Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.	При наявності ознак ч.2 – середньої тяжкості.
Об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документально- го посвідчення фактів, які мають юридичне значення.	Документ – матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві.
Об’єктивна сторона злочину полягає у викраденні, привласненні, вимаганні документів, штампів, печаток, заволодінні ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.	Вимагання – вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з по- грозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами; обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб; пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Склад злочину – матеріальний.
Суб’єкт злочину – загальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспіль- но-небезпечних наслідків і бажає їх настання. Мотив – корисливий.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його : 1) якщо це привело до порушення роботи підприємств, установ чи організацій; 2) щодо особливо важ- ливих документів, штампів, печаток; 3) якщо це привело до заволодіння паспор- том чи іншим важливим офіційним документом.

Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину - злочин невеликої тяжкості.	За наявності ознак ч. 2 – середньої тяж- кості.
Об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від фор- ми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок докумен- тального посвідчення фактів, які мають юридичне значення (порядок викорис- тання документів, печаток, штампів та бланків).	Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, устано- вою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати такі документи; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організа- цій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки.
Об’єктивна сторона злочину прояв- ляється в підробленні посвідчення або іншого документа, що видається чи посвідчується підприємством, уста- новою, організацією, громадянином- підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і надавати права чи звільняти від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених документів, штампів, печаток, бланків з тією ж метою.	Підроблення документів, штампів, печаток, бланків – виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених документів, штампів, печаток, бланків.
Суб’єкт злочину – загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків і бажає їх настання.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його : 1) повторно; 2) за по- передньою змовою групою осіб; 3) з використанням завідомо підробленого до- кумента.

Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації

		Примітки
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – тяжкий злочин.	За наявності ознак ч. 2.
Об’єктом злочину є встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує дотримання конституційних прав людини і громадянина, і законних інтересів юридичних осіб.	Предметом злочину є спеціальні технічні засоби: устаткування, апаратура, прилади, препарати та інші вироби – для негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності (прослуховування телефонних розмов, зняття інформації з каналів зв’язку тощо).
Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному використанні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Діяння охоплює коло відносин, пов’язаних з недоторканністю приватного життя особи.	Істотною шкодою є така, що перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у сто і більше разів. Немате- ріальні наслідки – банкрутство партнера по бізнесу, розлучення подружжя. Злочин вважається закінченим з моменту початку використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Склад злочину – за ч. 2 є матеріальним.
Суб’єкт злочину – загальний.	Вчинення злочину службовою особою може кваліфікуватися за ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень). Співучасники службової особи несуть відповідальність за співучасть у злочині.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспільно- небезпечних наслідків і бажає їх настання. Стосовно істотної шкоди вина може бути необережною.
Кваліфікаційними ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за по- передньою змовою групою осіб; 3) заподіянням істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи іншим інтересам окремих громадян, державам чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Стаття 360. Умисне пошкодження лінії зв’язку

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єктом злочину є встановлений порядок забезпечення інформа- ційного обміну за допомогою засобів електричного зв’язку.	Предметом злочину є: 1) лінії зв’язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, прово- дового мовлення); 2) споруди та облад- нання, які входять до складу ліній зв’язку.
Об’єктивна сторона злочину полягає в умисному пошкоджені кабельної, радіорелейної, повітряних ліній зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно, спричинило тимчасове припинення зв’язку.	Електричний зв’язок – це будь-яка передача, прийом знаків, сигналів, сполучень, письмового тексту тощо. Лінії зв’язку – це кабельні, радіорелейні, повітряні лінії зв’язку. Споруди зв’язку – це споруди, вежі, антени, повітряні й кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої, що використовуються в лініях зв’язку для організації різного виду зв’язку. Обладнання ліній зв’язку – це споруди зв’язку, різного роду технічне обладнання, прилади, що є частинами ліній зв’язку, і використовуються для організації їх роботи. Пошкодження – це порушення роботи кабельної, радіорелейної, повітряних ліній зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу. Склад злочину – матеріальний. Він буде закінченим з моменту пошкодження предмету злочину.
Суб’єкт злочину – загальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспіль- но-небезпечних наслідків і бажає їх наста- ння. Необережність – стосовно наслідків.