4.5.4.Расова чистота і міжрасові змішування

З погляду вертикальної типології, формування в районі Близь­кого Сходу і Месопотамії популяції неоантропів у 40 тис. до н. е. означало освоєння Людиною першого (базового) психоінфор­ма­ційного рівня розвитку. Формування білої (кроманьйонської) раси було переходом на другий психоінформаційний рівень. Пізніше змішування кроманьйонців, що пішли на схід, з монголоїдами дозволило “підтягнути” останніх на другий, “нормативний” рівень. Іншого способу просто не було, оскільки “перенесення вищої цивілі­за­ції на нижчі раси можливе лише шляхом змішування крові, причому має відбутися злиття з елементами обдарованішої раси. Простого економічного і психологічного дотику недос­тат­ньо, щоб викликати тривалі розумові перетворення. Сила ідей розбивається об органічну обмеженість природного обдарування”¹⁸⁸.

Повторимо, що формування бореальної (європеоїд­ної) раси супровод­жувалось стрибком на другий психоін­формаційний рівень. Як ми вже говорили, це стало можливим завдяки чистоті вихідного людського матеріалу (мінімальними змішуваннями з палеоантропами) і найбільш жорстким умовам природного добору.

Зі всього сказаного вище випливають два важливі висновки.

1. Для нормального розвитку людського роду потрібна наявність двох протилежних процесів а) розвиток чистої лінії (раси) і її зростання б) міжрасові змішування. При цьому територія расотворчого казана виступає в ролі расово чис­того еволюційного центру, а навколишні території, на яких відбу­ваються змішування, — в ролі еволюційної периферії.

2. Перехід на наступну вищу сходинку психоінфор­маційного розвитку потребує формування нової раси.

4.5.5.Примордіальна Традиція

Перехід на другий рівень відкрив перед європеоїдами принци­пово нову можливість, яка у неоантропів знаходилась у зарод­ковому стані. Йдеться про спроможність свідомого контакту з Творцем. Сутність цього феномену ми розкриємо у наступних публікаціях, а поки лише скажемо, що важливим моментом цього контакту була (і є досі) здатність доступу (“підключення”) людини до Загального інформаційного поля (“Ефірних хронік”, “Хронік Акаши”¹⁸⁹ або “Книги Господ­ньої”). Саме з такого роду підключенням пов’язані феномени яснобачення, телепатії, одкровення тощо.

Ця мутаційна зміна, базована на реалізації потенцій Третьої сигнальної системи (див. “4.4. РАСА-I Неоантропи”), дозволяла отримувати знання “неземного” походження у вигляді образів та інтуїтивних ідей (завдяки Третій сигнальній) і розуміти їх (завдяки Мові). Саме тому “Слово” — це і мова, і знання, і наука. Володіння Словом було головною відмінністю європеоїдів. У цьому сенсі вони були “галами” і “слов’янами”¹⁹⁰ — носіями мови і вищих знань (про виникнення суперетносу слов’ян див.: “2.3.6. Слов’яни — гали нової епохи”).

Здатність “підключатися” до згаданої “Вселенської біблі­отеки” є дарованим згори додатком до можливостей дру­гого психоінформаційного рівня, особливою Божою ласкою, яка значно прискорила розвиток людства. Нагадаємо, що другий рівень, на відміну від першого, дозволяє ефективно засвоювати і застосовувати чужий досвід (див.: “4.3.3. Психоінформатика і вертикальна типологія”).

Знання “неземного” походження, що дійшли до нас з мороку тисячоліть, позначаються терміном Приморді­аль­на Традиція¹⁹¹ (тобто “первинна традиція”). Що про неї відомо

На північ від Раю

П о-перше, те, що ці знання не могли бути створені тодішніми людьми, дуже часто в них навіть не було для цього практичної потреби (наприклад, знання про відстань від Землі до Сонця чи алгебраїчні рівняння з кількома невідомими). Принципи Аюрвіди (відичної медицини) — це принципи медицини майбутнього, до якої лише підбира­ється сучасна наука. Інший приклад — знання про космічні цикли та їх тривалість, уявлення про Сина Божого як іпостась Святої Трійці, здатну безпо­середньо контактувати з людьми. Вищою формою цього кон­такту мало бути прийняття Сином Божим людського тіла від земної матері. Рекон­струк­ція стародавніх міфів приводить до висновку, що завдяки “Ефірним хронікам” багато тисячоліть тому вже було відомо про майбутній прихід Спасителя.

По-друге, “існують достовірні свід­чен­ня про те, що Примордіальна Тради­ція нинішнього циклу прийшла з гіпербо­рійських регіонів”¹⁹². Гіпербóрією¹⁹³ називали Північ­не Надчорномор’я, яке стосовно Месопотамії (батьків­щини неоантропів) знаходилося точно на півночі, “на льодовій кромці” (в античні часи з Гіпербóрією ототожнювали Скіфію).

По-третє, за твердженням Рене Генона, корені Примор­діальної Традиції сягають в минуле на 25 тисячоліть. Це збіга­ється з нашим уявленням, що вихід на другий психоін­фор­маційний рівень відкрився лише тоді, коли біла раса в цілому завершила своє формування. Саме в цей час вона досягла фізичних і психічних параметрів, необхідних для засвоєння і збереження Знань.