Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій

		Примітки39
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – злочин середньої тяжкості.
Об’єктом злочину є конституційне право громадян на свободу об’єднання у професійні спілки, політичні партії, громадські організації для здійснення захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також права та законні інтереси профспілок, політичних партій, громадських організацій.	Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об’єднань громадян або їх органів.
З об’єктивної сторони злочин характеризують дії або бездіяльність, які перешкоджають законній діяльності профспілок, політичних партій, громадських організацій.	Законною визнається така діяльність об’єднання громадян, яка не суперечить Конституції та законам України і здійснюється відповідно до їх програмної мети та статутних засад. Перешкоджання незаконній діяльності об’єднань громадян не утворює складу цього злочину.
Суб’єкт злочину – загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

³⁹ Незаконними визнаються утворення і діяльність політичних партій і громадських організацій, про' грамна мета або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу на' сильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, неза' конне захоплення державної влади, пропаганду війни чи насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, створення незаконних воєнізо' ваних формувань.

Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

		Примітки40
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – злочин середньої тяжкості.
Об’єктом злочину є встановлений порядок здійснення законної професійної діяльності журналістів, який забезпечує конституційне право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, необхідну для реалізації ними своїх прав, свобод та законних інтересів.	Злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідних дій, передбачених ст.171. Склад злочину – формальний.
Об’єктивна сторона злочину полягає у діях, які перешкоджають законній, професійній діяльності журналіста (журналістів), а також засобу масової інформації, і можуть мати дві форми: 1) перешкоджання законній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171); 2) переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків або за критику (ч. 2 ст. 171).	Перешкоджання законній діяльності журналістів – це протиправне створення перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації окремим журналістом (журналістами) чи засобами масової інформації.
Суб’єкт злочину – службова або приватна особа, яка досягла 16-річного віку.	Перешкоджання законній діяльності журналістів, вчинене службовою особою з використанням наданих їй влади чи службових повноважень, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 364.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

⁴⁰ У разі перешкоджання шляхом погрози вбивством або знищення майна, застосуванняя фізичного на' сильства, знищення або пошкодження майна, підкупу службової особи, вчинене за наявності підстав, слід додатково кваліфікувати зокрема за ст. 121, 122, 125'127, 129, 194'196, 369. Умисне вбивство журналіста з метою перешкодити його законній професійній діяльності, а так само з мотиву помсти за таку діяльність потребує кваліфікації лише за п. 8 ч. 2 ст. 115.Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вчинене у ході передвиборної компанії з метою вплинути на результати виборів, слід кваліфікувати за сукуп' ністю злочинів, передбачених ст. 171 і 157.

Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

		Примітки
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості
Об’єктом злочину є трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану заробітну плату, право на відпочинок.	Потерпілим від цього злочину може бути працівник. Під працівниками розуміються особи, на яких поширюється законодавство України про працю і які є відповідною стороною трудових правовідносин.
З об’єктивної сторони злочин може проявлятися у діях або бездіяльності у формі: 1) незаконного звільнення працівника з роботи; 2) іншого грубого порушення законодавства про працю.	Звільнення з роботи має визнаватися незаконним, якщо воно здійснене без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Злочин вважається закінченим: при незаконному звільненні з роботи – з моменту фактичного припинення трудових відносин з конкретним працівником; при іншому грубом порушенні законодавства про працю – з моменту фактичного вчинення такого діяння, незалежно від його наслідків.
Суб’єкт злочину – спеціальний - службова особа, якій надано право приймати працівника на роботу (поновлювати на роботі), звільняти його з роботи або документально оформляти його прийняття (поновлення, звільнення), вирішувати питання щодо надання відпустки тощо, а також громадянин- підприємець, який використовує найману працю і має визначені вище права щодо найманих працівників	Невиконання службовою особою рішення суду про поновлення на роботі слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 172 і ст. 382. Якщо особа була звільнена з роботи через помилку, винна службова особа може нести відповідальність лише за халатність (ст. 367, 425).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а перша його форма, крім того, особистим мотивом (помста, користь тощо).
Кваліфікуючою ознакою злочину є незаконне грубе порушення законодавства про працю щодо певних категорій працівників: неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, що має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.

_{Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю}

		Примітки41
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину: ч. 1 – злочин невеликої тяжкості, ч. 2 – злочин середньої тяжкості
Об’єктом злочину є трудові права людини.	Потерпілим від злочину є працівник, з яким укладено угоду про працю.
З об’єктивної сторони злочин характеризується грубим порушенням угоди про працю шляхом обману чи зловживанням довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є спосіб його вчинення. Згідно із законом порушення угоди про працю може бути вчинене шляхом: 1) обману; 2) зловживання довірою; 3) примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою.	Закінченим злочин вважається з моменту грубого порушення угоди про працю.
Суб’єктом злочину спеціальний - службова особа підприємства, установи, організації, громадянин-підприємець, інший громадянин, який уклав з працівником угоду про працю, або уповноважені ними особи.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючою ознакою злочину є порушення угоди про працю стосовно громадянина, з яким укладено угоду щодо його роботи за межами України.

⁴¹ Якщо дії, за допомогою яких винний намагався примусити потерпілого до виконання роботи, не обу' мовленої угодою, самі по собі є кримінально' караними, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст. 173 та , наприклад, ст. 126, 129.

Діяння, передбачене ст. 173, є спеціальним складом грубого порушення законодавства про працю, а тому його вчинення не потребує додаткової кваліфікації ще і за ст. 172.