5.2.9.Шудри

Варну шудр (çudra) становили люди, які лише готувалися до самостійної діяльності, або (як з часом виявлялося) не мали до неї природних здібностей. Ця варна “непосвячених” вважалась невід’ємною складовою соціального організму і була середовищем, з якого “черпали кадри” варни двічі народ­жених. Урешті-решт, усі люди в дитинстві є “шудрами” і лише в міру дорослішання виявляють хист або до науки, або до військової справи, або до бізнесу чи конкретної професії. А дехто лишається на рівні дитячої несамостійності все життя.

Оскільки шудри не мали знань або здібностей до ведення власної справи, вважалось, що вони можуть нормально жити і працювати лише під опікою та керівництвом трьох вищих варн у ролі найманих працівників або слуг.

Як згадка про цю варну в Україні й досі поширені прізвища Шудра, Шудря, Шудрик, Шудрак, Шудрин.

Протягом віків первісне значення цього слова було затерте, лишився лише натяк на щось нижче, нешляхетне, профанічне. Словом “шудра” на Івано-Франківщині нині називають неохайну людину, а в словнику Грінченка читаємо: “Шудра — наложниця, незаконна жінка”.

5.2.10.Честь варни. Арійська пропорція

Протягом тисячоліть відбувалось розмивання арійських уявлень про те, що чотири варни — це прояви Божест­вен­ного Божественного як знання і чистоти, Божест­венного як сили і служіння, Божественного як виробництва і насолодження, Божественного як роботи і самовідданості. Система чотири­членного структурування суспільства прин­ци­пово не допускає приниження будь-якої варни. Навпаки, в ній закладена потужна ідея соціальної честі

• “честь Брахмана, яка полягає в чистоті, благочесті, у високому благоговінні щодо предметів розуму і духу, в безкорисному володінні та винятковій цілеспрямованості в навчанні та знаннях

• честь Кшатрія, що коріниться в мужності, лицарстві, силі, певному гордому самовідреченні і самоконтролі, шляхетності характеру і в зобов’язаннях цієї шляхетності

• честь Вайш’ї, яка підтримує себе в чесності поведінки, діловій надійності, здоровому виробництві, порядку, милосерді і меценацтві

• честь Шудри, який віддає себе в смиренні, слухняності, вірній службі, безкорисній прихильності”³⁴².

“Бгаґавад-Ґіта” про варни.

“Поділ на чотири варни, створені Мною, проводиться за ознакою якостей людини і роду її діяльності” (фрагмент на санскриті).

У міру наближення до повноліття людина могла або зали­шатися у варні шуд­рів, або обрати собі “варнову спе­ціалізацію” — обрати шлях (функцію) і обов’язки (дгарму) брахмана, кшатрія чи вайш’ї “Закон для брахмана — вчення, навчання інших, жертво­при­ношення для себе і для інших, роздавання дарів і їх отримання. Закон для кшатрія — вчення, жертво­приношення, роздача дарів, здобування засобів для жит­тя військовою справою і охорона живих істот. Закон для вайш’ї — вчення, жертвоприношення, роздача дарів, землероб­ство, ско­тар­ство і торгівля. Закон для шудри — слухняність і ведення гос­подарства в послуху у двічі народжених, ремесло і акторство”³⁴³.

Здійснити правильний вибір своєї варни допомагали брахмани, оскільки це було їхнім прямим функціональним обо­в’язком. Саме потужним соціальним замовленням на такого роду “профорієнтацію” пояснюється надзвичайно висо­кий розви­ток в арійському суспільстві психології, доведеної до техноло­гічного рів­ня. Яскравим доказом цього може бути згадана вище “Артха­шаст­­ра” (“Наука влади”), яку написав індоарійський бра­х­ман Кау­тілья в I тис. до н. е. і яка донині не втра­тила своєї актуальності.

Людина, яка не могла чи не хотіла себе знайти в жодній з чотирьох варн, опинялась поза суспільством. Той, хто прагнув свободи без обов’язків або споживання без самовіддачі, з погляду арійців не мав жодної вартості ні як особистість, ні як складова соці­ального організму. Така людина не вважалася арійцем. Арій­цем був лише той, хто дотримувався обов’язків і правил честі своєї варни. Це давало йому повну свободу для ініціативи і творчості.

Навіть “непосвячені” — шудри — вважались органіч­ною, “рідною” складовою арійського сус­піль­ного організму, якщо вони дотри­мувались обо­в’яз­ків вар­ни шудрів. У ті далекі часи суспіль­ство реально сприймалось як єди­на ро­дина (єдине тіло божест­венного Пуруші), а шудри — як діти, які ще не мають повних прав (не досягнули повноліття і не здійснили ініціацію “другого народження”), але заслуговують на любов дорослих і їхню допомогу. Проте для цього вони, як і діти, мають слухатися старших (“двічі народжених”) і не шкодувати зусиль для долу­чення до знань та осягнення “другого народження”. Вимога засвоєння знань у аріїв була дуже жорсткою — згідно з їхніми законами, людина, не долучена до знань, нічим не відрізнялась від тварини.

В Індії, де арії змушені були пристосовуватись до місце­вого, кількісно переважаючого неарійського оточення, від­був­ся відхід від системи чотирьох варн як рівноважливих скла­до­вих богоподібного соціального організму. Різниця в інте­лекту­аль­ному і культурному розвитку між аріями і місце­вими негроїдами була дуже суттєвою, тому всіх аборигенів гуртом “запи­сали” до касти шудрів — як несамостійних і “непро­свічених”. Тобто варни шудрів не стало — її замінила каста шудрів, яка вже не вважа­лася (і фактично не була) арійською. Проте і в цьому випадку шудра міг стати “двічі народженим”, про що читаємо в “Законах Ману”, розділ IX, 335 “Шудра чистий, слухня­ний вищим, м’який у розмові, вільний від гордині, що завжди дові­ряє себе під опіку брахмана, — отримує вище народження”³⁴⁴.

Цікаво, що в стародавній Індії (як і на території України) не було класичного рабства, хоча існувало до 15-ти категорій особистої залежності, яка позначалась терміном “даса” (слуга). Потра­пити в розряд слуг могла кожна людина, навіть члени вищих варн. Нерідко такий слуга “зберігав право на володіння майном (придбаним, дарованим або успадкованим) та пере­дання його у спадок він часто мав сім’ю господар при повод­женні з ним повинен був зважати на його належність до тієї чи іншої варни”³⁴⁵.

На завершення наведемо сучасну версію “арійської пропор­ції” — ідеального співвідношення між рівнем особистого розвитку людини, її варновою спеціалізованістю та універсальністю

• Спеціалістом може бути Людина всіх чотирьох рівнів розвитку

• Бізнесменом може бути Людина-2, Людина-3 і Людина-4

• Кшатрієм може бути Людина-3 і Людина-4

• Брахманом може бути лише Людина-4.

При цьому

• Добрий брахман повинен вміти діяти як середнього рівня кшатрій

• Добрий кшатрій повинен вміти діяти як середнього рівня бізнесмен

• Добрий бізнесмен повинен вміти діяти як середнього рівня спеціаліст.