13.2. Заземлення

13.2.1. Заземлені пристрої електроустановок споживачів повинні відповідати вимогам розділу 1.7 ПУЕ.

13.2.2. Заземленню (зануленню) підлягають:

• корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників та ін.;

• приводи електричних апаратів;

• повторні обмотки вимірювальних трансформаторів;

• каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитків і шаф, а також знімні або частини, що відкриваються, якщо на останніх установлено електрообладнання напругою вище 42 В перемінного струму;

• металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві кабельні єднальні муфти, металеві оболонки проводу

• броня контрольного і силового кабелю, металеві рукави і труби електропроводки, кожухи і опорні конструкції шинопроводів, лотки, короби, інші металеві конструкції, на яких установлюється електрообладнання;

• металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів;

• електрообладнання, розміщене на рухомих частинах машин і механізмів.

13.2.3. Заземлювальні пристрої повинні забезпечувати безпеку людей і захист електроустановок, експлуатаційні режими роботи.

Для тієї частини електрообладнання, що може опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції, повинен бути забезпечений надійний контакт з заземлювальним пристроєм або з заземлювальними конструкціями, на яких воно встановлено.

13.2.4. Використання землі у вигляді робочого чи нульового проводу забороняється.

13.2.5. Відкрито прокладені заземлювальні провідники повинні мати відмітне забарвлення відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75.

13.2.6. На кожний заземлювальний пристрій, що знаходиться в експлуатації, повинен бути паспорт, що містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлювального пристрою, про характер ремонтів і зміни, внесені в даний пристрій.

13.2.7. Нейтраль генератора, трансформатора, на стороні до 1 кВ, повинна бути приєднана до заземлювача при допомозі заземлювального провідника. Переріз заземлювального провідника повинен відповідати вимогам ПУЄ.

13.2.8. Не допускається використання нульового робочого провідника, який іде від нейтралі генератора чи трансформатора, на щит розподільного пристрою як зазем­лювального.

13.2.9. Не допускається використовувати у вигляді нульових захисних провідників нульові робочі провідники, які йдуть до переносних електроприймачів однофазного струму (касові апарати, електронні ваги та ін.). Для занулення таких електроприймачів повинен бути застосований окремий третій провідник, приєднаний у штепсельному роз'ємі.

13.2.10. Заземлення чи занулення переносних електроприймачів трифазного струму повинно здійснюватися спеціальною четвертою жилою, розміщеною в одній оболонці з фазними жилами переносного проводу, і приєднаною до корпусу електроприймача і спеціального контакту вилками з'єднання. Переріз цієї жили повинен бути рівним перерізу фазного проводу. Використання для цього нульового робочого провідника, в тому числі, розміщеного в загальній оболонці, не допускається.

Жили проводу і кабелю, які використовуються для заземлення чи занулення переносних електроприймачів, повинні бути мідними, гнучкими, перерізом не менше 1,5 мм². Заземлювальні і нульові захисні провідники переносного проводу і кабелю повинні мати відмітну ознаку.

13.2.11. Для заземлення (занулення) металевих корпусів трифазних і однофазних електроплит та іншого теплового обладнання, а також металевих струмоведучих частин технологічного обладнання з мокрими процесами, необхідно застосовувати окремий провідник перерізом, рівним фазному, який прокладається від щита або щитка, до якого підключений даний електроприймач.

У вигляді окремого провідника заземлення (занулення) допускається використовувати стальну трубу зазначеної електропроводки.

Забо­роняється використовувати для цієї цілі робочий нульовий провід.

13.2.12. З'єднання заземлювальних і нульових захисних провідників повинні бути доступні для огляду. Вимоги про доступність для огляду не відносяться до нульових жил і металевих оболонок кабелю, трубопроводів відкритої електропроводки, до металоконструкцій, які знаходяться в землі, а також до проводу заземлення, прокладеного в трубах.

13.2.13. Приєднання заземлювальних і нульових захисних провідників до частин обладнання, яке підлягає заземленню або зануленню, повинно бути виконане зварюванням чи болтовим з'єднанням.

Для болтового з'єднання повинні бути передбачені заходи проти послаблення і корозії контактного з'єднання.

13.2.14. Кінці заземлювальних гнучких провідників, які

застосовуються для приєднання до корпусів обладнання, апаратів і машин, повинні мати наконечники під болт. Для болтового приєднання повинні бути передбачені заходи проти ослаблення корозій контактного з'єднання.

При наявності двигтіння або вібрацій повинні бути вжиті заходи проти ослаблення контакту (контргайки, контршайби та  ін.).

13.2.15. Не допускається використання для заземлення болтів, гвинтів, шпильок, які виконують роль кріпильних деталей.

13.2.16. Болти (гвинти, шпильки) для кріплення зануленого провідника повинні задовольняти таким вимогам:

• болт повинен бути виконаний з металу, стійкого в відношенні корозії, або покритий металом, який запобігає корозії і не повинен мати поверхневого забарвлення;

• навколо болта повинна бути зроблена контактна площадка, покрита металом і яка не має забарвлення.

13.2.17. Кожна частина електроустановки, яка підлягає заземленню чи зануленню, повинна бути приєднана до мережі заземлення чи занулення за допомогою окремого відгалуження. Послідовне включення в заземлювальний або нульовий захисний провідник заземлювальних або занулюваних частин електро-установки не допускається.

13.2.18. Заземлення чи занулення корпусів переносних світильників на напругу вище 42 В повинно здійснюватися шляхом спеціальної жили гнучкого кабелю, який не повинен одночасно служити для підводу робочого кабелю. Зазначена жила повинна приєднуватися самостійно до захисного контакту розетки.

13.2.19. Занулення електротеплового обладнання. Для занулення необхідно застосовувати окремий провідник перерізом, рівним фазному, який прокладається від щита або щитка, до якого підключений даний електроприймач Використання для цієї цілі робочого нульового проводу забороняється.

13.2.20. Занулення холодильного обладнання. Занулення однофазних холодильних агрегатів, які мають однофазне навантаження, необхідно передбачати окремим зануленим провідником від живильного щита до розетки і від вилки до корпусу.

13.2.21. Для занулення трифазних холодильних машин, які мають однофазне навантаження, необхідно передбачити п'ятий окремий занулений провідник (або металотрубу), що йде від силового щита до електроприймача.

13.2.22. Для заземлення (занулення) пускозахисної апаратури, шаф та ін. необхідно використовувати спеціальний болт (гвинт), а не кріпильний. Під один болт кріпиться не більше двох провідників. Дверці шаф занулюються в тому випадку, якщо на них установлено електрообладнання. Для цього використовують мідні гнучкі перемички від непорушно каркаса щита.

Прилади автоматики і контролю, встановлені на корпусах обладнання (РД, ЕКМ і т.п.) за допомогою болтів чи різьби, допускається спеціально не зануляти при наявності якісного металевого зв'язку (відсутності фарби). При установці на стіні, окремо від обладнання, необхідно передбачати з'єднання корпусів приладів із зануленою (заземлювальною) магістраллю.

13.2.23. Конкретні строки і норми випробування торгового обладнання визначаються у відповідності з вимогами розділу 1.8 ПУЕ, відомчою системою ППР, заводськими інструкціями і стандартами на виготовлення та ремонт, місцевими умовами і станом обладнання.

Проведенню випробувань повинен передувати ретельний огляд обладнання. Електрообладнання, забраковане при зовнішньому огляді, незалежно від результатів випробувань повинно бути відремонтоване або заземлене.

13.2.24. При зовнішньому огляді необхідно переконатися в наявності контакту заземлювального (нульового) проводу на ввідному щиті, правильного виконання заземлення (занулення) обладнання, надійного металевого зв'язку.

13.2.25. Перевірка стану захисного заземлення (занулення) обладнання і його частин проводиться після монтажу чи ремонту, а також в процесі експлуатації не рідше одного разу на рік.

13.2.26. Значення опору між заземлювальним болтом і кожною доступною дотику металевою неструмоведучою частиною обладнання, яка може опинитися під напругою, не повинно перевищувати 0,1 Ом.

13.2.27. Вибір виду електропроводки, вибір проводу, кабелю і способу їх прокладки, строки випробувань повинні відповідати вимогам розділу 2.1 ПУЕ та додатка Е1 ПТЕ електроустановок споживачів і ПТБ при експлуатації електроустановок споживачів.

13.2.28. Ізоляція частин обладнання, доступних для дотику, повинна забезпечувати захист людини від ураження електричним струмом. Нульові робочі провідники повинні мати ізоляцію, рівноцінну ізоляції фазних проводів.

13.2.29. Підводка до пускових апаратів, штепсельних розеток, які встановлюються на стіні, повинна виконуватися відкрито, в борознах стін, в трубах. Вивід електропроводки з підлоги до технологічного обладнання, встановленого вдалині від стін, виконувати в стальних тонкостінних трубах.

13.2.30. Введення електропроводу в корпуси обладнання, коробки виводів, щитки та інші пристрої необхідно здійснювати через ізоляційні деталі. При цьому повинна виключатися можливість ушкодження проводу і його ізоляції в процесі монтажу і експлуатації виробу.

13.2.31. Конструкція і матеріал електроустановок повинні виключати можливість випадкового дотику до струмоведучих частин і замикання провідників на корпус і між собою.

13.2.32. З'єднання, окінцювання і відгалуження жил проводу і кабелю необхідно виконувати при допомозі обпресування, зварювання, паяння.

13.2.33. Електропроводки, які живлять освітлювальні прилади в місцях виробництва будівельних і тимчасових ремонтно-монтажних робіт, повинні виконуватися відповідно до вимог ПУЕ.