- •Призначення, загальна будова та основні технічні показники мнум-14.
- •2. Типові проекти стаціонарних складів пального військових частин та з’єднань.
- •Теретор всп діл на 3 ділянки
- •4. Послідовність і зміст роботи начальника служби пального при підготовці до маршу (бію).
- •5. Виконати на мз-66 операцію “Видача підігрітої оливи з котла”.
- •Призначення, загальна будова та основні технічні показники мз-66.
- •2. Мета та об`єм робіт щодо інженерного обладнання території польового складу пального великої місткості.
- •4. Порядок прийняття рішення начальником служби пального на організацію забезпечення пмм військової частини при підготовці до бою.
- •1. Призначення, загальна будова та основні технічні показники мнуг-80.
- •2. Призначення, планування території та будова стаціонарного складу пального військової частини.
- •4. Порядок оцінки обстановки начальником служби пального військової частини при підготовці до маршу
- •5. Визначити наявність підтоварної води в резервуарі р-4
- •2. Організація приймання, зберігання та видачі пального на польових складах великої місткості.
- •4. Облікові документи, їх призначення, порядок ведення та оформлення.
- •5. Виконати на атмз-5,5-4310 операцію “Заповнення цистерн стороннім насосом”
- •1. Призначення, загальна будова, основні ттх атмз-5,5-4310.
- •2. Призначення, можливості та склад комплекту омзр-2.
- •3. Задача звп
- •4. Військові запаси пального, їх призначення і порядок ешелонування.
- •5. Підготувати до роботи і вивести на режим перекачування мнуг-20
- •1. Призначення, загальна будова та основні технічні показники псг-160
- •2. Організація зберігання та видачі отруйних технічних рідин на складах пального
- •3. Задача звп
- •4. Способи підвозу пального в бойових умовах.
- •5. Виконати на атмз-5,5-4310 операцію “Заправлення баків техніки із сторонньої ємності ”.
- •Класифікація технічних засобів служби пального.
- •Вимоги до ділянки місцевості для розміщення складу пального оперативного командування.
- •Практичне завдання по звп.
- •Види і форми контролю господарської діяльності у зс України.
- •Виконати на мз-66 операцію “Перемішування оливи в котлі ”.(?)
- •1. Підготовка мз-66 до роботи:
- •3. Видача підігрітого масла:
- •4. Для заповнення котла маслом своїм насосом необхідно:
- •5. Згортання маслозаправника мз-66 :
- •1.Види, призначення та мета аналізів пально-мастильних матеріалів. Порядок відбору проб пмм.
- •2. Класифікація втрат пального.
- •4. Етапи планування забезпечення військової частини пальним у воєнний час
- •5.Виконати на мнуг-80 операцію “Зачищення резервуарів від залишків пального”.
- •Виведення на режим перекачування
- •1.Призначення та класифікація насосів, що встановлюються на тзсп. Основні марки та загальна будова відцентрових насосів для пального.
- •2.Класифікація складів і баз пального.
- •3.Практичне завдання по звп.
- •4.Порядок зарахування військової частини на забезпечення пальним при її формуванні.
- •5.Виконати на ац-8-5334 операцію “Перекачування пального минаючи цистерну ”.
- •1.Умови застосування та вимоги до якості охолоджуючих рідин. Марки, склад та порядок застосування охолоджуючих рідин.
- •2.Призначення і технічне оснащення польового складу пального військової частини.
- •3.Практичне завдання по звп.
- •4.Нормування витрат пального при експлуатації військової техніки.
- •5.Виконати на ац-8-5334 операцію “Заповнення цистерни стороннім насосом ”.
- •Основні заходи контролю якості пмм при його прийманні, зберіганні, видачі та застосуванні.
- •Призначення та планування теориторії складу пального оперативного командування
- •Порядок зарахування військової частини на забезпечення пальним при її передислокації
- •Умови застосування та вимоги до якості азотнокислотних ракетних окислювачів, їх склад та порядок застосування на ракетній техніці.
- •Порядок вибору ділянки місцевості для розміщення польових складів пального бриз
- •4 Порядок отримання пального з цзп (складів і баз пального ).
- •1. Призначення та умови застосування моторних оливи, їх класифікація та вимоги до якості.
- •4.Нормування витрати оливи моторної при експлуатації військової техніки.
- •5. Призначення, загальна будова, основні ттх, порядок виводу на режим роботи і виконання робочих операцій на атмз-5,5-4310.
- •Класифікація ракетного пального, основні марки, склад та порядок їх застосування на ракетній техніці.
- •2. Методи очищення забруднених вод на складах і базах пального
- •4. Порядок заправки техніки на стаціонарному заправному пункті.
- •5. Призначення, загальна будова, основні ттх, порядок виводу на режим роботи і виконання робочих операцій на ац-8-5334
- •1.Умови застосування та вимоги до якості двохкомпонентних ракетних палив, класифікація компонентів рідкого ракетного палива Класифікація компонентів рідкого ракетного палива (рп).
- •4. Визначення необхідної кількості пального на рік для в/ч – потреба в пальному на рік по нормі, – потреба в пальному на рік на додаткові умови
- •1.Класифікація та вимоги до якості рідин для гідравлічних систем. Марки гідравлічних рідин для наземної техніки та порядок їх застосування.
- •Гідравлічні рідини
- •2. Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на складах
- •4. Визначення витрати пального при експлуатації військової техніки.
- •1.Моторні оливи для танкових та газотурбінних двигунів, їх марки та порядок застосування на військовій техніці.
- •2.Призначення, принцип використання та можливості складу пального кбрмз.
- •3.Підготувати прилад та розповісти порядок визначення температури спалаху оливи у відкритому тиглі. Порядок проведення досліду.
- •4.Категорування технічних засобів служби пального.
- •5.За допомогою мнум-14 провести затарювання бочок бсо-200 трансмісійною оливою.
- •1.Класифікація та вимоги до якості рідин для гідравлічних систем. Марки гідравлічних рідин для наземної техніки та порядок їх застосування.
- •Зпмм-26
- •2.Засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт на складах пального.
- •4.Визначення витрати пального при експлуатації військової техніки.
- •5.Виконати на мнуг-80 операцію “Зачищення рукавів від залишків пального”.
- •Виведення на режим перекачування
- •Класифікація мастильних матеріалів, їх основні експлуатаційні властивості та вимоги до якості.
- •Призначення, типові проекти та організація роботи заправних пунктів.
- •Підготувати прилад для визначення фракційного складу, розповісти порядок проведення досліду і значення випаровування для роботи двигуна.
- •Види транспорту. Переваги та недоліки різних видів транспорту при транспортуванні пального.
- •Підготувати до роботи і вивести на режим перекачування псг-160.
- •Класифікація, склад та призначення пластичних мастил, переваги та недоліки в порівнянні з оливами.
- •Обов’язки начальника відділу зберігання пального складу пального оперативного командування.
- •За допомогою військово-лабораторного комплекту (влк) провести відбір проб оливи та пластичного мастила з 200-літрових бочок.
- •Норми витрати спеціальних рідин (гальмівної, охолоджувальної низько замерзаючої) при експлуатації військової техніки.
- •Виконати на атмз-5,5-4310 операцію “Заповнення баку для оливи своїм насосом”.
- •1. Умови застосування та класифікація палив
- •2. Способи установки резервуарів
- •3. Визначення кінематичної в’язкості дп л-0,2-40
- •Видача пального ,олив ,мастил з польових складів виконується по рознарядках, нарядах і вказівках начальника служби пмм частини.
- •1. Класифікація основні марки та вимоги до якості трансмісійних олив
- •3. Підготувати до роботи прилад для визначення температури краплепадіння та розповісти порядок визначення
- •Проведення досліду.
- •4. Особливості видачі та зберігання отруйних технічних рідин.
- •Прокачуваність палив для реактивних двигунів, методи оцінки та шляхи покращання прокачуваності при низьких температурах.
- •Принципова схема розміщення складу пального кбрмз.
- •За допомогою військово-лабораторного комплекту (влк) визначити густину автомобільного бензину, та провести перерахування густини при температурі 200с.
- •Виконати на ац-8-5334 операцію “Спорожнення цистерни самоплином”.
- •Палива для реактивних двигунів. Класифікація, марки та область застосування.
- •Організація приймання, зберігання та видачі пального на польових складах пального військової ланки. Прийом пального
- •Зберігання пального
- •Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для танка т-72.
- •Строки і порядок проведення інвентаризації пмм і тзсп у військовій частині.
- •Підготувати до роботи і вивести на режим перекачування мнум-14.
- •1. Основні марки моторних олив для для карбюраторних та дизельних двигунів.
- •2. Організація приймання та видачі пального і тзсп на стаціонарних складах пального оперативної ланки. Прийом пального
- •3. Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для атомобіля КамАз-4310 Хіммотологічна карта автомобіля камаз-5310
- •5. Видати за допомогою мнум-14 150 л відфільтрованої оливи в зимовий період.
- •2 Організація охорони та оборони на польових складах великої місткості
- •3.Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для бронитранспортера бтр-70
- •4. Облікові документи, їх призначення, порядок ведення та оформлення.
- •1. Детонаційна стійкість бензинів, методи її оцінки та шляхи покращення.
- •6)Блоки фільтрів
- •3.Скласти таблицю застосування пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин для атомобіля газ-66.
- •5 Виведення на режим перекачування мнуг-80
- •4 Задачі служби пального в мирний і воєнний час Задачі сп
- •5Призначення, загальна будова, основні ттх х-ки, порядок виводу на режим роботи і виконання робочих операцій на мнуг-80.
2.Призначення, принцип використання та можливості складу пального кбрмз.
Польові склади великої місткості призначені для прийому, зберігання, видачі ПММ і ТЗ, які поступили; в залежності від задач вони мають різний об’єм резервуарного парку. Розміщуються на відстані 180-250 км від фронту.
Місткість СП кбрмз - 6000м3.
СП кбрмз забезпечують всі війська корпусу при побудові корпусного полку на напрямку головного удару на 60-80 км, в обороні – 130 км. Може виділяти окремі склади ємністю 2000м3.
Оргштатна структура:
ВСП-15
Особового складу:
85 чол.:
8 офіцерів,
10 прапорщиків,
9 сержантів,
58 солдатів.
СП бриз розгортаються з моменту прибуття колон одночасно з розвантаженням на технічні ділянки та площадки СП.
На СП кбрмз обладнуються:
* ділянки зберігання-прийому-видачі пального місткістю 4000м3 та 2000м3 з відстанню 1-1.5 км між ними
* ділянка адміністративно-господарського обслуговування
* ділянка технічного обслуговування
* ділянка передачі пального з автотранспорту в автотранспорт.
На відстані 1-1.5 км від території СП вибирають район очікування порожнього та район завантаженого автотранспорту.
На СП фбрмз структура аналогічна, але присутня ще одна ділянка прийому-зберігання видачі на 4000 м3.
Т
ВСП-19
прийом-видача пального із залізничного транспорту
зливання пального з автотранспорту
прийом пального з ПМТП
видача пального в автотранспорт
прийом пального з транспортних засобів в транспорті засоби минаючи резервуари складів пального
одночасний злив-налив 2-3 сортів пального
перекачку пального з одної ділянки на іншу
послідовну перекачку по одному трубопроводу декількох сортів пального.
3.Підготувати прилад та розповісти порядок визначення температури спалаху оливи у відкритому тиглі. Порядок проведення досліду.
Температурою спалаху оливи у відкритому тиглі називають ту температуру, при якій над поверхнею оливи утворюється суміш парів оливи з повітрям, яка спалахує при піднесенні полум’я.
Температура спалаху оливи у відкритому тиглі характеризує здатність оливи випаровуватись при роботі в двигуні. Чим краще буде випаровуваність оливи, тим при більш низькій температурі пройде спалах її парів при дослідженні у відкритому тиглі.
Таким чином, чим нижча температура спалаху оливи, тим сильніше воно буде випаровуватись при роботі в двигуні і тим більшою буде його витрата. Наприклад, витрата малов’язких зимових олив завжди дещо більша, ніж літніх олив, температура спалаху у яких вища.
Визначення температури спалаху проводиться в стандартному приладі, який складається з внутрішнього 1 і зовнішнього тигля 2.
У зовнішній тигель насипають пісок, а у внутрішній тигель заливають досліджувану оливу, причому рівень рідини повинен бути нижчим від краю тигля на 12 мм, якщо спалах нафтопродукту нижче 210°С і на 18 мм якщо вона вище 210°С. Внутрішній тигель встановлюється у зовнішній таким чином, щоб між його дном і дном зовнішнього тигля був шар піску 5-8 мм і щоб пісок був на відстані близько 12 мм від верхнього краю внутрішнього тигля.
В залиту у внутрішній тигель оливу занурюється термометр, ртутна кулька повинна знаходитись приблизно в центрі тигля і на однаковій відстані від дна тигля й поверхні оливи. Прилад збирається на штативі і встановлюється в такому місці, де немає сильного руху повітря і яскравого світла, яке буде заважати спостерігати спалах. Зовнішній тигель нагрівають полум’ям пальника з такою інтенсивністю, щоб температура оливи підвищувалась із швидкістю 10°С за хвилину. За 20 °С до очікуваної температури спалаху полум'я пальника зменшують з тим, щоб температура оливи збільшувалась на 4°С за хвилину. За 10°С до очікуваної температури спалаху до поверхні оливи, залитої у внутрішній тигель, підносять полум’я запалювального пристрою і повільно проводять ним від одного краю тигля до іншого так, щоб час просування полум’я дорівнювало 2-3 сек. Полум’я запалювального пристрою повинно бути величиною в 3-4 мм. При дослідженні слід вести полум’я паралельно поверхні оливи на відстані 10 14 мм від неї.
Випробування повторюють щоразу, як температура оливи підвищиться на 2°С. За температуру спалаху приймають ту температуру, при якій над всією поверхнею або над частиною її при піднесенні полум’я запалювального пристрою з’являється спалах синього полум’я. Якщо спалах був нечіткий, випробування повторюють при температурі оливи більшій на 2°С. Спалах повинен повторитись. Розходження між двома паралельними дослідами не повинні перевищувати для олив з температурою спалаху до 150°С чотирьох градусів і для олив з більш високою температурою спалаху п’яти градусів.