Постанова

про часткове задоволення клопотання захисника

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А.Р., розглянувши клопотання захисника Фельдма— на А.М., заявлене після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням Васіної О.В. у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України,

Встановив:

захисник Фельдман А.М., ознайомившись відповідно до ст. 218 КПК України з матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням Васіної О.В., заявив усне клопотання, занесене до протоколу пред'явлення матеріалів справи для ознайомлення, про необхідність закрити кримінальну справу в частині обвинувачення Васіної О.В. у вчиненні посадового підлогу, передбаченого ст. 172 КК України, оскільки, на його думку, підроблення обвинуваченою документів охоплюється диспозицією ст. 86' КК України. Захисник, крім того, попросив приєднати до справи характеристику на Васіну О.В. з місця проживання, видану 13 лютого 199_р. ЖЕД № 11.

Зазначена характеристика може мати значення в справі, тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Клопотання про закриття справи в частині обвинувачення Васіної О.В. у вчиненні службового підлогу, передбаченого ст. 172 КК України, є необгрунтованим і не може бути задоволене з таких підстав. Васіна О.В., будучи службовою особою, неодноразово підробляла з корисливих мотивів офіційні документи — заяви до районного відділення Ощадбанку на одержання нової чекової книжки, квитанцію на одержання профспілкових марок. В цих документах Васіна О.В. підробляла підписи, вносила до них завідомо неправдиві відомості, а потім незаконно одержувала за ними з районного відділення Ощадбанку гроші, які здебільшого привласнювала, чим заподіяла профспілковій організації матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

Ці дії правильно кваліфіковані за сукупністю вчинених злочинів, передбачених статтями 172 і 86' КК України, оскільки тут мають місце два самостійні злочини, кожен з яких передбачений в законі. Підроблення документів не передбачається ст. 86' КК України як конструктивна ознака розкрадання в особливо великих розмірах. Дії по підробленню документів утворюють окремий злочин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130, 221 КПК України,

Постановив:

1. Заявлене в даній справі захисником Фельдманом А.М. клопотання частково задовольнити. Приєднати до справи характеристику Васіної О.В., видану 13 лютого 199_ р. ЖЕД № 11 м. Енська.

2. В частині закриття справи за обвинуваченням Васіної О.В. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 КК України, в задоволенні клопотання відмовити як у заявленому без достатніх підстав.

Дану постанову можна оскаржити прокуророві м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Стаття 223 Обвинувальний висновок

Після закінчення слідства і виконання вимог статей 217-222 цього Кодексу слідчий складає обвинувальний висновок.

Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.

При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи.

У резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Обвинувальний висновок підписує слідчий із зазначенням місця і часу його складання.

Якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не володіє обвинувачений, його має бути перекладено на рідну мову обвинуваченого або іншу мову, якою він володіє. Переклад обвинувального висновку приєд¬нується до справи.

Обвинувальний висновок — підсумковий процесуальний документ попереднього слідства, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави (докази); дається юридична оцінка дій обвинуваченого (кваліфікація); визначаються межі майбутнього судового розгляду та передумови винесення вироку.

Обвинувальний висновок являє собою унікальний юридичний документ, в якому дається офіційна оцінка дій обвинуваченого та здійснюється публічний аналіз зібраних у справі доказів, публічно визначаються юридично значимі елементи об'єктивної істини, встановленої у справі. Він є найважливішим гарантом захисту прав і законних інтересів обвинуваченого та всіх інших учасників процесу, гарантом правосуддя, слугує юридичним фактом, що суттєво змінює процесуальні правовідносини. Судовий розгляд у кримінальній справі здійснюється тільки в рамках обвинувачення, а суд не може вийти за рамки обвинувального висновку та своїм рішенням погіршити стан обвинуваченого, якщо обвинувачення не змінено прокурором.

Складанням обвинувального висновку завершується попереднє слідство, після чого слідчий не має права провадити будь-які процесуальні дії.

Розгляд справи в суді може бути розпочатий не раніше ніж через три доби після дня вручення обвинуваченому копії обвинувального висновку. За існуючим законодавством обвинувальний висновок — один з небагатьох процесуальних документів, один з екземплярів якого вручається обвинуваченому в оригіналі, а в

необхідних випадках — і з письмовим перекладом його рідною мовою або мовою, якою він володіє. Це суттєвий елемент забезпечення обвинуваченому права на захист.

Судове слідство в суді починається з публічного оголошення обвинувального висновку. Тим самим обвинувальний висновок є актом обвинувачення, документом, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення.

Слід зауважити все-таки, що ані прокурор, ані захисник не можуть так досконало знати матеріали справи, як слідчий. Слідчий повинен бути не зацікавленим у справі та через свій обвинувальний висновок спробувати внести до залу суду встановлену ним істину. Істину і тільки істину він повинен констатувати і стверджувати, правді та правосуддю він повинен невтомно служити.

Обвинувальний висновок — це відповідь на зло справедливістю. А тому він не повинен нести будь-якого обвинувального ухилу, змагальної риторики, емоційного забарвлення. Слідчий не виконує функції обвинувачення, він носій функції встановлення істини, а служіння істині не терпить суєти, невігластва, політизованості, однобокості.

Обвинувальний висновок складається із вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частіші вказується, в якій кримінальній справі складено обвинувальний висновок, хто і за якими статтями кримінального закону притягається до відповідальності, що було приводом та підставою порушення справи, місце і час складання обвинувального висновку.

В описово-мотивувальній частині викладаються: обставини справи як вони були встановлені на попередньому слідстві: об'єкт посягання; предмет посягання; спосіб вчинення злочину, інші його обставини; шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками, які настали; характер суб'єктивної сторони — умисно чи за необережності вчинено злочин; місце, час, мотиви злочину; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого обвинувачення; доводи, наведені кожним із них на свій захист, і результати їх перевірки; зібрані у справі докази та відомості, які характеризують особистість обвинуваченого; вияв¬лені пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність обставини.

Описова частина, як правило, починається з викладу всього обсягу вчинених обвинуваченим злочинів та їх юридичної оцінки. Потім викладаються окремі епізоди в хронологічному або системному порядку.

Кожний епізод описується окремо та повністю із зазначенням усіх обставин предмета доказування. Потім викладаються докази.

У резолютивній частині обвинувального висновку наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, дається стисле формулювання пред'явленого обвинувачення із зазначенням його суті та юридичної кваліфікації.

Формулювання пред'явленого обвинувачення повинно відповідати хоча б трьом вимогам:

— у ньому мають бути викладені всі факти злочину і дана оцінка ролі кожного з обвинувачених;

— воно має фактично та юридично збігатись з тим, що сказано про злочин в описовій частині;

— воно має відповідати висновкам постанови про притягнення особи як обвинуваченого і не виходити за її межі.

В обвинувальному висновку не можуть ставитися у провину обвинуваченому епізоди, за якими йому не було пред'явлено обвинувачення.

Обвинувальний висновок, складений мовою, якою не володіє обвинувачений, підлягає перекладу в письмовій формі його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.

Обвинувальний висновок підписує слідчий, зазначаючи при цьому місце та час його складання.

21. Облікові документи по кримінальній справі. Порядок їх заповнення слідчим та направлення до інформаційного бюро УМВС в області. /Наказ Генерального прокурора та керівників інших правоохоронних органів України від 26 березня 2002 року “Про єдиний облік злочинів”.

Система єдиного обліку злочинів і осіб, які їх учинили, ґрунтується на реєстрації злочинів з мо­менту порушення кримінальної справи та осіб, які вчинили злочини, з моменту затвердження прокурором обвинувально­го висновку або винесення мотивованої постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Єдина система обліку злочинів та осіб, які їх вчинили, визначає такі форми облікових документів:

Статистична картка на виявлений злочин фор­ми 1;

Статистична картка про на­слідки розслідування злочину форми 1.1.;

Статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності форми 1.2;

Статистична картка на особу, яка вчинила злочин форми 2;

Статистична картка про рух кримінальної справи фор­ми 3;

Статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення форми 4;

Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом форми 6.

Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, та кримінальних справ здійснюється працівниками з обліково-статистичної роботи на підставі документів первинного обліку - статистичних карток.

Дізнавач, слідчий негайно після прийнятого рішення на підставі постанови про порушення кримінальної справи на кожний виявлений ними у звітному періоді злочин, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які їх вчинили, заповнює статистичну картку форми 1 (на виявлений злочин).

Картка форми 1 складається негайно і в тих випадках, коли необхідно зареєструвати злочин, який раніше не був зареєстрований. Зокрема, у разі:

- прийняття до провадження кримінальної справи, пору­шеної судом, а також справи, що надійшла від військового прокурора, органів Служби безпеки та податкової міліції або навпаки;

- прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла від органів прокуратури чи внутрішніх справ інших областей, інших країн, якщо злочин, щодо якого вона порушена у даному звітному періоді, не був облікований і заре­єстрований;

- звільнення особи, яка вчинила злочин, від криміналь­ної відповідальності у зв'язку з актом амністії;

- відновлення провадження у кримінальній справі, що раніше була закрита із зняттям злочину з обліку;

- приєднання до справи, що розслідується, матеріалів про інший злочин, який раніше не був зареєстрований або виявлений додатково в процесі розслідування;

- виділення кримінальної справи про злочин з іншої справи.

Картка в усіх випадках заповнюється особою (у т.ч. і прокурором), яка порушила кримінальну справу або винесла іншу постанову про одне з рішень, що наведені у даному пункті.

У разі, коли справа порушена судом і направлена для провадження попереднього слідства або дізнання, картку на виявлений злочин заповнює слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до провадження.

За поставленими в статистичній картці запитаннями посадова особа, що їх заповнює, фіксує виявлений злочин і несе відповідальність за достовірність цієї інформації, підписує цю статистичну картку і разом із матеріалами справи впродовж доби надає прокурору, який перевіряє законність прийнятого рішення та заповненої в статистичній картці інформації, підписує її і через секретаря, під підпис, передає її для реєстрації працівникові з обліково-реєстраційної та статистичної роботи.

Облік осіб, які вчинили злочини, ведеться шляхом за­повнення особою, яка проводить розслідування справи, ста­тистичної картки форми 2.

Кримінальна справа повинна бути зареєстрована впродовж доби після винесення постанови про її порушення.

Рух кримінальної справи в процесі розслідування облі­ковується на підставі статистичної картки про рух кримінальної справи форми 3, що заповнюється прокурором, слідчим або працівником органу діз­нання негайно після прийняття у справі (матеріалах) рішення про:

а) порушення кримінальної справи;

б) об'єднання кримінальних справ;

в) прийняття кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;

г) направлення справи за підслідністю;

д) при направленні до суду та закриття справи;

е) зупинення справи;

ж) відновлення слідства в закритій або зупиненій справі за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.2 ст. 206 (ст. 208), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК;

и) вилучення прокурором справи і передачі її для розслі­дування іншому органу;

к) повернення справи на додаткове розслідування про­курором або судом;

л) продовження строку розслідування;

м) пред'явлення для ознайомлення матеріалів справи об­винуваченому та його захиснику;

н) виділення в окреме провадження справи відносно одного або декількох обвинувачених.

Відомості про судові рішення у кримінальних спра­вах, направлених до суду, заповнюються в журналах обліку злочинів на підставі довідок про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6).

Для одержання таких довідок прокурор, слідчий, які проводили розслідування, при направленні справи або матеріалу до суду повинен підшити на початку спра­ви чи матеріалів бланк довідки на кожного обвинуваченого з відображенням його анкетних даних.

Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими наслідками розслідування кримінальних справ. Розкритим враховується злочин, кримінальна справа по якому закінчена розслідуванням.

З метою контролю за процесом розкриття злочинів та прийняття відповідних заходів передбачено облік злочинів, по яких особам пред’явлено обвинувачення у їх вчиненні. Облік цих злочинів здійснюється на підставі статистичної картки форми 4. Статистична картка форми 4 заповнюється особою, яка проводить розслідування кримінальної справи для пред'явлення обвинува­чення в порядку ст. 140 КПК України особам, щодо яких ви­несено постанову про притягнення як обвинуваченого по да­ному злочину. Картка складається на кожний злочин.

Прокурор (заступник прокурора) підписує картку форми 4 тільки за умови представлення до прокуратури згідно з вимогами закону копії постанови про пред'явлення особі обви­нувачення і коли впевниться, що дійсно по зареєстрованому злочину пред'явлено обвинувачення у його вчиненні вказа­ній у картці особі (особам) згідно зі ст. 140 КПК України.

За прийнятими рішеннями про виявлені злочини і осіб, які їх вчинили, заповнені статистичні картки форм 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 підписуються: слідчими (у справах, що розслідуються слід­чими органів внутрішніх справ та податкової міліції), начальниками органів внутрішніх справ та податкової міліції (у справах, що розслідуються дізнавачами); прокурорами або їх заступниками. У справах, що розслідуються слідчими прокуратури, картки підписують слідчий та про­курор. Такий же порядок підпису статистичних карток відноситься і до Служби безпеки України, військових прокуратур.

Заповнення карток на виявлений злочин та інших до­кументів первинного обліку повинно провадитися розбірливо, без скорочень. Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчи­нила злочин, записуються друкованими літерами. Прізвище осіб, які підписують картку, повинні вказуватися повністю і чітко.