2. Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на складах

4.10.2. Для механізації робіт по прийому і видачі пального на складах використовуються залізничні зливно-наливні естакади і окремі стояки, автомобільні естакади і стояки, майданчики і ділянки для масової видачі і затарювання пального, відвантаження його в бочках і каністрах, насосні станції і рухомі засоби перекачування пального.

На всіх складах повинні бути обладнані пристрої (АСН-7Б, АСН-8Б) для нижнього зливу пального із залізничних цистерна також зачистниє пристрої при верхньому зливі для механізованої зачистки залишків пального в цистернах.

4.10.8. Роздаточні і майданчики для видачі пального в тару оснащуються лічильниками, автоматичними роздаточними кранами і засобами механізованої подачі, прибирання і вантаження тари (пластинчастими транспортерами, рольганговимі доріжками, механічними транспортерами, підйомниками для вантаження бочок і ін.).

4.10.9. Заповнені пальним бочки вантажаться в залізничні вагони і автомобілі з вантажних майданчиків, що споруджуються на рівні підлоги вагону, кузова автомобіля, а за відсутності площадок-с допомогою бочкопогрузчиков, автокранів або універсальних колісних механічних навантажувачів, обладнаних груповими захопленнями.

4.10.10. Для механізації вантажно-вивантажувальних робіт при прийомі, внутрішньоскладській обробці і видачі технічних засобів на складах можуть споруджуватися спеціальні майданчики з електротельфернимі підвісками (для пересувних резервуарів, труб і ваговитих вантажів).

4. Визначення витрати пального при експлуатації військової техніки.

Витрата пального – це кількість пального, яка була фактично спалена у двигунах, печах котлів, освітлювальних та нагрівальних пристроях, а також витрачена в якості розчинника, миючої рідини, для розрідження масла в системі змащування двигуна та агрегатів трансмісій і для санітарно-гігієнічних потреб.

Витрата пального фактично:

з врахуванням надбавок:

19

1.Моторні оливи для танкових та газотурбінних двигунів, їх марки та порядок застосування на військовій техніці.

Оливи класифікуються за походженням: мінеральні, синтетичні, змішані

За призначенням:

• моторні: карбюраторні, поршневі авіаційні, дизельні

• Газотурбінні:

  • Наземна техніка

  • Суднова техніка

  • Авіаційна техніка – ТРД, Турбовальні, ТГД

• Трансмісійні: мех. передачі, гідростатичні передачі, гідромех. передачі

• Індустріальні: загального призначення, спеціального призначення

• Оливи іншого призначення – цил-ві, компресорні, турбінні, холодильні

У відповідності до діючої класифікації, оливи поділяються на групи в залежності від типу двигуна та ступеню його форсованості

Група масла по експлуатаційним властивостям		Рекомендована область застосування
А (SB)		нефорсовані карбюраторні двигуни
Б	Б1 (SC)	Малофорсовані карбюраторні двигуни, що працюють в умовах, що сприяють відкладенню та корозії підшипників
Б	Б2(СА)	Малофорсовані дизелі
В	В1 (SD)	Середньофорсовані карбюраторні двигуни, що працюють в умовах, що сприяють окисленню масла та утворенню всіх видів відкладень
	B2 (CB)	Середньофорсовані дизелі з підвищеними вимогами до антикорозійних властивостей масел та здатності до утворення високотемпературних відкладень
Г	Г1 (SC)	Високофорсовані карбюраторні двигуни, що працюють в тяжких умовах експлуатації, що сприяють окисленню оливи, утворенню всіх видів відкладень, корозії та іржавіння.
	Г2 (СС)	Високофорсовані дизелі без наддуву або з низьким наддувом, що працюють в умовах створення високотемпературних відкладень
Д (SD)		Високофорсовані дизелі з наддувом, що працюють в тяжких експлуатаційних умовах, або при необхідності використання олив з високою нейтралізаційною здатністю, малою схильністю до відкладень.
Е (–)		Лубрикатні системи змащування циліндрів двигунів, що працюють на паливі з високим вмістом сірки

Розшифровка марки оливи: М-10зп-1

10 – клас в'язкості

З – загущена

п – наявні присадки

1 – для карбюраторних двигунів, 2 – для дизелів