2.4.Геосоціальний організм “Україна”

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

Святий Матвій, 5.9

Фактично ми простежили народження, становлення і згасання трьох етносоціальних організмів — народу антів, народу русичів і народу козаків. Вони розвивалися на території України протягом останнього 1596-річного циклу, після слов’янського пасіонарного спалаху, спричиненого сприйняттям Христового вчення. При цьому Україна виступала в ролі планетарної геосоціальної істоти, Великої Матері, яка кожні 532 роки народжувала нових дітей-етносів. Природно, що етноси, які розвивались на території України, успад­ковуючи мову, культуру, традиції, соціотип і генофонд своїх попередників, були українськими етносами.

2.4.1.Українські етноси та їхні держави

Микола Чмихов відстежив лінію з дев’яти справжніх дер­жав, створених цими етносами, — починаючи від XXVIII ст. до н. е. Очевидно, що українські етноси народжувались і раніше, про­те вони, вірогідно, не мали державної організації в рамках нинішніх уявлень про державу як механізм панування одних над другими.

Проте повернімось до питання про вік українського народу. Етногенетика дає на нього відповідь: протягом багатьох тисячоліть на території сучасної України кожні 532 роки народжувався новий етнос; всі ці етноси послідовно виростали один з одного, будучи поколіннями-спадкоєм­цями неперервного роду. Незважаючи на подібність мови, культури, звичаїв і стереотипу поведінки з незмінним соціотипом (“етико-інтуїтивний інтроверт” або “Миротво­рець”), всі вони були самостійними етносоціальними істотами — подібно, як син і дочка, мати і батько, дід, прадід, прапрадід і так далі.

Існує органічний зв’язок між територією України і етносами, які на ній народились, зростали і вмирали⁹³. З одного боку, Україну як геоприродний комплекс неможливо зрозуміти без її автохтонного населення; з другого боку, життя цього населення формується під потужним впливом природи України. Тому етноси, які народились і жили на тери­торії України, є органічною складовою (підсистемою) цілісного геосоціального організму. Цей організм ми нази­ваємо Україною, а його етнічні підсистеми — українськими етносами. З цієї точки зору, буде коректним вважати, що історія генетичної лінії (роду) українських етносів — це історія геосоціального організму “Україна”. Звертає увагу те, що державотворення на території Укра­їни безпосередньо пов’язане з особливою активністю антів (Антський союз) і полян (Київська Русь). Як ми вже знаємо, ці дві назви означають те ж саме — “богатирі”, “воїни”, “герої”. Подібно, що тут ідеться про виконання протягом тисячоліть певної системо­утворюючої функції, починаючи від арійських кшатріїв і закінчуючи козаками.

Тобто “кшатрії”, “анти”, “поляни”, “козаки” — це назви носіїв ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ українського геосоціального організму. Фунда­мен­тальним принципом успішності її вико­нання вважався органічний зв’язок з рідною землею. Уявлення про силу, яку дає рідна земля, зафіксоване у міфі про Антея. “Антей — син Посейдона (символом якого є тризуб) і Геї (богині землі), найвродливіший і наймогутніший поміж гіган­тами. Він був нездоланний, доки торкався матері-Землі, від якої черпав нові сили. Образ Антея є символом наснаги й сили, що їх дає людині зв’язок з рідною землею, з рідним народом”⁹⁴.