3. Людина творчості

Разюча відмінність між ерудитом (Людиною-2) і творцем (Людиною-3) виявляється саме в нестандартних ситуаціях. Там, де ерудит переживає параліч і починає панікувати, Людина-3 відчуває натхнення “Нарешті з’явилась справа, де я зможу проявити себе і свої здібності!”.

Людина-3 у своєму житті менше покладається на знання фактажу, норм і правил порівняно з Людиною-2 вона може бути менш ерудованою і навіть мати гіршу пам’ять. Людина-3 більше довіряє своїй логіці, винахідли­вості, динамічності, інтелектуальній роз­кутості, відкритості перед майбут­нім. Її більше цікавлять не правила, нор­ми і масиви показників, а принципи, кон­цепції, логічні підходи. Її гасло “Знан­ня деяких принципів легко компен­сує незнання деяких фактів”.

Н ерідко усталені норми і правила (такі приємні для Людини-2) Людина-3 сприймає як обмеження, кайдани, тюрму. Вона прагне більшої свободи, адже лише у свободі вона може повною мірою проявити свої творчі потенції. Людина-3 не боїться невизначеного майбутнього, оскільки вірить у свою здатність знайти рішення будь-якої проблеми. Тому Людина творчості схильна до оптимізму і відкрита до новацій та змін. Завдяки виходу на третій рівень вона здобуває динаміку, гнучкість, активність, ініціативність, розумову пластичність, вищу здатність до налагодження гармонійних людських стосунків. Це рівень зрілої людини.

4. Людина мудрості

Для першого рівня властивий хаос, який потребує зовнішнього впорядкування. Другий рівень впорядковує хаос і “запихає” його в зовнішні статичні схеми, правила, норми, закриті сис­теми. Третій рівень надає їм динаміки, відкритості, здат­ності до вільного розвитку і необмежених трансформацій. Четвертий рівень підпорядковує творчий імпульс універ­саль­ним принципам, не дає свободі перетворитися на сваволю, об’єднує суперечливі ініціативи в гармонійну цілісність, облагороджує творчий розум світлом мудрості і любові.

Я кщо Людина-3 завжди знайде вихід з халепи, то Людина-4 у неї просто не втрапить. Там, де Людина-3 застосовує свою потужну логіку для прийняття рішен­ня, там Людина-4 вже може знати відповідь інтуїтивно. Це як у жарті про те, хто такі експерти “Експерти — це люди, які вже не думають. Вони знають”.

Може скластися враження, що Люди­на-4 — це та ж Людина-3, лише мисляча більш системно і масштабно. Насправді дещо складніше. Рівень-4 — це рівень стабільної гармонійної єднос­ті людини з природою, суспільством і Богом. Можна сказати, що це рівень святості. Людина-4 здебільшого перебу­ває в стані безгрішності, оскільки “гріх” — це якраз те, що руйнує або послаблює згадану гармонійну єдність системи “людина” з надсистемою.

Яким чином пов’язані святість і мудрість Завдяки святості людина відкрита до сприйняття інформації з “невиди­мого світу”, вона знаходиться під опікою небесних сил, їй допо­ма­гають ангели і сам Господь Бог “Праведники завжди мудрі, бо вони — друзі Господа, живуть у його товаристві і навча­ються Ним ним, що є безконечною мудрістю”¹⁵⁵.

Допомога згори зовсім не значить, що Людина-4 чує якісь “голоси” або має “видіння”. Господь Бог не бажає ляка­ти людину, він здебільшого діє дуже делікатно і невимушено. Просто в потрібний час людині приходить мудра думка, вона “випадково” знаходить потрібну книжку або людину, “випад­ково” складаються сприятливі обставини і т. п.

Можна сказати, що на відміну від Людини-3, яка діє передусім власною творчою волею, Людина-4 вміє пізнавати Божу волю і вписуватися в життєвий потік. Зі сторони здається, що такій людині просто щастить, що їй “усміхається доля”, що вона увійшла у “світлу смугу” свого життя.

Треба сказати, що такий стан єдності з Богом можуть час від часу переживати люди всіх чотирьох рівнів. Проте чим вищий рівень розвитку людини, тим легше їй розуміти Божі задуми і слідувати ним.

Рівень-4 — це водночас рівень любові. Чому Щоб бути здоровим, треба любити здоров’я. Щоб осягнути знання, треба любити знання. Щоб поєднатися з Богом, треба любити Бога. Любов — це те, що єднає земну людину з Небом. Саме тому в християнстві любов має ключове значення “І коли я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — мідь дзвеняча або кимвал гудячий! І коли маю дар проро­ку­вати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю — то я ніщо!”¹⁵⁶.

Людина-4 вже не потребує зовнішнього закону, оскільки вона підпорядковується вищому — Божому закону, який постійно лунає в її душі. Справжня свобода досягається лише на четвертому рівні. Її обов’язковими атрибутами є самодисципліна, відповідальність, святість.

4.3.4.Homo simplex і Homo duplex

Деякі дослідники звернули увагу, що людський вид ніби складається з двох підмножин або підвидів¹⁵⁷, які психологічно суттєво відрізняються одне від одного. В термінах, які запропонував французький антрополог Марсель Мосс, це Homo simplex (“Людина проста”, “суцільна”) і Homo duplex (“Людина подвійна”, “розділена”)¹⁵⁸.

У масової “Людини про­­с­тої” (яка становить пере­важ­ну більшість людства) емо­ції і від­чут­тя, розум і при­страсті нероз­дільно сплав­ле­ні одне з одним, злиті в єдиний конгло­мерат. Вона легко потрапляє під зовнішній вплив, всією натурою реагує на найменші враження — навіть не усвідом­люючи цього. Через такі особливості деякі антропо­логи називають її також “Людиною дифузною” або “конформною”.

У другого підвиду, що зустрічається на порядок рід­ше — “Людини подвійної”, — існує наче “психологічний двійник” або “внутрішній спостерігач”, який забезпечує адек­ватну рефлексію — ос­мис­лення людиною переду­мов, закономірностей і меха­ніз­мів власної діяльності. Рефлексія — це здатність володіти самим собою як предметом; “здатність вже не просто пізнавати, але пізнавати самого себе; не просто знати, а знати, що знаєш”¹⁵⁹. При зовнішньому спостереженні “Лю­­д­ина подвійна” виділяється особливою схильністю до самоконтролю, вмінням панувати над власними інстинктами і пристрастями, здатністю раціонально організовувати своє життя.

Навіщо ми згадали про ці людські підвиди Річ у тім, що Homo simplex відповідає першому і другому психоінфор­маційному рівню, а Homo duplex — третьому і четвертому. Найбільший еволюційний бар’єр долається при переході з другого рівня на третій. Людина-1 і Людина-2 — це два рівні розвитку Homo simplex, так само Людина-3 і Людина-4 — два рівні розвитку Homo duplex. Здатність до ефективного самокерування (підпорядкування внутрішньому закону) з’являється на третьому рівні і досягає довершеності на четвертому.