- •Сутність і значення процесуальної форми і складання кримінально-процесуальних актів.
- •Поняття кримінально-процесуального документування. Письмовий характер судочинства.
- •Кримінально-процесуальні акти, їх сутність, значення і правова природа.
- •Процесуальні акти і процес доказування у кримінальних справах.
- •Види процесуальних документів з кримінальних справ.
- •Класифікація правових актів у кримінальному судочинстві.
- •Правовий механізм прийняття кримінально-процесуальних актів
- •Строки та інші часові параметри щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах.
- •Загальні вимоги, яким мають відповідати кримінально-процесуальні документи.
- •Структура, зміст і вимоги до постанови слідчого як кримінально-процесуального документу.
- •Структура, зміст і вимоги до протоколу слідчої дії як кримінально-процесуального документу.
- •Зміст та реквізити заяви про скоєний злочин. Порядок її реєстрації в органах внутрішніх справ.
- •Протокол
- •Підстави винесення, форма і зміст постанови про порушення кримінальної справи.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Форма і зміст постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •Форма і зміст процесуальних актів прокурора на стадії порушення кримінальної справи.
- •Форма і зміст протоколу огляду місця події.
- •Протокол
- •Форма і зміст процесуальних актів, які відносяться до основних положень досудового слідства.
- •Визначення підслідності кримінальних справ слідчим. Форма і зміст постанови про передачу кримінальної справи за підслідністю.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •19, 20. Об’єднання слідчим кількох справ в одне провадження. Виділення кримінальної справи із основної справи. Форма та зміст постанови про виділення та об’єднання кримінальних справ.
- •Постанова
- •Підстави і процесуальний порядок створення слідчої групи. Форма і зміст постанови про створення слідчої групи.
- •Строки досудового слідства по кримінальних справах, порядок і умови їх продовження. Зміст постанови про порушення клопотання про продовження строків досудового слідства.
- •Окреме доручення слідчого. Його відмінність від доручення слідчого. Форма і зміст окремого доручення слідчого.
- •Окреме доручення
- •Діяльність слідчого по усуненню причин та умов, що сприяли скоєнню злочину. Форма і зміст подання слідчого в порядку ст. 23-1 кпк України.
- •Подання
- •Процесуальний порядок вирішення слідчим клопотань учасників процесу, заявлених в процесі досудового слідства. Форма і зміст постанови про відмову або про часткове задовільнення клопотання.
- •Поняття і види слідчих дій, їх значення у процесі доказування по кримінальних справах.
- •Процесуальні акти освідування. Їх форма і зміст.
- •Протокол допиту підозрюваного, його форма і зміст.
- •Одержання показань свідка, форма і зміст протоколу його допиту.
- •Протокол допроса свидетеля
- •Особливості одержання показань і складання протоколів неповнолітніх свідків, потерпілих, обвинувачених.
- •Форма і зміст процесуальних документів про проведення обшуку в житлових і нежитлових приміщеннях.
- •Форма і зміст процесуальних документів про проведення виїмки.
- •Форма і зміст протоколів ознайомлення обвинуваченого із постановою про призначення експертизи і висновком експерта.
- •Одержання показань потерпілого. Форма і зміст протоколу його допиту.
- •Постановление
- •Процесуальний порядок проведення очної ставки. Форма і зміст протоколу очної ставки.
- •Процесуальний порядок проведення впізнання. Форма і зміст протоколу про пред’явлення особи або предметів для впізнання.
- •Підстави обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Форма і зміст процесуальних актів щодо обрання цього запобіжного заходу.
- •Мета і процесуальний порядок проведення відтворення обстановки та обставин події. Форма і зміст протоколу відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави призначення експертизи. Форма і зміст постанови про призначення експертизи.
- •Форма і зміст процесуальних актів про накладення арешту на майно обвинуваченого.
- •Постановление о наложении ареста на имущество
- •Прокуратурой Киевского района г. Донецка 30.01.2004 г. Возбуждено уголовное дело в отношении Козменчук л.К. По признакам преступления предусмотренного ст. 191 ч. 5 ук Украины.
- •Підстави затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Форма і зміст протоколу про затримання підозрюваного.
- •О задержании по подозрению в совершении преступления
- •Строки допиту підозрюваного. Форма і зміст процесуальних документів, пов’язаних із допитом підозрюваного.
- •Підстави притягнення особи як обвинуваченого. Сутність і значення процесуального акту притягнення особи як обвинуваченого.
- •Складання слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого. Форма і зміст такої постанови.
- •Процесуальний порядок обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Форма і зміст подання слідчого про обрання цього запобіжного заходу.
- •Строки утримання під вартою обвинувачених, порядок та умови їх продовження. Зміст подання про порушення клопотання про продовження строків утримання під вартою.
- •Форма і зміст постанов слідчого про обрання обвинуваченому запобіжних заходів, не пов’язаних із обмеженням волі.
- •Форма і зміст постанови про визнання особи потерпілою. Протокол допиту потерпілого.
- •Постанова
- •Протокол огляду предметів, його форма і зміст.
- •Протокол
- •Форма і зміст постанови про визнання предмету речовим доказом і приєднання його до кримінальної справи.
- •Порядок визнання особи цивільним позивачем. Форма і зміст постанови про визнання особи цивільним позивачем.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Процесуальний порядок, форма і зміст постанови про притягнення особи як цивільного відповідача.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Порядок і умови зупинення слідчим досудового слідства, коли не встановлено особу, що вчинила злочин. Зміст постанови про зупинення досудового слідства згідно із п.3 ст.206 кпк України.
- •Підстави складання, форма і зміст постанови слідчого про закриття кримінальної справи за реабілітуючими і нереабілітуючими обставинами.
- •Підстави складання, форма і зміст постанови про застосування, відмову в застосуванні або скасуванні заходів безпеки до суб’єктів кримінального судочинства.
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Форма і зміст протоколу оголошення потерпілому, цивільному позивачу і цивільному відповідачу про закінчення досудового слідства і ознайомлення його із матеріалами кримінальної справи.
- •Форма і зміст протоколу оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і ознайомлення його і захисника із матеріалами кримінальної справи.
- •Протокол
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Форма і зміст процесуальних актів прокурора на стадії порушення кримінальної справи.
- •Оформлення слідчим матеріалів кримінальної справи.
- •Форма і зміст процесуальних актів, які складаються за результатами розгляду клопотання про перегляд судового рішення і розслідування нововиявлених обставин.
- •Постанова про призначення розслідування нововиявлених обставин
- •Протест про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Процесуальні особливості провадження досудового слідства в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.
- •Порядок призначення і проведення судово-психіатричної експертизи по справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.
- •Форма і зміст процесуальних актів, які складаються під час провадження досудового слідства про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.
- •Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
- •Особливості провадження досудового слідства в справах про злочини, вчинені неповнолітніми.
- •Обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх при розслідуванні кримінальних справ цієї категорії.
- •68. Форма і зміст процесуальних актів, які складаються під час закінчення досудового слідства про злочини і суспільно-небезпечні діяння неповнолітніх.
- •69. Форма і зміст процесуальних актів, які складаються при закритті кримінальних справ про суспільно-небезпечні діяння, вчинені малолітнім або дитиною.
Підстави притягнення особи як обвинуваченого. Сутність і значення процесуального акту притягнення особи як обвинуваченого.
Ст. 131 КПК – притягнення особи як обвинуваченого
Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого.
Притягнення особи як обвинуваченого — один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на практичну реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування, який полягає в винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого; пред'явленні обвинувачення; роз'ясненні обвинуваченому його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації; допиті обвинуваченого.
Обвинувачений — це особа, щодо якої в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого.
Підставою притягнення особи як обвинуваченого є наявність системи неспростовних доказів, що підтверджують винність особи у вчиненні конкретного злочину.
Це означає, що на момент винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого:
- висунуті всі можливі, Б тому числі і взаємовиключаючі версії у справі;
- усі версії у справі, включаючи алібі підслідного, всебічно перевірені;
- усі версії, крім однієї — про винність підозрюваного,— спростовані зібраними доказами, а версія про винність особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів;
- у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дозволяє зробити однозначний висновок про вчинення злочину особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її провини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинність);
- відсутні обставини, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила злочин.
Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь обвинуваченого. Для притягнення особи як обвинуваченого потрібна система неспростовних доказів які вказують на наявність в її діях конкретного складу злочину. Помилкове притягнення як обвинуваченого є одним з найнебажаніших актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої обіди і більш болючої душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов'язані компенсувати людині моральну шкоду що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності'.
Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого полягає в тому, що на підставі зібраних доказів конкретна особа ставиться у становище головного учасника кримінального процесу, щодо якого державою в особі органів правосуддя публічно формулюється та проголошується обвинувачення у вчиненні кримінально караного діяння, проте сам обвинувачений при цьому в силу презумпції невинуватості ще не вважається винним, поки його провина не встановлена вироком суду, і наділяється для захисту своїх інтересів широкими процесуальними правами.
Тим самим, з одного боку, держава оголошує обвинуваченій особі про свою готовність піддати її покаранню, а з іншого — дозволяє їй знати, в чому вона обвинувачується, і вжити заходів за¬хисту від безпідставного обвинувачення.
Актом притягнення особи як обвинуваченого держава, діючи за шляхетним принципом "йду на Ви", одночасно здійснює пробу на міцність всієї сукупності зібраних доказів у кримінальній справі.
Притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який тягне за собою подальший розвиток правовідносин між слідчим і особою, що притягається до кримінальної відповідальності.
Значення акту притягнення особи як обвинуваченого можна розглядати в різних аспектах.
У кримінально-правовому аспекті це проявляється в тому, що діям обвинуваченого дається конкретна юридична кваліфікація за відповідною статтею кримінального кодексу.
Кримінально-процесуальний аспект значення акту притягнення особи як обвинуваченого проявляється в таких моментах:
- у кримінальному процесі з'являється центральна фігура — обвинувачений, якому мають бути надані та роз'яснені його права, забезпечена можливість їх реалізації;
- висунуте обвинувачення є основою для обвинувального висновку та судового розгляду: обвинувальний висновок та вирок суду не можуть виходити за межі висунутого обвинувачення; зміна обвинувачення в суді допускається за умови, що при цьому не погіршується юридичний стан обвинуваченого; розгляд у суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за яким вони передані суду;
- з моменту притягнення особи як обвинуваченого органи розслідування отримують право на застосування низки засобів примусу: відсторонення обвинуваченого від посади, обрання запобіжних заходів, а також право оголосити розшук обвинуваченого;
- притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом,
й дає обвинуваченому право користуватися послугами захисника;
- притягнення особи як обвинуваченого дає початок змагальності кримінального процесу: чітко визначаються сторони та права Гасників процесу, функції захисту та обвинувачення отримують можливість активного прояву;
- між обвинуваченим, захисником та іншою стороною кримінального процесу виникають кримінально-процесуальні відносини, які характеризуються змагальністю та конструктивним збитком у рамках процесуальної форми в напрямі розв'язання справи по суті.
Як обвинувачений можуть бути притягнуті лише осудні особи, які досягають віку, з якого за відповідні злочини може настати кримінальна відповідальність. Іноземці й особи без громадянства, що перебувають на території України, які вчинили злочини, відповідають на загальних підставах.
Імунітет від кримінальної відповідальності і статус недоторканності мають окремі особи, стосовно яких встановлені додаткові гарантії захисту їх прав.
Це насамперед дипломатичні агенти. Особистість дипломатичного агента недоторканна. Він взагалі не підлягає притягненню як обвинувачений, арешту або затриманню. Члени сім'ї дипломатичного агента, що живуть разом із ним, користуються привілеями й імунітетами дипломатичних агентів. Співробітники адміністративно-технічного персоналу представництв і члени їхніх сімей, якщо вони не є громадянами держави перебування, мають привілеї та імунітети, аналогічні дипломатичним агентам. Це передбачено Положенням про дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні, що затверджене Указом Президента України 10 червня 1993 року.
Консульські посадові особи не підлягають арешту або затриманню інакше як на підставі рішень суду й у випадку вчинення тяжких злочинів. Консульські установи вирішують питання розвитку торгових і культурних взаємовідносин держав. Робітники консульської установи можуть викликатись і допитуватись як свідки. Вони не зобов'язані давати показання з питань, пов'язаних із виконанням їх функцій.
Статус недоторканності можуть мати й окремі категорії державних службовців України. Недоторканністю володіють у першу чергу Президент України і кандидати на цю посаду в період виборів, Голова Верховної Ради України і Прем'єр-міністр України.
Судді недоторканні і не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України.
Уповноважений з прав людини Верховної Ради України користується статусом недоторканності на весь період свої повноважень. Кримінальну справу стосовно нього може порушити лише Генеральний прокурор України.
Законом України "Про вибори Президента України" передбачається, що кандидат у президенти не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності без згоди Центральної виборчої комісії. '
Кримінальну справу щодо адвоката згідно зі ст. 10 Закону України "Про адвокатуру" може бути порушено тільки Генеральним прокурором України, його заступниками або прокурорами областей.
Згідно зі ст. 37 Закону України "Про Рахункову палату" кримінальну справу щодо Голови Рахункової палати, Першого заступника і заступника Голови, головних контролерів та Секретаря Рахункової палати може бути порушено лише Генеральним прокурором України.
Статус недоторканності народних депутатів був скасований Всенародним референдумом громадян України в 2000 році.
Притягнення особи як обвинуваченого складається з кількох етапів:
1) винесення постанови про притягнення як обвинуваченого;
2) пред'явлення обвинувачення;
3) роз'яснення обвинуваченому його прав та вручення йому копії постанови про притягнення як обвинувачуваного;
4) допит обвинуваченого.
Кожен із цих етапів взаємопов'язаний один з одним і в своїй сукупності являє єдиний акт притягнення особи як обвинуваченого, який повинен здійснюватись у передбаченій процесуальній формі з забезпеченням захисту передбачених законом прав учасників процесу.