Передмова
Кримінальне право це окрема галузь законодавства та наукова правова дис
ципліна, система правових знань, переконань, поглядів.
Кримінальний закон, який, виходячи із його особливої специфіки засобів впли ву на поведінку осіб, що порушують вимоги закону, потребує вірного застосування. Однією з необхідних умов такого застосування є правильне розуміння положень кри мінального права як галузі права та законодавства. Зазначене дає змогу громадянам чітко знати межі правомірної поведінки і дотримуватись їх у повсякденному житті, а працівникам правоохоронних органів ефективно застосовувати норми законодав ства з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від зло чинних посягань. Досягненню цієї мети і присвячено запропоноване видання.
Навчальний посібник підготовлено на основі Кримінального кодексу Украї ни 2001 року і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. Він складається з двох частин.
У першій частині навчального посібника шляхом схематичного викладення ма теріалу розкрито основний зміст і сутність таких загальних кримінально правових норм та понять, як: завдання, принципи та чинність кримінального закону; поняття злочину, його видів і стадій; вини та її форм; співучасті у злочині; покарання за вчи нений злочин; звільнення від кримінальної відповідальності та покарання; особли вості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх тощо.
В другій частині стисло й конкретизовано подано матеріал, який допоможе си стематизувати знання з Особливої частини кримінального права України та засвоїти основи методики й техніки аналізу окремих складів злочину, їх елементи та ознаки.
Структурно логічні схеми і таблиці не потребують для свого розуміння засто сування будь якого спеціального ключа, їх послідовність співпадає з загально прий нятим викладенням даного курсу.
Сподіваємося, що навчальний посібник дозволить студентам юридичних вищих навчальних закладів і факультетів більш глибоко засвоїти характер та кримінально правову природу питань, що розглядаються, а також допоможе досягти більш знач них успіхів в оволодінні такою спеціальністю, як правознавство. Однак для належ ного, поглибленого вивчення курсу “Кримінальне право і законодавство України” викладеного в навчальному посібнику матеріалу зовсім не достатньо і тому ми реко мендуємо додаткову літературу, список якої додається в кінці книги.
На гашу думку, навчальний посібник буде корисним і для практичних співробі тників правоохоронних органів, такт як дозволить зекономити час, особливо коли необхідно в стислі строки здійснити експрес аналіз події, кваліфікувати те чи інше діяння.
Бажаємо успіхів !
РОЗДІЛ І. Злочини проти основ національної безпеки
України
Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення
державної влади
|
Примітки |
|
Підслідність – Служба безпеки України. |
|
|
Категорія злочину – тяжкий |
|
|
Об’єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної влади, порушення якого створює загрозу безпеці держави у політичній сфері. |
Суспільна небезпечність дій виявляється в загрозі дестабілізації владних структур. Насильницьким слід вважати такий спосіб дій, для якого характерним є застосування сили, у тому числі озброєної, інших засобів незаконного примусу. |
|
З об’єктивної сторони злочин може виражатися у таких формах: дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; змова про вчинення таких дій; публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади; розповсюдження матеріалів із закликами про вчинення таких дій. |
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, які спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Склад злочину – формальний. Змова – це угода, досягнута між двома чи більше особами, про вчинення спільних дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Розповсюдження матеріалів – це дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома багатьох людей. |
|
Суб’єкт злочину – загальний. |
Фізична осудна особа, яка досягла 16 років. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. |
Винний визнає суспільну небезпеку своїх дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, та бажає здійснення цих дій. |
|
Кваліфікованими видами публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади є вчинення таких дій представником влади, або повторно, або організованою групою осіб. |
||
|
Примітки |
|
Підслідність – Служба безпеки України. |
|
|
Категорія злочину – особливо тяжкий. |
|
|
Об’єктом злочину є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених Конституцією, законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території. |
Суспільна небезпечність дій виявляється в загрозі територіальній цілісності та недоторканності України. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, які спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. |
|
Об’єктивна сторона злочину характеризується активними діями, які можуть проявлятися у таких формах: 1) дії, вчинені з метою зміни меж території або з метою зміни державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; 2) публічні заклики до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України; 3) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України. |
Склад злочину – формальний. Державний кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору. Під розпалюванням національної та релігійної ворожнечі треба розуміти доведення до високого ступеня, граничне посилення серед певних груп населення настроїв неприязні, ненависті до представників інших етнічних груп чи конфесій або до атеїстів. |
|
Суб’єкт злочину – загальний. |
Фізична осудна особа, яка досягла 16 років. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. |
Винний визнає суспільну небезпеку своїх дій, спрямованих на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, та бажає здійснення цих дій. |
|
Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) поєднання відповідних дій з розпалюванням національної та релігійної ворожнечі. Особливо кваліфікуючою ознакою злочину є настання в результаті його вчинення таких суспільно-небезпечних наслідків, як загибель людей, або інших тяжких наслідків. |
||
Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України
Стаття 111. Державна зрада
|
Примітки |
|
Підслідність – Служба безпеки України. |
|
|
Категорія злочину – особливо тяжкий. |
|
|
Об’єктом злочину є державна безпека України у будь-якій її сфері. |
Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту. |
|
Об’єктивна сторона державної зради може виявлятися у таких формах: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. |
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідного діяння, яким особа надала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Склад злочину – формальний. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Під іноземною організацією слід розуміти будь-яку державну чи недержавну установу, підприємство, об’єднання, орган іншої країни, у тому числі політичну партію, релігійну організацію, комерційне підприємство та ін. Представник іноземної держави чи іноземної організації – це особа, яка уповноважена виражати інтереси тієї чи іншої іноземної держави та діє від її імені або представляє її за спеціальним повноваженням. |
|
Суб’єкт злочину – загальний. |
Фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Обов’язково громадянин України. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. |
Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає наслідки та бажає їх настання. |
|
Стаття 112. Посягання на державного та громадського діяча
-
Примітки
Підслідність – служба безпеки
України.
Категорія злочину – особливо
тяжкий.
Мотиви вчинення злочину: бажання
припинити державну чи громадську діяльність певної особи; помста за таку діяльність.
Об’єктом злочину є безпека держави в політичній сфері. Додатковим об’єктом є життя та здоров’я людини.
Потерпілим може бути тільки державний чи громадський діяч, обраний на посаду у встановленому Конституцією та законами України порядку.
Державна діяльність – це діяльність
відповідної службової особи у масштабах держави.
Громадською діяльністю визначається діяльність громадянина, обумовлена його належністю до політичної партії і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед нею.
З об’єктивної сторони злочин полягає у посяганні на життя державного чи громадського діяча.
Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків, спрямованих на посягання на державного чи громадського діяча.
Склад злочину формально-матеріальний,
оскільки і замах на життя, і вбивство охоплюються цією статтею.
1Суб’єкт злочину – загальний.
Фізична осудна особа, якій на момент
вчинення злочину виповнилося 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Особа усвідомлює, що вона посягає на
життя державного чи громадського діяча і бажає спричинити його смерть.
1 Посягання на життя держаного діяча не кваліфікується за ст. 112, коли воно вчинене для зведення особистих рахунків, коли його мотивами є ревнощі, намагання уникнути відповідальності, хуліганський мо' тив.
Наявність у особи відповідної мети знаходиться за межами складу злочину, передбаченого ст. 12, і свідчить про необхідність кваліфікувати її дії за сукупністю злочинів, пердбачених ст. 111 і ст. 112.
Стаття 113. Диверсія
|
Примітки |
|
Підслідність – Служба безпеки України. |
|
|
Категорія злочину – особливо тяжкий. |
|
|
Об’єктом злочину є безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії. Предметом диверсії можуть бути: 1) будівлі, споруди та інші об’єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 2) стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо; 3) посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо. |
Додатковий об’єкт: життя і здоров’я особи, власність і навколишнє середовище. Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних у диспозиції наслідків. |
|
Об’єктивна сторона злочину передбачає вчинення суспільно- небезпечних дій, спрямованих на: масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров’ю; зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; радіоактивне забруднення; масове отруєння; поширення епідемій; поширення епізоотій; поширення епіфітотій. |
Епідемія – це такий, що відбувається на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань людей. Епізоотія – це такий, що характеризується безперервністю на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань у тварин. Епіфітотія полягає у значному поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Склад злочину – формальний. |
|
Суб’єкт злочину – загальний. |
Фізична осудна особа, якій виповнилося 14 років. |
|
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу і спеціальною метою. |
Вказана мета означає наявність прагнення знизити економічний, науково-технічний, військовий потенціал держави. |
|
Стаття 114. Шпигунство
-
Примітки
Підслідність – Служба безпеки
України.
Категорія злочину – тяжкий
Безпосереднім об’єктом є державна
безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах.
Предметом злочину є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.
Відомості що становлять державну таємницю – це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниці визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що
становлять державну таємницю2.
Об’єктивна сторона злочину полягає у таких діях: передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю;
збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.
Передача відомостей – це їх усне повідомлення або їх пересилання. Шпигунство є закінченим, якщо воно вчинене у вигляді передачі певних відомостей, – з моменту їх фактичного повідомлення, відправлення адресату чи посереднику, закладення в тайник, передачі предмета, який відкриває доступ до них, – відповідно до домовленості з адресатом, а у вигляді збирання – з моменту зосередження в будь-якому місці хоча б частини
відповідної інформації за наявності мети
передати її відповідній іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам.
Суб’єктом злочину може бути
тільки іноземець або особа без громадянства.
2 Якщо особа , отримавши завдання іноземної розвідки, не вчинила ніяких дій і добровільно та остаточно відмовилась від його виконання, то не залежно від того, заявила вона органам державної влади про свій зв’я' зок з іноземною розвідкою або не зробила цього, – вона має бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 17.