі наслідки –

питання факту.

Суб’єктом злочину –

спеціальний.

Фізична осудна особа, що досягла 16 років

і на яку покладено обов’язки щодо забезпечення вимог пожежної безпеки.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.

Ставлення особи до невиконання вимог

пожежної безпеки може бути й умисним.

Кваліфікованими видами злочину є спричинення: 1) загибелі людей;

2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.