5.Виконати на ац-8-5334 операцію “Перекачування пального минаючи цистерну ”.

1. Підготовка АЦ-8-5334 до роботи:

- заземлити автоцистерну;

- під'єднати відповідні рукава;

- запустити двигун та встановити мінімальну частоту обертання, прогріти його.

2. Перевірити тиск повітря в пневмосистеми (не менше 5,5 кгс/см²). Відкрити кран подачі Іювіїря на пульт керування.

3. Встановити рукоятку повітря розподілювача з положення "транспортне" в положення операції, яку необхідно виконати.

4. Включити насос за допомогою рукоятки на пульті керування з положення "насос викл." в положення "насос вкл.", а для наповнення цистерни – в положення "ограничение наполнения вкл.".

5. Збільшити оберти двигуна обертанням маховика управління подачею палива до 1450 об./хв.

Зупинка автоцистерни АЦ-8-5334 проводиться у зворотній послідовності.

12

1.Умови застосування та вимоги до якості охолоджуючих рідин. Марки, склад та порядок застосування охолоджуючих рідин.

Вода найбільш повно відповідає потребам, котрі ставляться до охолоджуючих рідин. Вона володіє такими позитивними властивостями, як високі теплоємність - 4,2 Дж/(кг*К) і теплопровідність, схованою теплотою випаровування; незначна в’язкість-1,02 мм /с при 20°С.

Поряд з цим для води характерні і значні недоліки: висока температура замерзання ( 0°С ) і великий коефіцієнт об’ємного розширення при замерзанні (до 10%); схильність до утворення відкладень (накипів) на стінках системи охолодження, котрі приводять до порушень теплового режиму двигуна; корозійна дія на деталі системи охолодження. Незважаючи на вказані недоліки, вода як охолоджуюча рідина широко використовується для охолодження двигунів внутрішнього згоряння, особливо вантажних автомобілів.

Антифризи являють собою суміші етиленгліколю і води. Властивості цих рідин багато в чому відрізняються від властивостей вихідних компонентів. Так, наприклад, теплоємність етиленгліколю складає 2,52 Дж/(кг*К), температура замерзання мінус 11,5°С, але з водою він утворює суміші, які замерзають при більш низьких температурах (рис. 5.8).

Температура замерзання водно-гліколевих розчинів поступово знижується до мінус 68°С при збільшенні конценрації етиленгліколю до 66,7%. Подальший ріст концентрації етиленгліколю в суміші підвищує температуру її замерзання.

Етиленгліколеві суміші з водою утворюють при замерзанні пористу масу, об’єм котрої в порівнянні з об’ємом рідини при досить високому вмісті етиленгліколю в суміші (40 % і більше) збільшується на незначну величину (не більше 0,25 %). Тому в випадку замерзання етиленгліколеві суміші не викликають руйнування системи охолодження.

Етиленгліколь і його водні розчини мають підвищений коефіцієнт об’ємного розширення. Щоб попередити переповнення системи охолодження при нагріванні двигуна, об’єм залитої рідини марки 40 повинен складати 94-95%, а рідини марки 65- лише 92-94% повного об’єму системи охолодження. В процесі експлуатації в систему охолодження доливають, як правило, антифриз і тільки в виключних випадках, наприклад в дорозі,- воду.

В якості низькозамерзаючих охолоджуючих рідин на військовій техніці

використовують антифризи марок 40, 65, Тосол А-40, Тосол А-65(табл. 5.4).

Для охолодження двигунів, що експлуатуються при додатних температурах, в якості охолоджуючої рідини можна використовувати воду.

В умовах зимової експлуатації військової техніки в системі охолодження воду заміняють низькозамерзаючими охолоджуючими рідинами ( антифризами ), котрі являють собою водяні розчини етиленгліколю з додаванням антикорозійних присадок. Для покращення антикорозійних властивостей охолоджуючих рідин в них вводять інгібітори корозії, котрі забезпечують захист від корозії металів і покрить системи охолодження при робочих температурах.

На сучасних надзвукових літаках в якості охолоджуючої рідини для ряду систем і пристроїв , котрі потребують безпервного відводу тепла (масляні радіатори, охолоджуючі сорочки радіо і радіотехнічної апаратури), використовується авіаційний гас. Для охолодження повітря, котре попадає в кабіну пілота через холодильник, застосовується літом дистильована вода, а зимою - низькозамерзаюча суміш етилового спирту з дистильованою водою в співвідношенні 40:60 (50:50).

Вода найбільш повно відповідає потребам, котрі ставляться до охолоджуючих рідин. Вона володіє такими позитивними властивостями, як високі теплоємність - 4,2 Дж/(кг*К) і теплопровідність, схованою теплотою випаровування; незначна в’язкість-1,02 мм /с при 20°С.

Поряд з цим для води характерні і значні недоліки: висока температура замерзання ( 0°С ) і великий коефіцієнт об’ємного розширення при замерзанні (до 10%); схильність до утворення відкладень (накипів) на стінках системи охолодження, котрі приводять до порушень теплового режиму двигуна; корозійна дія на деталі системи охолодження. Незважаючи на вказані недоліки, вода як охолоджуюча рідина широко використовується для охолодження двигунів внутрішнього згоряння, особливо вантажних автомобілів.

В якості низькозамерзаючих охолоджуючих рідин на військовій техніці використовують антифризи марок 40, 65, Тосол А-40, Тосол А-65(табл. 5.4).

Корозійність.

Корозійна дія охолоджуючих рідин зумовлена перш за все вмістом в них кисню і хлор-іонів. Тому воду, призначена для приготування атифризів, повинна задовільняти наступні вимоги: містити хлор-іонів не більше 0,0007 % і мати загальну жорсткість не більшу 6 мг-екв/л. Водопровідна вода корозійно-агресивна, так як звичайно хлорується (масова частка хлору близько 0,01 %).

Етиленгліколеві рідини викликають корозію цинкових покрить, тому зберігання їх в оцинкованих бочках не допускається.

Спінюваність

необхідно ретельно стежити за дотриманням чистоти при зберіганні рідин і заправці системи охолодження. Водогліцеринові суміші легко спінюються. Спінюваність їх зменшується при додаванні спирту.

Токсичність і пожежобезпечність.

Етиленгліколь і приготовані на його основі охолоджуючі рідини токсичні. При попаданні в організм людини вони викликають тяжкі отруєння, а проникнути в організм вони можуть і через шкіру. Смертельною дозою при попаданні всередину організму рахується 50-100 мг (в перерахунку на етиленгліколь ).

Рідини не є пожежобезпечними. Температура самоспалахування етиленгліколю на повітрі більша 400˚С, температура спалаху в закритому тиглі близько 116˚С. Температура спалаху етиленгліколевих рідин значно вища.

Рідини не горять до того часу, поки вміст води не зменшиться в результаті випаровування до 20%.