2.Призначення, принцип використання та можливості складу пального кбрмз.

Польові склади великої місткості призначені для прийому, зберігання, видачі ПММ і ТЗ, які поступили; в залежності від задач вони мають різний об’єм резервуарного парку. Розміщуються на відстані 180-250 км від фронту.

Місткість СП кбрмз - 6000м³.

СП кбрмз забезпечують всі війська корпусу при побудові корпусного полку на напрямку головного удару на 60-80 км, в обороні – 130 км. Може виділяти окремі склади ємністю 2000м³.

Оргштатна структура:

ВСП-15

Особового складу:

85 чол.:

8 офіцерів,

10 прапорщиків,

9 сержантів,

58 солдатів.

СП бриз розгортаються з моменту прибуття колон одночасно з розвантаженням на технічні ділянки та площадки СП.

На СП кбрмз обладнуються:

* ділянки зберігання-прийому-видачі пального місткістю 4000м³ та 2000м³ з відстанню 1-1.5 км між ними

* ділянка адміністративно-господарського обслуговування

* ділянка технічного обслуговування

* ділянка передачі пального з автотранспорту в автотранспорт.

На відстані 1-1.5 км від території СП вибирають район очікування порожнього та район завантаженого автотранспорту.

На СП фбрмз структура аналогічна, але присутня ще одна ділянка прийому-зберігання видачі на 4000 м³.

Т

ВСП-19

ехнологічна схема повинна забезпечувати виконання таких операцій:

• прийом-видача пального із залізничного транспорту

• зливання пального з автотранспорту

• прийом пального з ПМТП

• видача пального в автотранспорт

• прийом пального з транспортних засобів в транспорті засоби минаючи резервуари складів пального

• одночасний злив-налив 2-3 сортів пального

• перекачку пального з одної ділянки на іншу

• послідовну перекачку по одному трубопроводу декількох сортів пального.

3.Підготувати прилад та розповісти порядок визначення температури спалаху оливи у відкритому тиглі. Порядок проведення досліду.

Температурою спалаху оливи у відкритому тиглі називають ту температуру, при якій над поверхнею оливи утворюється суміш парів оливи з повітрям, яка спалахує при піднесенні полум’я.

Температура спалаху оливи у відкритому тиглі характеризує здатність оливи випаровуватись при роботі в двигуні. Чим краще буде випаровуваність оливи, тим при більш низькій температурі пройде спалах її парів при дослідженні у відкритому тиглі.

Таким чином, чим нижча температура спалаху оливи, тим сильніше воно буде випаровуватись при роботі в двигуні і тим більшою буде його витрата. Наприклад, витрата малов’язких зимових олив завжди дещо більша, ніж літніх олив, температура спалаху у яких вища.

Визначення температури спалаху проводиться в стандартному приладі, який складається з внутрішнього 1 і зовнішнього тигля 2.

У зовнішній тигель насипають пісок, а у внутрішній тигель заливають досліджувану оливу, причому рівень рідини повинен бути нижчим від краю тигля на 12 мм, якщо спалах нафтопродукту нижче 210°С і на 18 мм якщо вона вище 210°С. Внутрішній тигель встановлюється у зовнішній таким чином, щоб між його дном і дном зовнішнього тигля був шар піску 5-8 мм і щоб пісок був на відстані близько 12 мм від верхнього краю внутрішнього тигля.

В залиту у внутрішній тигель оливу занурюється термометр, ртутна кулька повинна знаходитись приблизно в центрі тигля і на однаковій відстані від дна тигля й поверхні оливи. Прилад збирається на штативі і встановлюється в такому місці, де немає сильного руху повітря і яскравого світла, яке буде заважати спостерігати спалах. Зовнішній тигель нагрівають полум’ям пальника з такою інтенсивністю, щоб температура оливи підвищувалась із швидкістю 10°С за хвилину. За 20 °С до очікуваної температури спалаху полум'я пальника зменшують з тим, щоб температура оливи збільшувалась на 4°С за хвилину. За 10°С до очікуваної температури спалаху до поверхні оливи, залитої у внутрішній тигель, підносять полум’я запалювального пристрою і повільно проводять ним від одного краю тигля до іншого так, щоб час просування полум’я дорівнювало 2-3 сек. Полум’я запалювального пристрою повинно бути величиною в 3-4 мм. При дослідженні слід вести полум’я паралельно поверхні оливи на відстані 10 14 мм від неї.

Випробування повторюють щоразу, як температура оливи підвищиться на 2°С. За температуру спалаху приймають ту температуру, при якій над всією поверхнею або над частиною її при піднесенні полум’я запалювального пристрою з’являється спалах синього полум’я. Якщо спалах був нечіткий, випробування повторюють при температурі оливи більшій на 2°С. Спалах повинен повторитись. Розходження між двома паралельними дослідами не повинні перевищувати для олив з температурою спалаху до 150°С чотирьох градусів і для олив з більш високою температурою спалаху п’яти градусів.