Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
AR-standart-336.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
26.09.2019
Размер:
24.52 Mб
Скачать

7.2.1.Баал, тобто Син Божий

Баал-воїн.

Баал у вигляді воїна, що по­тря­сає зброєю.

Ханаанська бронзова фігура, оздоблена сріблом.

Кінець бронзового віку

Релігія Ханаану була прив’язана до щорічних природних змін383. Кожна місцевість, поселення, ремесло мало власного небесного покровителя (божество). Проте був і Верховний Бог, Бог-Отець, якого називали Ель (подібно до сумерського Ліль — дух). Ханаанці вірили, “що Бог-Отець доброчесний, милосердний і люблячий, і всі люди зобов’язані йти Його шляхом384. Особливою повагою користувався син Еля — Баель або Баал (“ба” — син, дитина). Він постійно вів бої зі злими силами, зустрічав смерть під час щорічної загибелі рослинності, сходив у підземний світ і знову воскресав до життя, коли зима виявлялася позаду. Вороги Баала постійно чинили зло, але їхня сила завжди вичерпувалася і пере­ма­гало добро.

Небес­ною дружиною Баала була Астарта385 (Ашторет) — богиня врожай­ності, плодючості і любові, за своїми функ­ціями по­дібна до сумер­ської Інанни (див.: 5.1.3. “Свята Трійця і Небесна Діва”), арій­ської Діванни і еллінської Артеміди (“посланниці з Арти”).

7.2.2.Кінахи, самари, гіксоси

У допотопний період території Ханаану були заселені європеоїдами-бореа­лами (кроманьйонцями), а у післяпо­топний (принаймні, з середини 4 тис. до н. е.) ними володіли арійські племена, зокрема кінахи та самари.Найчисельні­шими були кінахи (чи кінаки), які розсілися у цілім Канаані аж по Синай386 (слово “кінак” походить від “конюх”, “коняр”, “кіннот­ник”, тобто “озброєний верш­ник” від назви цього племені в українців існує прізвище Кінах). “На південь від гір Гільбоа великим островом між кінахами поселилося плем’я самарів, що заклало місто Самарія. Столицею кінахів стало місто Ярихон387.

Відомо, що наприкінці 19 ст. до н. е. Сирію і Ханнаан завоювали гіксоси (це зовнішня назва, яка з давньоєгипетської означає “чужі володарі”) — народ з Північного Надчорномор’я, етнічно близький хетам і їхній надійний союзник. За описами, гіксоси були аристо­кратією (благородними), в більшості високими, руся­ви­ми, синьоокими і білошкірими.

Час панування гіксосів збігається з найвищим розквітом цього краю. У 1730 році арійські гіксоси легко завоювали Єгипет, оскільки на голову переважали єгиптян в озброєнні і військовому мистецтві. Гіксоси панували там 200 років, запровадивши 15-ту і 16-ту династії фараонів, останній з яких називався Киян. У Єгипті про гіксосів говорили, що вони походять з Та-Рус, тобто із Землі Русів. У 1286 році до н. е. єгипетський фараон Рамзес II (1290—1224 рр. до н.е.) біля міста Кадеш завдав гіксосам поразки388. У цій битві проти єгиптян виступили 330 ханаан­ських вождів389, тобто ханаанці та гіксоси були союзниками.

Інанна-Діванна-Астарта-Артеміда

Після поразки гіксо­си остаточно змішалися з міс­це­вим н аселенням Ханаану. Гік­сосів ще називають аморита­ми390 або амореями, що є сино­німами слова “ханаанець”391. Етніч­но близькими до них були арамеї — це народ з країни Арам, тобто Сирії392. Назву Сирія-Сурія виводять від фінікійського міста Цур (Сур), якому пізніше дали назву Тір (Цур—Сур—Тур—Тір). Домінуючою мовою в Сурії була аморейська мова393.

Бореальний корінь “сур” означає те ж саме, що й “рус” — яскравий, вогненний, красивий, красний, червоний (а також рідний, опікун, праведник, пізніше — захисник, цар). Червоний — це сакральний колір ще європеоїдів-бореалів, який успад­кувала післяпотопна арійська раса (починаючи від традиції посипання поховань бореалів-кроманьйонців червоною вохрою до накривання мертвих козаків червоною тканиною394). Червона фарба і донині називається “сурик”, а назву Ханаан частина вчених пояснює як “країна червоної фарби”395. Таким чином, маємо типове лінгвістичне перевертання Рус — Сур (Цур), Русія — Сурія, логос — голос, ведмідь — медвідь. Рус-Сур-Цур — це водночас був добрий предок, дух-захисник, відомий з українського замовляння “Цур тобі, Пек” (Пек — злий дух, від якого походить “пекло”); а індоарійській традиції Сур — це праведник, а Асур (тобто не-Сур) — це демон.

Звертають увагу топоніми Сирії-Ханаану місто Рама (перевернуте Арам), фінікійське місто Сидон — “місце ловитви риби” (від бореального “дана”, “дон” — вода, русло, дно), ріка Оронта, місцевість Гам (“шум”, “шумне збіговисько”396), гора Нево (небо, сучасна назва — “Ен-Неба”), Голан, Голанські висоти (від “гал-лан” — “край галів”, територія на сході Галілейського моря).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]