- •Призначення, загальна будова та основні технічні показники мнум-14.
- •2. Типові проекти стаціонарних складів пального військових частин та з’єднань.
- •Теретор всп діл на 3 ділянки
- •4. Послідовність і зміст роботи начальника служби пального при підготовці до маршу (бію).
- •5. Виконати на мз-66 операцію “Видача підігрітої оливи з котла”.
- •Призначення, загальна будова та основні технічні показники мз-66.
- •2. Мета та об`єм робіт щодо інженерного обладнання території польового складу пального великої місткості.
- •4. Порядок прийняття рішення начальником служби пального на організацію забезпечення пмм військової частини при підготовці до бою.
- •1. Призначення, загальна будова та основні технічні показники мнуг-80.
- •2. Призначення, планування території та будова стаціонарного складу пального військової частини.
- •4. Порядок оцінки обстановки начальником служби пального військової частини при підготовці до маршу
- •5. Визначити наявність підтоварної води в резервуарі р-4
- •2. Організація приймання, зберігання та видачі пального на польових складах великої місткості.
- •4. Облікові документи, їх призначення, порядок ведення та оформлення.
- •5. Виконати на атмз-5,5-4310 операцію “Заповнення цистерн стороннім насосом”
- •1. Призначення, загальна будова, основні ттх атмз-5,5-4310.
- •2. Призначення, можливості та склад комплекту омзр-2.
- •3. Задача звп
- •4. Військові запаси пального, їх призначення і порядок ешелонування.
- •5. Підготувати до роботи і вивести на режим перекачування мнуг-20
- •1. Призначення, загальна будова та основні технічні показники псг-160
- •2. Організація зберігання та видачі отруйних технічних рідин на складах пального
- •3. Задача звп
- •4. Способи підвозу пального в бойових умовах.
- •5. Виконати на атмз-5,5-4310 операцію “Заправлення баків техніки із сторонньої ємності ”.
- •Класифікація технічних засобів служби пального.
- •Вимоги до ділянки місцевості для розміщення складу пального оперативного командування.
- •Практичне завдання по звп.
- •Види і форми контролю господарської діяльності у зс України.
- •Виконати на мз-66 операцію “Перемішування оливи в котлі ”.(?)
- •1. Підготовка мз-66 до роботи:
- •3. Видача підігрітого масла:
- •4. Для заповнення котла маслом своїм насосом необхідно:
- •5. Згортання маслозаправника мз-66 :
- •1.Види, призначення та мета аналізів пально-мастильних матеріалів. Порядок відбору проб пмм.
- •2. Класифікація втрат пального.
- •4. Етапи планування забезпечення військової частини пальним у воєнний час
- •5.Виконати на мнуг-80 операцію “Зачищення резервуарів від залишків пального”.
- •Виведення на режим перекачування
- •1.Призначення та класифікація насосів, що встановлюються на тзсп. Основні марки та загальна будова відцентрових насосів для пального.
- •2.Класифікація складів і баз пального.
- •3.Практичне завдання по звп.
- •4.Порядок зарахування військової частини на забезпечення пальним при її формуванні.
- •5.Виконати на ац-8-5334 операцію “Перекачування пального минаючи цистерну ”.
- •1.Умови застосування та вимоги до якості охолоджуючих рідин. Марки, склад та порядок застосування охолоджуючих рідин.
- •2.Призначення і технічне оснащення польового складу пального військової частини.
- •3.Практичне завдання по звп.
- •4.Нормування витрат пального при експлуатації військової техніки.
- •5.Виконати на ац-8-5334 операцію “Заповнення цистерни стороннім насосом ”.
- •Основні заходи контролю якості пмм при його прийманні, зберіганні, видачі та застосуванні.
- •Призначення та планування теориторії складу пального оперативного командування
- •Порядок зарахування військової частини на забезпечення пальним при її передислокації
- •Умови застосування та вимоги до якості азотнокислотних ракетних окислювачів, їх склад та порядок застосування на ракетній техніці.
- •Порядок вибору ділянки місцевості для розміщення польових складів пального бриз
- •4 Порядок отримання пального з цзп (складів і баз пального ).
- •1. Призначення та умови застосування моторних оливи, їх класифікація та вимоги до якості.
- •4.Нормування витрати оливи моторної при експлуатації військової техніки.
- •5. Призначення, загальна будова, основні ттх, порядок виводу на режим роботи і виконання робочих операцій на атмз-5,5-4310.
- •Класифікація ракетного пального, основні марки, склад та порядок їх застосування на ракетній техніці.
- •2. Методи очищення забруднених вод на складах і базах пального
- •4. Порядок заправки техніки на стаціонарному заправному пункті.
- •5. Призначення, загальна будова, основні ттх, порядок виводу на режим роботи і виконання робочих операцій на ац-8-5334
- •1.Умови застосування та вимоги до якості двохкомпонентних ракетних палив, класифікація компонентів рідкого ракетного палива Класифікація компонентів рідкого ракетного палива (рп).
- •4. Визначення необхідної кількості пального на рік для в/ч – потреба в пальному на рік по нормі, – потреба в пальному на рік на додаткові умови
- •1.Класифікація та вимоги до якості рідин для гідравлічних систем. Марки гідравлічних рідин для наземної техніки та порядок їх застосування.
- •Гідравлічні рідини
- •2. Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на складах
- •4. Визначення витрати пального при експлуатації військової техніки.
- •1.Моторні оливи для танкових та газотурбінних двигунів, їх марки та порядок застосування на військовій техніці.
- •2.Призначення, принцип використання та можливості складу пального кбрмз.
- •3.Підготувати прилад та розповісти порядок визначення температури спалаху оливи у відкритому тиглі. Порядок проведення досліду.
- •4.Категорування технічних засобів служби пального.
- •5.За допомогою мнум-14 провести затарювання бочок бсо-200 трансмісійною оливою.
- •1.Класифікація та вимоги до якості рідин для гідравлічних систем. Марки гідравлічних рідин для наземної техніки та порядок їх застосування.
- •Зпмм-26
- •2.Засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт на складах пального.
- •4.Визначення витрати пального при експлуатації військової техніки.
- •5.Виконати на мнуг-80 операцію “Зачищення рукавів від залишків пального”.
- •Виведення на режим перекачування
- •Класифікація мастильних матеріалів, їх основні експлуатаційні властивості та вимоги до якості.
- •Призначення, типові проекти та організація роботи заправних пунктів.
- •Підготувати прилад для визначення фракційного складу, розповісти порядок проведення досліду і значення випаровування для роботи двигуна.
- •Види транспорту. Переваги та недоліки різних видів транспорту при транспортуванні пального.
- •Підготувати до роботи і вивести на режим перекачування псг-160.
- •Класифікація, склад та призначення пластичних мастил, переваги та недоліки в порівнянні з оливами.
- •Обов’язки начальника відділу зберігання пального складу пального оперативного командування.
- •За допомогою військово-лабораторного комплекту (влк) провести відбір проб оливи та пластичного мастила з 200-літрових бочок.
- •Норми витрати спеціальних рідин (гальмівної, охолоджувальної низько замерзаючої) при експлуатації військової техніки.
- •Виконати на атмз-5,5-4310 операцію “Заповнення баку для оливи своїм насосом”.
- •1. Умови застосування та класифікація палив
- •2. Способи установки резервуарів
- •3. Визначення кінематичної в’язкості дп л-0,2-40
- •Видача пального ,олив ,мастил з польових складів виконується по рознарядках, нарядах і вказівках начальника служби пмм частини.
- •1. Класифікація основні марки та вимоги до якості трансмісійних олив
- •3. Підготувати до роботи прилад для визначення температури краплепадіння та розповісти порядок визначення
- •Проведення досліду.
- •4. Особливості видачі та зберігання отруйних технічних рідин.
- •Прокачуваність палив для реактивних двигунів, методи оцінки та шляхи покращання прокачуваності при низьких температурах.
- •Принципова схема розміщення складу пального кбрмз.
- •За допомогою військово-лабораторного комплекту (влк) визначити густину автомобільного бензину, та провести перерахування густини при температурі 200с.
- •Виконати на ац-8-5334 операцію “Спорожнення цистерни самоплином”.
- •Палива для реактивних двигунів. Класифікація, марки та область застосування.
- •Організація приймання, зберігання та видачі пального на польових складах пального військової ланки. Прийом пального
- •Зберігання пального
- •Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для танка т-72.
- •Строки і порядок проведення інвентаризації пмм і тзсп у військовій частині.
- •Підготувати до роботи і вивести на режим перекачування мнум-14.
- •1. Основні марки моторних олив для для карбюраторних та дизельних двигунів.
- •2. Організація приймання та видачі пального і тзсп на стаціонарних складах пального оперативної ланки. Прийом пального
- •3. Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для атомобіля КамАз-4310 Хіммотологічна карта автомобіля камаз-5310
- •5. Видати за допомогою мнум-14 150 л відфільтрованої оливи в зимовий період.
- •2 Організація охорони та оборони на польових складах великої місткості
- •3.Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для бронитранспортера бтр-70
- •4. Облікові документи, їх призначення, порядок ведення та оформлення.
- •1. Детонаційна стійкість бензинів, методи її оцінки та шляхи покращення.
- •6)Блоки фільтрів
- •3.Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для атомобіля газ-66.
- •5 Виведення на режим перекачування мнуг-80
- •4 Задачі служби пального в мирний і воєнний час Задачі сп
- •5Призначення, загальна будова, основні ттх х-ки, порядок виводу на режим роботи і виконання робочих операцій на мнуг-80.
3. Підготувати до роботи прилад для визначення температури краплепадіння та розповісти порядок визначення
Температурою краплепадіння називають ту температуру, при якій відбувається падіння першої краплі консистентного мастила або торкання дна пробірки стовпчиком мастила, встановленого в чашечку спеціального приладу, що нагрівається у визначених умовах.
Температуру краплепадіння визначають як найвищу температуру, до якої можна застосовувати мастило у вузлі тертя з якого воно буде витікати при роботі. На практиці намагаються, щоб температура краплепадіння мастила була, в крайньому випадку, на 10-15°С вище максимальної робочої температури вузла, в якому використовується дане мастило.
Проведення досліду.
Перед тим, як відібрати пробу мастила для аналізу, з поверхні мастила шпателем знімають верхній шар. Потім шпателем не менше як з трьох різних точок беруть мастило, складають його в чашечку приладу. При цьому слідкують, щоб в мастилі не утворювалось повітряних бульбашок. Зайве мастило з верхньої частини знімають ножем, витирають чашечку і вставляють її в гільзу термометра так, щоб верхній край чашечки дотикався до бортика гільзи.
Внаслідок того, що в мастило вдавлюється ртутна кулька термометра, з нижнього отвору чашечки видавлюється деяка кількість мастила, яку зрізають ножем.
Термометр з гільзою і чашечкою встановлюють на корковій пробці в пробірку діаметром 40-45 мм і довжиною 180-200 мм. На дно цієї пробірки кладуть кружок білого паперу, щоб він щільно прилягав до дна пробірки. Термометр встановлюється таким чином, щоб нижній край чашечки був віддалений від дна пробірки приблизно на 25 мм.
За допомогою тримача штатива пробірку поміщають в термостійкий стакан, її встановлюють строго вертикально, щоб дно пробірки було віддалене від дна стакана на 10-20 мм.
Термостійкий скляний стакан заповнюється рідиною. Якщо температура краплепадіння мастила нижче 80°С, то стакан заповнюють дистильованою водою, а якщо вище 80°С, то гліцерином або вазеліновим медичною оливою. Рівень рідини при зібраному приладі повинен бути віддалений від дна стакана на 120-150 мм.
Стакан встановлюється на азбестовій сітці і рідина нагрівається при постійному перемішуванні.
Після того, як термометр покаже температуру, на 20°С нижчу від очікуваної температури краплепадіння, подальше нагрівання регулюють таким чином, щоб температура підвищувалась на 1°С за хвилину.
Та температура, при якій з чашечки приладу падає перша крапля досліджуваного мастила або стовпчик мастила доторкнеться паперу, що покладений на дно пробірки, вважається температурою краплепадіння.
Між двома паралельними відліками допускається розходження не більше, ніж на 1°С.
4. Особливості видачі та зберігання отруйних технічних рідин.
До спеціальних отруйних технічних рідин і мастил з отруйними присадами відносяться: етиленглюколь, охолоджуючі низькозамерзаючі рідини марок 40, 40М та 65, протиобледенільна рідина "Арктика", гальмівні рідини ГТЖ-22М та "Нева", тетрагідрофурфуриловий і денатурований спирт дихлоетан, чотирьоххлористий вуглець технічний, етилова рідина, етиловані бензини та інші.
ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРІГАННЯ ОТР:
1. Масла та рідини з отруйними присадками, а також етиловані бензини, які відносяться до малошкідливих ОТР, при всіх умовах їх застосування (мирних, воєнних, навчання, марші) повинні зберігатися як і інші нафтопродукти, але при поводженні з ними необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними. Очищення резервуарів для цих продуктів (за винятком довготривалого зберігання) здійснюється один раз на рік відповідно до вимог техніки безпеки. Після закінчення очищення перевіряється чистота внутрішньої поверхні резервуарів та складається акт з висновками про можливості їх використання для приймання та зберігання відповідних марок ОТР.
2. Високонебезпечні та помірно небезпечні ОТР при будь-яких умовах їх застосування повинні зберігатись тільки на складах, які охороняються, які не опалюються або на тимчасово виділених площадках окремо від інших продуктів.
У всіх сховищах ОТР повинні знаходитись:
- бочки (ящики), закриті кришками, з матеріалами для знезараження залежно від виду ОТР;- ящик з сухим розсипчастим піском (сухою тирсою);- лопата совкова;- бочка з водою (влітку) та відра;- засоби індивідуального захисту;- аптечка для надання першої медичної допомоги при отруєнні;- засоби пожежегасіння.
Всі тимчасово виділені площадки для зберігання високо-небезпечних та помірно небезпечних ОТР огороджуються колючим дротом. Кожне сховище (приміщення) з ОТР закріплюється наказом командира частини за відповідальною особою (офіцером чи прапорщиком), який несе відповідальність за організацію приймання, зберігання та видачі ОТР та дотримання правил техніки безпеки при роботі з ними.
У місцях зберігання високо-небезпечних та помірно небезпечних ОТР повинні знаходитись стенди з таким інформаційним матеріалом:- випискою з наказу по частині з переліком посадових осіб, які допущені до роботи з ОТР;- виписками по наданню першої медичної допомоги потерпілим із Інструкції по поводженню з ОТР, які зберігаються;- зразком накладної на одержання ОТР.
3. Резервуари та тара, в яких зберігаються ОТР, повинні бути справні, герметичне закриті та завжди опломбовані. Обов'язковому пломбуванню підлягають також всі пристрої для приймання та зливання.
Залишати порожню тару та тару з ОТР в неопломбованому вигляді та без охорони, особливо в польових умовах, навіть на короткий час, а також зберігати ОТР в таких, які не мають встановленого маркування категорично забороняється.
4. Зберігання ОТР в місцях стоянки техніки, службових, виробничих та інших приміщеннях, які не призначені для цієї мети, забороняється.
5. Порожні резервуари та тара з-під ОТР, в тому числі автомобільні засоби підвезення та перекачування, які не пройшли знезараження після перевезення та видачі ОТР, повинні зберігатись в опломбованому вигляді в сховищах чи на тимчасово виділених площадках, огороджених колючим дротом, з дотриманням тих самих правил, передбачених даною Інструкцією.
7. Для забезпечення збереження ОТР та попередження їх протікання всі засоби зберігання (резервуари, бочки, бідони, каністри) з цими продуктами повинні оглядатись відповідальними особами щоденно.
8. При виявленні протікання в резервуарах чи тарі з ОТР необхідно терміново виконати заходи щодо його усунення. При неможливості ліквідувати протікання ОТР повинна бути перелита (перекачана) в підготовлену запасну (резервну) місткість з дотриманням необхідних заходів безпеки. При збереженні ОТР передбачається збереження резервної чистої порожньої тари. Забруднені місця та місця, де пролиті ОТР, очищаються та знезаражуються.
ОСОБЛИВОСТІ ВІДВАНТАЖЕННЯ ТА ВИДАЧІ ОТР
1. При всіх умовах застосування ОТР відвантажуються та видаються з центральних, окружних та флотських складів за нарядами (рознарядками) органів, які займаються забезпеченням, їх відвантаження та видача здійснюється тільки в засоби транспортування і види тари, які передбачені даною Інструкцією.
2. При отриманні ОТР одержувач крім документів, які перелічені в Керівництві з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах України, повинен мати виписку з наказу по частині про допуск до роботи з ОТР.
4. Перед заповненням залізничних чи автомобільних цистерн ОТР повинні бути виконані відповідні підготовчі операції. У відвантажувальних документах обов'язково вказується клас небезпеки вантажу.
5. Видача ОТР, крім бензинів та масел, із складів військових частин здійснюється за нарядами (накладними), підписаними начальником служби пального (органу постачання).
На лицьовому боці накладної роблять напис ОТРУТА, а на зворотному боці одержувач розписується про ознайомлення з правилами поводження та транспортування даної ОТР.
6. Для отримання з органу забезпечення військових частин ОТР командиром частини (підрозділів) в орган забезпечення (службу) подаються заявки у письмовому вигляді з додатком розрахунку-обґрунтування необхідної кількості рідин, складеного з врахуванням норм їх витрат, оголошених відповідними наказами Міністра оборони України. Всі випадки видачі ОТР без оформлення вказаних документів та дозволу органів забезпечення повинні негайно розслідуватися, а винні в цьому — притягатися до суворої відповідальності.
25