
- •Арійський стандарт
- •1. Український характер 13
- •2. Генеалогія України 27
- •3. Війна за розум 68
- •4. Основи расології 113
- •5. Арійська ідея 205
- •6. Локомотиви еволюції 252
- •7. Єврейський міф 271
- •8. Війна за майбутнє 321
- •Арійська хода України
- •1.Український характер
- •1.1.Народ, етнос, нація
- •1.2.Психіка та етнопсихіка
- •1.3.Типологія національних характерів
- •1.4.Тип української душі
- •1.5.Лицарська культура
- •1.6.Психоінформаційна структура нації
- •1.7.Варни I “чистi групи”
- •1.8.Система “Україна” та її підсистеми
- •1.9.Повернення до природного порядку
- •Перехід-IV — до нової екологічної ніші
- •2.Генеалогія України
- •2.1.Етногенетика
- •2.2.Пульс України
- •Микола Чмихов
- •2.2.1. Анти
- •2.2.2.Русичі
- •Велика княгиня Олена-Ольга
- •Церква на Аскольдовій могилі.
- •2.2.3.Козаки
- •Запорожець.
- •2.3.Батьківський етнотворчий фермент
- •2.3.1.Галілеяни
- •Переселення галів у Палестину
- •2.3.2.Етнічна основа християнства
- •2.3.3.Селекція “екстраверсія—інтроверсія”
- •2.3.4.Вихід галілеян з Палестини
- •Повернення галілеян на Україну
- •2.3.5.Тивер — серцевина Держави антів
- •2.3.6.Слов’яни — гали нової епохи
- •2.3.7.Варяги
- •Лучники XII—XIII століть
- •2.3.8.Литовське лицарство
- •2.4.Геосоціальний організм “Україна”
- •2.4.1.Українські етноси та їхні держави
- •Генеалогія українських етносів християнської ери
- •2.4.2.Фізіологія етнотворення
- •Етносистемна криза та її подолання
- •Подібність людського і етнічного зачаття
- •2.4.3.Формула українського Фенікса
- •2.4.4.Четверта хвиля
- •3.Війна за розум
- •3.1.Тихо! Іде війна!
- •3.1.1. Технологічно-силова війна
- •3.1.2.Економічна війна
- •3.1.3.Прихований геноцид
- •3.1.4.Організаційна війна
- •3.1.5.Інформаційна війна
- •3.1.6.Хронологічна війна
- •3.1.7.Духовна війна
- •3.2.Спокійно, ви в руках Матриці!
- •3.2.1.Мислення воїна
- •3.2.2.Стань незрозумілим для ворога
- •3.2.3.Масква і масквічі
- •3.2.4.Атакуй першим!
- •3.2.5.Мова Третього Гетьманату
- •3.3.Війна за Христа
- •3.3.1.Галілеянин чи юдей?
- •3.3.2.А чи було “обрізання Господнє”?
- •3.3.3.Пасха чи Таємна вечеря?
- •Таємна вечеря
- •3.4.Метафізичні архетипи
- •3.4.1.Соціокультурна динаміка
- •3.4.2.Невблаганна циклічність
- •3.4.3.Музей патології
- •3.4.4.Принцип чотирьох фаз
- •3.4.5.Архетип “Біоробот”
- •3.4.6.Архетип “Надлюдина”
- •3.4.7.Архетип “Матерія”
- •3.4.8.Архетип “Боголюдина”
- •3.4.9.Системна альтернатива
- •4.Основи расології
- •4.1.Дещо про расові забобони
- •4.1.1.Небезпека змішаних шлюбів
- •Ця ліберальна пропаганда вже дістала!
- •4.1.2.Телегонія — заборонена наука
- •4.1.3.Приховані потенції націотворення
- •4.1.4.Шлях до перетворення душі
- •4.1.5.Жаба в казані
- •4.2.Принцип расоутворення
- •4.2.1.Палеоантропи — неоантропи — великі раси
- •Негроїд, монголоїд, європеоїд
- •4.2.2.Літосферне зміщення
- •Межі Валдайського льодовика
- •4.2.3.Формування великих рас
- •4.2.4.Головний індекс
- •4.2.5.Негроїди
- •Негроїди
- •4.2.6.Монголоїди
- •4.2.7.Європеоїди
- •Європейці
- •4.2.8.Великі раси та еволюція Homo sapiens
- •4.3.Психологія великих рас
- •4.3.1.Спостереження Гюстава Лебона
- •4.3.2.Хроніка Ура-Лінда
- •4.3.3.Психоінформатика і вертикальна типологія
- •1. Рівень особистого досвіду
- •2. Рівень колективного досвіду
- •3. Людина творчості
- •4. Людина мудрості
- •4.3.5.Типологія великих рас
- •Негри і білі: хто швидше?
- •Китайське ідеографічно-фонетичне письмо
- •Це може відбутися лише одним єдиним способом через народження раси четвертого рівня — раси-IV.
- •4.3.6.Універсальний механізм расоутворення
- •4.4.Раса-I Неоантропи
- •4.5.Раса-II: Європеоїди-бореали
- •4.5.1.Раса, тобто “чиста”
- •Еволюція черепа від шимпанзе до людини
- •4.5.2.Бореальна мова
- •4.5.3.Культурна однорідність
- •Зразки верхньопалеолітичного мистецтва
- •4.5.4.Расова чистота і міжрасові змішування
- •4.5.5.Примордіальна Традиція
- •4.5.6.Перша і друга хвилі “русявої діаспори”
- •4.5.7.Бореальний духовний центр
- •4.5.8.Духовний імпульс і його розгортання
- •4.6.Раса-III: Арії
- •4.6.1.Глобальна криза та її подолання
- •9 Запитань і відповідей
- •4.6.2.Велика неолітична революція
- •Арійські воли
- •4.6.3.Хронологія Арійського циклу
- •Хронологія розвитку арійської раси
- •5.Арійська ідея
- •5.1.Діаспора, яка не повернулася
- •5.1.1.Ці фантастичні сумери
- •Сумерський сажень
- •5.1.2.Література сумерів
- •5.1.3. Свята Трійця і Небесна Діва
- •Сумерський ангел-охоронець
- •5.1.4.Спадкоємці Примордіальної традиції
- •5.2.Друга арійська хвиля
- •5.2.1.Богосвітла діаспора
- •Лелеки — символ української діаспори
- •5.2.2. Світогляд свободи
- •5.2.3. Природовідповідна соціальна організація
- •5.2.4.Брахмани
- •5.2.5.Священна мова санскрит
- •5.2.6.Земля Вепра
- •Символ варни брахманів.
- •5.2.7.Кшатрії
- •Кшатрій — священний воїн
- •5.2.8.Вайш’ї
- •5.2.9.Шудри
- •5.2.10.Честь варни. Арійська пропорція
- •5.2.11.Технологічний прорив
- •6.Локомотиви еволюції
- •Арії — це передова лінія розвитку людського роду, це авангард його еволюційного зростання.
- •6.1.Нові люди
- •6.1.1. Напочатку було Слово. Біла раса
- •6.1.2.Лідери післяпотопного циклу
- •6.2.Антропологічні параметри раси-IV
- •6.2.1.Расотворче ядро
- •Брахікефальність,
- •Високий зріст,
- •Русяві діти; темноволосі дорослі; жінки, світліші за чоловіків.
- •Чисельне населення з достатньою генетичною різноманітністю.
- •Незабруднена мова і розвинена пісенність.
- •6.2.2.Расотворчий казан
- •6.2.3.Високотехнологічна периферія
- •6.2.4. Свіжа кров
- •6.2.5.Еволюційна криза
- •6.3.Арійський стандарт і Україна
- •6.3.1. Антропометрія
- •Козацький расовий тип.
- •6.3.2.Сенсар — мова Великого Переходу
- •6.3.3.Територіальна ізольованість
- •6.3.4.Діаспора — генетичний скарб
- •6.4.Расова доктрина Третього рейху
- •7.Єврейський міф
- •7.1.Прабатьківщина семітів
- •7.2.Загадковий Ханаан
- •Ханаан, Фінікія, Сурія
- •7.2.1.Баал, тобто Син Божий
- •7.2.2.Кінахи, самари, гіксоси
- •Інанна-Діванна-Астарта-Артеміда
- •7.2.3.Пелазги-филистимляни
- •7.2.4.Розсекречений алфавіт
- •7.2.5.Лінгвістична містифікація
- •7.3.1.Зіткнення світоглядів
- •Карта давньої Палестини
- •7.3.2.Перша расова доктрина
- •Тора, тобто сувій
- •Карта Ханаану
- •7.3.3.Етнотворча безплідність
- •7.3.4.Арійська теза і єврейська антитеза
- •7.3.5.Русявий Давид і його імперія
- •Танець арійських воїнів (малюнок Олеся Бадьо “Гопак”)
- •7.3.6.Салимон. Кінець імперії
- •7.3.7.Про комплекси “молодших братів”
- •7.4.Галілеяни і юдеї
- •Євреї Ізраїлю (центрального і північного Ханаану) асимілювались поміж індоєвропейцями-ханаанцями
- •Назва “Ізраїль” стала позначати індоєвропейський край на противагу переважно семітській Юдеї.
- •7.4.1.Протистояння “Північ” — “Південь”
- •7.4.2.Юдея проти Ізраїлю
- •7.4.3.Імперський архетип: Московія і Юдея
- •7.4.4.Расова пружина
- •8.Війна за майбутнє
- •8.1.Чи належала Марія до роду Давида?
- •Українська Богородиця.
- •8.2.Обережніше з апокрифами
- •8.3.Спецоперація “Книга Якова”
- •8.4.Таємниця архангелів Гаврила та Михайла
- •8.5.Свідомо і добровільно
- •8.6.Чи були “східні мандри”?
- •8.7.Чи були в Ісуса рідні брати?
- •8.8.Про що не знав святий Матвій
- •8.9.Повнота Чотириєвангелія
- •8.10.Погиблі овечки дому Ізраїлевого
- •Оздоровлення хворих
- •8.11.Спасіння від юдеїв
- •8.12.Притча про інформаційну війну
- •8.12.1.Символічна мова Євангелія
- •8.12.2.Реконструкція первинного тексту
- •8.12.3.Плач і скрегіт зубів
- •Запрошення до Великого переходу
- •8.13. Як виглядав Христос
- •8.14.Істинний арієць
- •8.14.1.Хрест, Христос, Месія
- •8.14.2.Одкровення Марії Вальторти
- •8.14.3.Він здійснив усе, що запланував
- •8.14.4.Таємна мова галілеян
- •8.15.За два тисячоліття до Переходу
- •Істинний арієць.
- •В ін сказав “я дорога, і правда, і життя”. Він для нас є найкращим орієнтиром в хаосі, небезпеках і безпрецедентних можливостях нинішньої трансформаційної кризи.
- •8.16.Християнство нового циклу
- •Український геосоціальний організм сьогодні народжує нову арійську державу.
- •Головний принцип її утворення — арійський стандарт.
- •Ідеал його реалізації — ісус христос, істинний арієць.
- •Покажчик основних понять, назв і персоналій
- •Список ілюстрацій
7.2.1.Баал, тобто Син Божий
Баал-воїн. Баал
у вигляді воїна, що потрясає
зброєю. Ханаанська
бронзова фігура, оздоблена сріблом.
Кінець
бронзового віку
Кожна
місцевість, поселення, ремесло мало
власного небесного покровителя
(божество). Проте був і Верховний Бог,
Бог-Отець, якого називали Ель (подібно
до сумерського Ліль — дух). Ханаанці
вірили, “що Бог-Отець
доброчесний, милосердний і люблячий,
і всі люди зобов’язані йти Його шляхом”384.
Особливою повагою користувався син
Еля — Баель або Баал
(“ба” — син, дитина). Він постійно вів
бої зі злими силами, зустрічав смерть
під час щорічної загибелі рослинності,
сходив у підземний світ і знову воскресав
до життя, коли зима виявлялася позаду.
Вороги Баала постійно чинили зло,
але їхня сила завжди вичерпувалася і
перемагало добро.
Небесною дружиною Баала була Астарта385 (Ашторет) — богиня врожайності, плодючості і любові, за своїми функціями подібна до сумерської Інанни (див.: 5.1.3. “Свята Трійця і Небесна Діва”), арійської Діванни і еллінської Артеміди (“посланниці з Арти”).
7.2.2.Кінахи, самари, гіксоси
У допотопний період території Ханаану були заселені європеоїдами-бореалами (кроманьйонцями), а у післяпотопний (принаймні, з середини 4 тис. до н. е.) ними володіли арійські племена, зокрема кінахи та самари. “Найчисельнішими були кінахи (чи кінаки), які розсілися у цілім Канаані аж по Синай”386 (слово “кінак” походить від “конюх”, “коняр”, “кіннотник”, тобто “озброєний вершник” від назви цього племені в українців існує прізвище Кінах). “На південь від гір Гільбоа великим островом між кінахами поселилося плем’я самарів, що заклало місто Самарія. Столицею кінахів стало місто Ярихон”387.
Відомо, що наприкінці 19 ст. до н. е. Сирію і Ханнаан завоювали гіксоси (це зовнішня назва, яка з давньоєгипетської означає “чужі володарі”) — народ з Північного Надчорномор’я, етнічно близький хетам і їхній надійний союзник. За описами, гіксоси були аристократією (благородними), в більшості високими, русявими, синьоокими і білошкірими.
Час панування гіксосів збігається з найвищим розквітом цього краю. У 1730 році арійські гіксоси легко завоювали Єгипет, оскільки на голову переважали єгиптян в озброєнні і військовому мистецтві. Гіксоси панували там 200 років, запровадивши 15-ту і 16-ту династії фараонів, останній з яких називався Киян. У Єгипті про гіксосів говорили, що вони походять з Та-Рус, тобто із Землі Русів. У 1286 році до н. е. єгипетський фараон Рамзес II (1290—1224 рр. до н.е.) біля міста Кадеш завдав гіксосам поразки388. У цій битві проти єгиптян виступили 330 ханаанських вождів389, тобто ханаанці та гіксоси були союзниками.
Інанна-Діванна-Астарта-Артеміда
Після поразки гіксоси
остаточно змішалися з місцевим
н
аселенням
Ханаану. Гіксосів ще називають
аморитами390
або амореями, що є синонімами слова
“ханаанець”391.
Етнічно близькими до них були арамеї
— це народ з країни Арам, тобто Сирії392.
Назву Сирія-Сурія виводять від
фінікійського міста Цур (Сур), якому
пізніше дали назву Тір (Цур—Сур—Тур—Тір).
Домінуючою мовою в Сурії була аморейська
мова393.
Бореальний корінь “сур” означає те ж саме, що й “рус” — яскравий, вогненний, красивий, красний, червоний (а також рідний, опікун, праведник, пізніше — захисник, цар). Червоний — це сакральний колір ще європеоїдів-бореалів, який успадкувала післяпотопна арійська раса (починаючи від традиції посипання поховань бореалів-кроманьйонців червоною вохрою до накривання мертвих козаків червоною тканиною394). Червона фарба і донині називається “сурик”, а назву Ханаан частина вчених пояснює як “країна червоної фарби”395. Таким чином, маємо типове лінгвістичне перевертання Рус — Сур (Цур), Русія — Сурія, логос — голос, ведмідь — медвідь. Рус-Сур-Цур — це водночас був добрий предок, дух-захисник, відомий з українського замовляння “Цур тобі, Пек” (Пек — злий дух, від якого походить “пекло”); а індоарійській традиції Сур — це праведник, а Асур (тобто не-Сур) — це демон.
Звертають увагу топоніми Сирії-Ханаану місто Рама (перевернуте Арам), фінікійське місто Сидон — “місце ловитви риби” (від бореального “дана”, “дон” — вода, русло, дно), ріка Оронта, місцевість Гам (“шум”, “шумне збіговисько”396), гора Нево (небо, сучасна назва — “Ен-Неба”), Голан, Голанські висоти (від “гал-лан” — “край галів”, територія на сході Галілейського моря).