Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер

		Примітки33
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – ч. 1 – середньої тяжкості, ч. 2 – тяжкий.
Об’єктом злочину є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.	Предметом є відомості, що передані чи передаються громадянам шляхом листування або телефонних розмов, а також повідомлення громадян, які передаються або були передані телеграфом або іншим засобом зв’язку, а також через комп’ютер і становлять таємницю громадянина (громадян).
Об’єктивну сторону злочину становить порушення таємниці: 1) листування; 2) телефонних розмов; 3) телеграфних повідомлень; 4) інших повідомлень, що передаються засобами зв’язку чи через комп’ютер.	Порушення таємниці полягає у вчиненні будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без згоди громадянина Засоби зв’язку – це технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку.
Суб’єкт злочину – загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо державних чи громадських діячів; 2) службовою особою; 3) з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації.

³³ Незаконне ознайомлення із службовими кореспонденцією, телефонними розмовами, телеграфними та іншими повідомленнями та їх розголошення за наявності для того підстав можуть розглядатися як комерц' ійне шпигунство (ст. 231), розголошення комерційної таємниці (ст. 232), розголошення державної таємниці (ст. 328), передача відомостей, що становлять конфеденційну інформацію, яка є власністю держави (ст.

330), розголошення відомостей військового характеру (ст. 422).

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

		Примітки34
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єктом злочину є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Предметом злочину є кошти, що, за рішенням суду, підлягають сплаті на утримання дітей, а також кошти, різні предмети (одяг, продукти харчування тощо), які мають надаватися батьками на утримання неповнолітніх, а також –повнолітніх, але непрацездатних дітей.	Потерпілим від цього злочину можуть бути діти, на утримання яких за рішенням суду їх батько чи мати мають сплачувати аліменти, а також неповнолітні чи непрацездатні діти, що перебувають на утриманні батьків.
З об’єктивної сторони злочин може проявлятися у формі: 1) злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); 2) злісного ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їхньому утриманні.	Під ухиленням сплати аліментів розуміють дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) визначеної суми аліментів.
Суб’єкт злочину – спеціальний (батьки або усиновителі). Суб’єктами вчинення цього злочину у другій формі (злісне ухилення від утримання неповнолітніх або ненпрацездатних дітей) можуть бути лише кровні батьки або усиновителі.	Опікуни і піклувальники не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 164. За певних обставин вони можутьнести відповідальність за ст. 167.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

³⁴ Склад злочину, передбачений ст. 164, у формі ухилення від сплати аліментів може матимісце лише за наявності рішення суду, відповідно до якогомати або батько чи інша передбачена законом особа зобов’язана сплачувати аліменти. Водночас рішення суду не є обов’язковою умовою притягнення винного до відповідаль' ності за цією статтею у випадку вчинення цього злочину у формі ухилення батьків від утримання непов'

Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

		Примітки35
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єктом злочину є право непрацездатних батьків на утримання їхніми дітьми. Предметом є кошти, які за рішенням суду підлягають сплаті на утримання непрацездатних батьків.	Поняттям кошти охоплюються аліменти, розмір яких встановлюється судом на підставі закону, а також інші витрати у грошовому вимірі, які викликані винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці осіб, які доглядають за батьками, тощо) і які за рішенням суду має покрити та чи інша дитина цих батьків.
Об’єктивна сторона злочину характеризується злісним ухиленням від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримування непрацездатних батьків.	Під непрацездатними батьками слід розуміти батьків, які досягли пенсійного віку або є інвалідами І чи ІІ групи. Злочин вважається закінченим з моменту, коли зазначене у цій статті ухилення набуло злісного характеру.
Суб’єкт злочину – повнолітні діти, у тому чому усиновлені, за рішенням суду зобов’язані сплачувати кошти на утримання непрацездатних батьків.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

³⁵ Необхідною умовою притягнення особи до відповідальності за ст. 165 є наявність судового рішення про стягнення коштів (аліментів) з неповнолітніх дітей на користь непрацездатних батьків.