- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
Як ми вище бачили ранiше усi суспiльства приписують людям деякi статуси незалежно вiд iх особистих якостей чи здiбностей, але iншi статуси досягаються через вибiр та змагання. Жодне суспiльство не iгнорує зовсiм iндивiдуальнi вiдмiнностi, не залишає непомiченими особистi досягнення та невдачi. А сучасне суспiльство особливо змушене вiдбирати для посад, що потребують спецiальних здiбностей чи талантiв певну молодь. Освiтнi iнститути як правило виконують цю функцiю, слугуючи засобом вiдсiювання та одбору осiб для рiзних типiв працi. Наданням ступенiв, дипломiв, посвiдчень, якi необхiднi для багатьох технiчних, управлiнських та професiйних посад, визначаються, якi саме молодi люди зможуть досягти "рiдкiсних" посад, якi дають владу, привiлеi та високий статус. Для багатьох американцiв школи виконують функцiю "ескалатора мобiльностi", що дозволяють обдарованим людям пiднятися по соцiальних сходах.
4. Iнновацiя.
У бiльшостi випадкiв школи пристосованi для формування людей прийнятих для суспiльства, а не таких, що замiряються його змiнити. Одначе школи, а особливо унiверситети можуть не тiльки передавати культуру, вони можуть створювати новi знання, поповнювати культурну спадщину суспiльства. Сучасне американське суспiльство докладає багато зусиль для одержання нових знань, особливо з фiзичних та бiологiчних наук, медицини та технiки. Останнi десятирiччя американськi ведуючi унiверситети все бiльше стають стають дослiдницькими центрами. Завдяки своєм дослiдницьким функцiям 88 коледжiв та унiверситетiв належили у 1985 роцi до 500 основних виконавцiв замовлень Мiнiстерства оборони США (наприклад, у 1985 р. Унiверситет Джонса Гопкiнса витратив на дослiдження 389 млн.доларiв, найбiльш серед усiх вузiв США, знаменитий Масочусетський технологiчний iнститут, другий в цьому списку, витратив 243 млн. дол.).
Майже двi третини - 63% - з 9.6 млрд.долю, якi коледжi витрачали на дослiдження, у 1985 році - складали витрати на виконання державних замовлень.
Значення дослiджень вимагає унiверситети оцiнювати свою професорів головним чиномне як вчителiв, а як дослiдникiв. Всiлякi заохочення, пiдвищення платнi, iншi вигоди звичайно залежать вiд науково-дослiдних робiт та публiкацiй. "Publish or perish" (публiкацiя або загибель) та "Publish and prosper" (публiкацiя та процвiтання) – гасла пiд якими проходить унiверситетське життя. Опоненти такого способу дiй говорять, що процвiтають саме тi професори, якi навчились нехтувати своїми викладацькими обов"язками на користь дослiдницькоє дiяльностi. Прихильники ж доводять, що навiть якщо студенти особисто не беруть участi в дослiдницьких проектах, вони вигра'ють завдяки iнтелектуальнiй стимуляцiї, яку вносить в унiверситетське життя орієнтація на дослідження. Особливо через те, що коледжи і університети є основними осередками фундаментальних досліджень, спрямованих на здобуття нового знання .. А прикладнi дослiдження ., спрямованi на пошук нових способiв практичного застосування iснуючого знання, в основному виконуються у Сполучених Штатах поза унiверситетiв.