Розділ V. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права

Примітки³⁰

Підслідність – прокуратури.

Категорія злочину – середньої тяжкості,

а ч.3 – особливо тяжкий злочин.

Об’єктом злочину є виборче право

громадян України, а також їх право вести передвиборну агітацію.

Потерпілими можуть бути виборці, кандидати, довірені особи кандидатів, їх офіційні представники, та офіційні спостерігачі, члени виборчих комісій.

Злочин вважається закінченим з

моменту вчинення суб’єктом злочину всіх об’єктивно- необхідних дій для здійснення злочину.

Склад злочину — формальний.

Об’єктивна сторона злочину проявляється у вчинені перешкоджань насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянами права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільским, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію.

Суспільна небезпека злочину характеризується тим, що діяння посягає на конституційне право громадян України обирати або бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Злочин є закінченим з моменту перешкоджання, незалежно від результату такого перешкоджання.

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим чи не прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками є вчинення злочину: 1) за попередньою змовою

групою осіб; 2) членами виборчих комісій; 3) службовою особою з використанням влади або службового становища (ч. 2 ст.157), а особливо кваліфікуючою ознакою – вплив на результати голосування або виборів (кандидат не був обраний до відповідного органу влади) (ч. 3 ст. 157).

Примітки

Підслідність – прокуратури.

Категорія злочину – ч. 1, 2 – злочин

середньої тяжкості, ч.3 – тяжкий.

Об’єктом злочину є виборче право

громадян, а також встановлений законом порядок голосування та порядок підрахунку голосів і оголошення результатів виборів.

Об’єктивна сторона злочину проявляється у формі: 1) видачі членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців;

2) видачі виборцю виборчих бюлетенів замість інших виборців;

3) використання завідомо підробленого

виборчого документа чи виборчого документа, виготовленого у спосіб, не передбачений законом; 4) підлогу виборчих документів; 5) завідомо неправильного підрахунку голосів;

6) завідомо неправильного оголошення

результатів виборів.

Під видачею бюлетеня особі, яка не

внесена до списку виборців, слід розуміти видачу членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списків виборців даної виборчої дільниці.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 та

ч. 3 ст. 158, – спеціальний, при цьому за ч. 1 відповідальність може нести лише член виборчої комісії. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2, – загальний.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Неправильний підрахунок голосів,

видача виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, та інші передбачені ст. 158 дії, вчинені з необережності, виключають кри- мінальну відповіідальність за цією статтею.

Кваліфікованим видом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158, є вчинення його

членом виборчої комісії або іншою службовою особою.

Примітки³¹

Підслідність – прокуратури..

Категорія злочину – злочин середньої

тяжкості.

Об’єктом злочину є виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів Президента України, депутатыв рад усіх рівнів, сільських, селищних, міських голів.

Предмет злочину – документи референдуму (списки громадян, які мають право брати участь у референдумі, бюлетені для голосування, протоколи про результати підрахунку голосів тощо).

Об’єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання або на розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених

законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати

волевиявлення виборців під час

голосування.

Закон визначає, що кримінально-

караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є час його вчинення (час проведення виборів).

Суб’єкт злочину – спеціальний. Ним

може бути лише член виборчої комісії або інша службова особа, які порушують таємницю голосування, використовуючи владу чи службове становище.

Порушення таємниці голосування

іншими, ніж зазначені, особами за наявності підстав може кваліфікуватися як самоправство (ст.

356), злочин проти здоров’я

(наприклад , погроза вбивством – ст.

129) або інший злочин.

Суб’єктивна сторона злочину

характеризується прямим умислом.

Винний усвідомлює, що порушує

таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії.

Примітки

Підслідність – органи прокуратури

Категорія злочину – злочин середньої тяжкості.

Об’єктом злочину є рівність громадян у

конституційних правах та рівність їх перед законом як принцип конституційно-правового статусу людини і громадянина. Факультативним додатковим об’єктом може бути честь і гідність особи, її життя, здоров’я, власність.

Потерпілим від цього злочину може бути як громадянин України, так і іноземець або особа без громадянства.

Пряме чи непряме обмеження прав громадян проявляється у будь-яких дискримінаційних діях, що позбавляють громадян можливості повністю використовувати свої конституційні та інші права.

Об’єктивна сторона злочину – цей злочин

може проявлятися у формі: 1) дії, спрямованої на розпалювання національної, расової чи

релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі і гідності;

2)образи почуттів громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями; 3) прямого чи непрямого обмеження прав громадян з ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

4) встановлення прямих чи не прямих привілеїв громадян за зазначеними вище ознаками.

Під діями, спрямованими на

розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі і гідності, слід розуміти будь-які дії, метою яких є значне посилення серед певних груп населення настрою неприязні, почуття сильної ворожнечі та огиди щодо етнічних або расових

груп чи конфесій, приниження позитивних якостей тієї чи іншої нації порівняно з іншими.

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. У третій формі він може бути вчинений як з прямим, так і непрямим умислом.

Для першої форми

характерною є наявність спеціальної мети – розпалити національну, расову чи релігійну ворожнечу в краіні чи окремому її регіоні або принизиити національну есть і

гідність представників окремих національнииих груп.

Кваліфікованими видами цього злочину (ч. 2 ст. 161) є дії, зазначені в ч.1 ст.

161: 1) поєднані з насильством, обманом чи погрозами; 2) вчинені службовою особою, а особливо кваліфікованими (ч. 3 ст. 161) – дії, передбачені ч. 1 чи ч. 2 ст.161, які: 1) були вчинені організованою групою, спричинили тяжкі наслідки;

2) спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.