
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
Люди розмiщують себе упродовж життєвого шляху не тiльки за позначками соцiального "розкладу часу", але також за датами життєвих подiй (life events) - за датами змiн напрямку їх життя.
Багато якi за цих подiй не мають вiдношення до позначок "соцiального годинника" - такi як страждання вiд тяжкого поранення у аварiї, великий виграш у лотореї, навертання в iншу вiру, або участь у помiтних полiтичних подiях (для американцiв - у такому як антивоєнний рух на початку 70-х рокiв, для узавдцiв, наприклад, у полiтичних перетвореннях кiнця 80-х - початку 90-х рокiв).
Деякi життєвi подiї пов’язанi iз внутрiшнiм розвитком за вiковими факторами, такими як статтєва зрiлiсть або старiсть. Iншi пов’язанi з подiями у природному середовищi - такими як ураган, землетрус бо лавини. Ще iншi мають сильний внутрiшнiй, психологiчний компонент - такi як релiгiйне осяяня, рiшення залишити подружжя або змiнити професiю. А деякi життєвi подiї пов’язанi з подiями у суспiльствi - такими як вiйна, економiчна криза або революцiя.
З цим пов’язанi вiдмiнностi мiж вiковими когортами - усiма членами суспiльства, що народилися у певному iнтервалi часу. Дослiдження показують, що хоча серед членiв одного суспiльств є значна культуральна спiльнiсть, але кожна вiкова когорта є унiкальною, тому що вона була пiддана дiї унiкального сегменту iсторiї.
Саме тому, що суспiльство змiнюється, члени рiзних когорт живуть дещо по-рiзному. Кожний представник поколiння входить в життя, залишає своє дитинство, пiдлiтковий вiк, дорослiсть та старiсть у тих самих точках iсторичного часу i тому члени однiєї когорти набувають спiльний досвiд впливу тих самих макросоцi льних процесiв - економiчних, полiтичних, воєнних - у однакових вiкових точках свого життєвого шляху.
Як показали дослiдження американських соцiологiв, такi подiї, як Велика Депресiя 30-х рокiв, Друга свiтова вiйна, Корейська вiйна, економiчне пiднесення 50-х рокiв та В’єтнамська вiйна – суттєво вплинули на формування стилю життя вiдповiдних вiкових когорт. У Сполучених Штатах це пов’язано з тим, що кожне наступне поколiння зiткалося з обставинами, що значно вiдрiзнялися вiд обставин попереднiх поколiнь.
У свою чергу, рiзнi когорти справляють рiзний вплив на змiни у соцiальнiй структурi. З плином часу у суспiльствi набувають певних змiн статуси та ролi. Старшi посiдачи певних статусiв замiнюються молодшими з бiльш нещодавним життєвим досвiдом. Змiна поколiнь призводить до певних втрат у культуральному iнвентарi, переоцiнки його деяких компонентiв, та до запровадження нових елементiв. В цiлому, хоч батькiвськi когорти вiдiграють вирiшальну роль у формуваннi ставлення їх нащадкiв до певних цiнностей та форм поведiнки, але молодь не обов’язково репродукує погляди та пiдходи її батькiв.
I фактори, що впливають на баланс змiн та збереженнь у цiнносних орiєнт цiях людей, ще потребують дослiджень.
Один за аспектiв цих процесiв - рiзниця у темпах старiння iндивiдiв, з одного боку, та темп х змiн у суспiльствi, з iншого. У кожнiй когортi люди пiдростають та старiють за тими ритм ми, що встановлюються бiологiчними властивостями людського органiзму. Соцiальнi ж змiни, навпаки, вiдбуваються за зовсiм iншими ритмами, iнодi бурхливими та спалахуючими. Наприклад, бiльшiсть людей, що були молодими на початку нашого сторiччя привчалися до того, що для бiльшостi робiт у суспiльствi необхiдно мати лише декiлька рокiв шкiльної освiти. Але зараз вони стали старими та зiткаються iз суспiльством, до якого їх первисна соцiалiзацiя не готувала. I є всi пiдстави прогнозувати, що за 20 бо 30 рокiв технологiчнi iновацiї знову радикально змiнять структуру працi у суспiльствi та той спектр можливостей, який воно надає своїм членам. Суспiльство, у якому ви будете старими, буде суттєво вiдрiзнятися вiд того, в якому ви зараз розпочинаєте свою кар’єру.
Труднощi, що виникають за цих обставин, загострюються тодi, коли вiковi когорти входять до вiкових страт (age strata). Що таке вiковi страти?