Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Дотик до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, викликає в більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м'язів, внаслідок чого потерпілий сам не може звільнитися від дії електричного струму.

Якщо потерпілий залишається в контакті з струмоведучими частинами, необхідно перш за все швидко визволити його від дії електричного струму.

Першою дією повинно бути швидке відключення від тієї частини електроустановки, до якої доторкнувся потерпілий.

Якщо відключити достатньо швидко неможливо, необхідно вжити заходів щодо відокремлення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він доторкнувся. При цьому необхідно пам'ятати, що без застосування належних заходів обережності дотикатися до людини, яка знаходиться під стругом, небезпечно для життя.

Заходи першої допомоги залежать від того стану, в якому знаходиться потерпілий після звільнення його від струму:

• якщо потерпілий у свідомості, але до цього був в непритомному стані чи тривалий час знаходився під струмом, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря чи терміново доставити в лікарню з забезпеченням транспортних засобів;

• при відсутності свідомості, але при збереженому диханні потерпілого треба покласти зручно і по можливості рівніше, розпустити і розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, оббризкати потерпілого водою, розтирати і зігрівати його тіло до приходу лікаря;

• якщо потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судорожно із схлипуванням) і дихання поступово гіршає, необхідно до приходу лікаря зробити штучне дихання.

У жодному разі не можна заривати потерпілого в землю, оскільки це не тільки не корисно, але й шкідливо.

Перша допомога при пораненні .

Будь-яка рана може бути легко забруднена мікроорганізмами, які знаходяться на предметі, що поранив, на шкірі 1 потерпілого, на руках людини, яка надає допомогу, на брудному перев'язочному матеріалі тощо. Для уникнення зараження правцем особливу увагу треба приділяти ранам, що забруднені землею. Термінове звертання до лікаря і введення протиправцевої сироватки попереджає це захворювання.

Для того, щоб уникнути забруднення рани під час перев'язки, той, хто надає першу допомогу при пораненні, повинен чисто (з милом) вимити руки, а якщо з будь-яких причин зробити це неможливо, необхідно пальці змастити настойкою йоду. Торкатися до самої рани навіть вимитими руками забороняється.

При наданні першої допомоги необхідно суворо дотримуватмся таких правил:

• не можна промивати рану водою чи якими-небудь лікарськими розчинами, засипати порошками і прикривати мазями – все це перешкоджає заживленню і викликає тим самим подальше нагнивання рани;

• не можна витирати з рани пісок, землю та ін., тому що при цьому можна ще глибше втерти їх у рану і таким чином викликати зараження;

• не можна видаляти із рани згустки крові, оскільки цим можна викликати сильну кровотечу;

• не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою або накладати павутину, тому що в останній нерідко бувають збудники правця.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити існуючий в шафці (сумці) першої допомоги індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься в ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Індивідуальний пакет необхідно розкрити так, щоб не торкатися руками тієї частини пов'язки, яка повинна бути накладена безпосередньо на рану.

Якщо індивідуального пакету немає, необхідно використати для перев'язки чисту (свіжовипрасувану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що припадає безпосередньо на рану, бажано накапати кілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.