- •Сутність і значення процесуальної форми і складання кримінально-процесуальних актів.
- •Поняття кримінально-процесуального документування. Письмовий характер судочинства.
- •Кримінально-процесуальні акти, їх сутність, значення і правова природа.
- •Процесуальні акти і процес доказування у кримінальних справах.
- •Види процесуальних документів з кримінальних справ.
- •Класифікація правових актів у кримінальному судочинстві.
- •Правовий механізм прийняття кримінально-процесуальних актів
- •Строки та інші часові параметри щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах.
- •Загальні вимоги, яким мають відповідати кримінально-процесуальні документи.
- •Структура, зміст і вимоги до постанови слідчого як кримінально-процесуального документу.
- •Структура, зміст і вимоги до протоколу слідчої дії як кримінально-процесуального документу.
- •Зміст та реквізити заяви про скоєний злочин. Порядок її реєстрації в органах внутрішніх справ.
- •Протокол
- •Підстави винесення, форма і зміст постанови про порушення кримінальної справи.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Форма і зміст постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •Форма і зміст процесуальних актів прокурора на стадії порушення кримінальної справи.
- •Форма і зміст протоколу огляду місця події.
- •Протокол
- •Форма і зміст процесуальних актів, які відносяться до основних положень досудового слідства.
- •Визначення підслідності кримінальних справ слідчим. Форма і зміст постанови про передачу кримінальної справи за підслідністю.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •19, 20. Об’єднання слідчим кількох справ в одне провадження. Виділення кримінальної справи із основної справи. Форма та зміст постанови про виділення та об’єднання кримінальних справ.
- •Постанова
- •Підстави і процесуальний порядок створення слідчої групи. Форма і зміст постанови про створення слідчої групи.
- •Строки досудового слідства по кримінальних справах, порядок і умови їх продовження. Зміст постанови про порушення клопотання про продовження строків досудового слідства.
- •Окреме доручення слідчого. Його відмінність від доручення слідчого. Форма і зміст окремого доручення слідчого.
- •Окреме доручення
- •Діяльність слідчого по усуненню причин та умов, що сприяли скоєнню злочину. Форма і зміст подання слідчого в порядку ст. 23-1 кпк України.
- •Подання
- •Процесуальний порядок вирішення слідчим клопотань учасників процесу, заявлених в процесі досудового слідства. Форма і зміст постанови про відмову або про часткове задовільнення клопотання.
- •Поняття і види слідчих дій, їх значення у процесі доказування по кримінальних справах.
- •Процесуальні акти освідування. Їх форма і зміст.
- •Протокол допиту підозрюваного, його форма і зміст.
- •Одержання показань свідка, форма і зміст протоколу його допиту.
- •Протокол допроса свидетеля
- •Особливості одержання показань і складання протоколів неповнолітніх свідків, потерпілих, обвинувачених.
- •Форма і зміст процесуальних документів про проведення обшуку в житлових і нежитлових приміщеннях.
- •Форма і зміст процесуальних документів про проведення виїмки.
- •Форма і зміст протоколів ознайомлення обвинуваченого із постановою про призначення експертизи і висновком експерта.
- •Одержання показань потерпілого. Форма і зміст протоколу його допиту.
- •Постановление
- •Процесуальний порядок проведення очної ставки. Форма і зміст протоколу очної ставки.
- •Процесуальний порядок проведення впізнання. Форма і зміст протоколу про пред’явлення особи або предметів для впізнання.
- •Підстави обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Форма і зміст процесуальних актів щодо обрання цього запобіжного заходу.
- •Мета і процесуальний порядок проведення відтворення обстановки та обставин події. Форма і зміст протоколу відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави призначення експертизи. Форма і зміст постанови про призначення експертизи.
- •Форма і зміст процесуальних актів про накладення арешту на майно обвинуваченого.
- •Постановление о наложении ареста на имущество
- •Прокуратурой Киевского района г. Донецка 30.01.2004 г. Возбуждено уголовное дело в отношении Козменчук л.К. По признакам преступления предусмотренного ст. 191 ч. 5 ук Украины.
- •Підстави затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Форма і зміст протоколу про затримання підозрюваного.
- •О задержании по подозрению в совершении преступления
- •Строки допиту підозрюваного. Форма і зміст процесуальних документів, пов’язаних із допитом підозрюваного.
- •Підстави притягнення особи як обвинуваченого. Сутність і значення процесуального акту притягнення особи як обвинуваченого.
- •Складання слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого. Форма і зміст такої постанови.
- •Процесуальний порядок обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Форма і зміст подання слідчого про обрання цього запобіжного заходу.
- •Строки утримання під вартою обвинувачених, порядок та умови їх продовження. Зміст подання про порушення клопотання про продовження строків утримання під вартою.
- •Форма і зміст постанов слідчого про обрання обвинуваченому запобіжних заходів, не пов’язаних із обмеженням волі.
- •Форма і зміст постанови про визнання особи потерпілою. Протокол допиту потерпілого.
- •Постанова
- •Протокол огляду предметів, його форма і зміст.
- •Протокол
- •Форма і зміст постанови про визнання предмету речовим доказом і приєднання його до кримінальної справи.
- •Порядок визнання особи цивільним позивачем. Форма і зміст постанови про визнання особи цивільним позивачем.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Процесуальний порядок, форма і зміст постанови про притягнення особи як цивільного відповідача.
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Порядок і умови зупинення слідчим досудового слідства, коли не встановлено особу, що вчинила злочин. Зміст постанови про зупинення досудового слідства згідно із п.3 ст.206 кпк України.
- •Підстави складання, форма і зміст постанови слідчого про закриття кримінальної справи за реабілітуючими і нереабілітуючими обставинами.
- •Підстави складання, форма і зміст постанови про застосування, відмову в застосуванні або скасуванні заходів безпеки до суб’єктів кримінального судочинства.
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Форма і зміст протоколу оголошення потерпілому, цивільному позивачу і цивільному відповідачу про закінчення досудового слідства і ознайомлення його із матеріалами кримінальної справи.
- •Форма і зміст протоколу оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і ознайомлення його і захисника із матеріалами кримінальної справи.
- •Протокол
- •Постанова
- •Встановив:
- •Постановив:
- •Форма і зміст процесуальних актів прокурора на стадії порушення кримінальної справи.
- •Оформлення слідчим матеріалів кримінальної справи.
- •Форма і зміст процесуальних актів, які складаються за результатами розгляду клопотання про перегляд судового рішення і розслідування нововиявлених обставин.
- •Постанова про призначення розслідування нововиявлених обставин
- •Протест про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Процесуальні особливості провадження досудового слідства в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.
- •Порядок призначення і проведення судово-психіатричної експертизи по справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.
- •Форма і зміст процесуальних актів, які складаються під час провадження досудового слідства про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.
- •Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
- •Особливості провадження досудового слідства в справах про злочини, вчинені неповнолітніми.
- •Обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх при розслідуванні кримінальних справ цієї категорії.
- •68. Форма і зміст процесуальних актів, які складаються під час закінчення досудового слідства про злочини і суспільно-небезпечні діяння неповнолітніх.
- •69. Форма і зміст процесуальних актів, які складаються при закритті кримінальних справ про суспільно-небезпечні діяння, вчинені малолітнім або дитиною.
Процесуальний порядок проведення впізнання. Форма і зміст протоколу про пред’явлення особи або предметів для впізнання.
Стаття 174 Пред’явлення особи для впізнання
При необхідності пред'явлення якої-небудь особи для впізнання свідкові, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному слідчий спочатку допитує їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких впізнаючий бачив цю особу, про що складає протокол допиту.
Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань. Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу.
Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються. Впізнаючому пропонується вказати особу, яку він мас впізнати, і пояснити, за якими ознаками він її впізнав.
У виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог, передбачених цією статтею. Про результати впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання
При необхідності впізнання може провадитися по фотознімках, відповідно до умов, викладених у цій статті
Пред'явлення особи для впізнання провадиться в присутності не менше двох понятих. У разі проведення впізнання за правилами, встановленими частиною четвертою цієї статті, поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того кого впізнають, і засвідчити таке впізнання.
Стаття 175 Пред’явлення предметів для впізнання
За необхідності пред'явити для впізнання який-небудь предмет слідчий спочатку допитує впізнаючого про ознаки цього предмета й обставини, за яких він цей предмет бачив, про що складається протокол допиту.
Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань.
Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому в числі інших однорідних предметів. Впізнаючому пропонується вказати предмет, який він мас впізнати, і пояснити, за якими ознаками він його впізнав.
Пред'явлення предметів для впізнання провадиться в присутності двох понятих.
Пред'явлені предмети по можливості фотографуються.
Пред'явлення для впізнання — це слідча дія, яка провадиться з метою встановлення тотожності, схожості або відмінності представлених для ознайомлення предметів або окремих осіб з тими, які свідок, потерпілий, підозрюваний або обвинувачений сприймав за певних обставин розслідуваної події.
Мета впізнання — отримання доказів, які являють собою висновок одного з учасників процесу, про результати проведеної ним ідентифікації — тотожність, схожість або відмінність осіб чи об'єктів, представлених для ознайомлення, з ознаками, що збереглися в його пам'яті.
Зміст даної слідчої дії полягає в візуальному огляді, спостереженні або сприйнятті іншим чином предметів або окремих осіб та їх ідентифікування з зафіксованим у пам'яті образом, тобто порівняння упізнаючим відбитого в його пам'яті образу предметів чи осіб, яких він раніше спостерігав, з ознаками предметів чи людей, що пред'явлені йому для впізнання, та здійснення на цій основі логічного висновку про їх тотожність, схожість або відмінність.
Для впізнання можуть бути пред'явлені особи або предмети (речові докази, документи, трупи або їх частини, тварини).
Висновок про тотожність робиться тоді, коли встановлюється, що пред'явлений для впізнання об'єкт є тим самим, що його упізнаючий спостерігав за певних обставин, які мають значення у справі. Висновок про схожість робиться в тому разі, коли упізнаючий може вказати лише на збіг групових (родових) ознак об'єкта і не може беззастережно й однозначно підтвердити його тотожність з тим, якого він спостерігав раніше.
Висновок про відмінність робиться упізнаючим тоді, коли за своїми ознаками та якостями пред'явлений для впізнання об'єкт виявляється явно не тим, якого він спостерігав у зв'язку з подією злочину.
Упізнаючим може бути раніше допитаний свідок, потерпілий, підозрюваний або обвинувачений, а також експерт. Впізнання виключається, якщо упізнаючий в ході допиту не може назвати прикмети, за якими зможе впізнати предмет або особу, заявив про свою нездатність їх упізнати, а також якщо упізнаючому вже пред'являлись для ознайомлення відповідні предмети або особи в процесі інших процесуальних дій і він вже зробив ідентифікаційні висновки і дав свої пояснення з цього питання.
Пред'явлення для впізнання конкретного предмета чи певної особи — слідча дія, яка може проводитись виключно тільки один раз і не може проводитись повторно. Повторне проведення дізнання однієї і тієї ж особи чи одного і того ж предмета одним і тим же учасником процесу повністю виключається.
Доказове значення результатів пред'явлення для впізнання здебільшого залежить від додержання встановлених законом умов та порядку провадження даної слідчої дії.
Умови пред'явлення дгля впізнання. Однією з основних і обов'язкових умов впізнання є попередній допит упізнаючого про обставини спостерігання ним відповідного об'єкта та прикмети, за якими він може його упізнати. При цьому мають бути з'ясовані всі достатні для ідентифікації прикмети, ознаки та якості ідентифікованого об'єкта, його індивідуальні особливості чи особливі прикмети.
Не слід пред'являти для впізнання одну особу іншій, якщо обидві вони не заперечують факту знайомства та неодноразових зустрічей. Ці обставини слід з'ясувати в процесі допиту.
У процесі допиту особи, яка має впізнавати, необхідно з'ясувати: об'єктивні фактори спостерігання: за яких обставин особа вперше спостерігала відповідний об'єкт, в який час доби, за якого освітлення та за яких погодних умов мало "Місце спостерігання, тривалість спостерігання, що при цьому відбувалося; суб'єктивні фактори: стан його зору та слуху, особливості його пам'яті, наскільки він уважний і ни звернув увагу на індивідуальні особливості об'єкта, емоційний стан спостерігаючого; ідентифікаційні ознаки об'єкта: наявність індивідуальних прикмет або сукупності достатніх для ідентифікації ознак об'єкта, який спостерігався, в чому вони полягають; чи може допитуваний упізнати об'єкт серед однорідних та за якими особливостями.
При впізнанні мають бути присутні не менше двох понятих, покликаних стати потім свідками у справі і підтвердити достовірність впізнання та всіх отриманих при цьому фактичних даних.
Порядок пред'явлення для впізнання є однією з важливих гарантій отримання доброякісних доказів. У разі його порушення дані, отримані при впізнанні, втрачають своє доказове значення.
Впізнання має бути проведене таким чином, щоб забезпечити отримання достовірних даних та можливість їх перевірки, виключити будь-які сумніви та заяви щодо безпомилковості висновків упізнаючого.
Особа пред'являється для впізнання упізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі, числом не менше трьох, які не мають великих відмінностей у зовнішності та одязі. Такі особи мають бути схожими за зростом, статурою, віком, кольором шкіри, волосся та очей, форми бороди, вусів та характером зачіски.
Впізнання належить до найбільш складних слідчих дій, в яких бере участь багато різних учасників процесу, в тому числі і з різними інтересами. Воно часто проводиться в конфліктній, напруженій у психологічному плані ситуації. Тому з самого початку слідчий має діяти обачливо, рішуче, впевнено, вселяючи впевненість в інших, і не випускати важелі керівництва процесом із своїх рук.
Як правило, для забезпечення безпеки і належного порядку до участі в цій слідчій дії залучаються працівники органу дізнання.
Починаючи слідчу дію, слідчий зобов'язаний всім учасникам слідчої дії роз'яснити їх права й обов'язки відповідно до їх проп суального статусу. Про це зазначається в протоколі впізнання і засвідчується підписом кожного з учасників слідчої дії.
Процес підготовки до впізнання має повністю проходити за відсутності упізнаючого. При цьому перед пред'явленням для впізнання особі, яка пред'являється для впізнання за відсутності упізнаючого, надається право зайняти будь-яке місце серед осіб, у числі яких вона буде пред'являтись упізнаючому, що зазначається в протоколі. І зрозуміло, місце, яке зайняла особа, що впізнається не повинне стати відомим упізнаючому. Будь-яка можливість інформування упізнаючого про місце, яке зайняв упізнаваний серед інших осіб, в числі яких він пред'являється для впізнання, має бути виключена.
Предмети пред'являються для впізнання у групі однорідних предметів.
Не має сенсу пред'являти для впізнання унікальні, єдині в своєму роді, предмети (наприклад, картини відомих художників чи відомі картини невідомих митців, унікальні скульптури чи ювелірні вироби), об'єкти, які не мають особливих прикмет і не можуть бути виділені серед інших (наприклад, новий костюм, новий гаманець тощо). Щодо предметів, які мають точні позначення — нумеровані речі (наприклад, монітор комп'ютера, принтер, годинник з познаенням номера механізму), то впізнання таких може бути проведено тільки, якщо в справі немає даних про їхні номерні позначки, а також за умови, що вони мають (одержали в процесі експлуатації) індивідуальні ознаки, які запам'ятовані впізнаючим.
Впізнання не може бути визнане достовірним, якщо упізнаваний об'єкт (особа або предмет) був розміщений або поставлений в умови, які виділяють його з оточення (неголеність заарештованого, наявність наручників на затриманому тощо).
Після того як упізнаваний зайняв місце серед пред'явлених для впізнання осіб або предмети розташовані серед однорідних, із приміщення, де провадиться впізнання, ніхто не має права виходити, ніхто не повинен мати контакту з упізнаючим до закінчення процесу ідентифікації.
Упізнаючого запрошують по телефону або іншим опосередкованим засобом. Запрошення упізнаючого в приміщення доцільно робити по телефону, а не посилати для цього когось з учасників за впізнаючим. При цьому для запрошення впізнаючого спілкування з ним по телефону доцільно доручити захиснику чи комусь з понятих, щоб не виникло сумнівів щодо домовленості слідчого з впізнаючим — інформування останнього про місце розташування особи, що впізнається, залежно від промовлених слів, фраз, їх послідовності, інтонації і таке інше.
Запрошеному упізнаючому пояснюються його процесуальні права та обов'язки. Якщо таким є свідок або потерпілий, він попереджається про кримінальну відповідальність за давання заздалегідь неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову давати показання. Після цього упізнаючому пропонується уважно оглянути та вказати особу (предмет), яку він упізнає, і пояснити, за якими ознаками він її упізнав.
На прохання особи, що впізнає, або з ініціативи слідчого положення осіб, які пред'являються для впізнання, може бути змінено. їм може бути запропоновано встати, пройтись, повернутись, сісти, зробити певний жест, вимовити певну фразу тощо. Заборонено ставити навідні запитання впізнаючому, підказуючи таким чином певну відповідь. Слідчий може заборонити будь-які розмови і спілкування учасників слідчої дії, має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення як особистої безпеки, так і безпеки всіх учасників слідчої дії, пильно стежити за тим, щоб її перебіг не вийшов з-під контролю, або вона не була б зірвана провокаційними діями когось із присутніх.
Процес упізнання досить складний. Тому слідчий повинен забезпечити оптимальні умови для роботи упізнаючого, його особисту безпеку. В необхідних випадках впізнання може провадитися без візуального контакту особи, що пред'являється для впізнання, з упізнаючим.
Згідно з ч. 4 статті 174 КПК України у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, хто'впізнає. Про результати впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.
Для проведення впізнання таким чином в слідчих підрозділах слід обладнати приміщення, яке б розділяло впізнаючого з іншими учасниками процесу склом односторонньої видимості. У разі проведення впізнання за викладеними правилами поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, хто впізнає, і засвідчити таке впізнання.
Для повноти отримання доказів упізнаному пропонується назвати себе і дати пояснення по факту його впізнання. Необхідно враховувати, що впізнання часто являє собою "момент істини" — в цей момент упізнаний найчастіше доходить висновку про безвихідь свого становища і може виявити готовність до розкаяння та давання правдивих показань, розраховуючи на те, що така поведінка може бути визнана пом'якшуючою його відповідальність обставиною. Цей "момент істини" слід максимально використати для отримання від нього якомога більше доказової інформації у справи
Також слід враховувати і те, що зізнання упізнаного в такій ситуації проходить за присутності понятих та статистів. Це створює умови для надійної фіксації зроблених повідомлень. Показання упізнаного можуть бути і мають бути негайно занесені до протоколу впізнання і засвідчені підписами всіх присутніх.
Впізнання не може бути визнане достовірним, якщо упізнаючому стало відоме місце розташування пізнаваного, якщо йому ставились навідні запитання, якщо упізнаючий назвав такі прикмети, яких недостатньо для ідентифікації або вони суперечать раніше даним ним показанням.
Впізнання не має заздалегідь встановленої сили. Воно не повинно бути єдиним безсумнівним доказом винуватості обвинувачуваного. Як і будь-які інші твердження, воно може бути помилковим Його не можна брати за основу обвинувачення, якщо виникають сумніви в правильності висновків упізнаючого. Результати впізнання підлягають ретельній перевірці та оцінюються в сукупності з іншими доказами у справі, не маючи перед ними жодних переваг.
У випадках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або пред'явити ту чи іншу особу упізнаючому неможливо з інших причин, впізнання може провадитися за фотознімками. Перш ніж провести впізнання за фотознімком, слідчий повинен добрати фотографії не менше трьох осіб, які не мають великих розбіжностей у зовнішності та одязі, наклеїти їх на фототаблицю, пронумерувати та скріпити печаткою. Впізнання провадиться за загальними правилами, а його хід і результати фіксуються в протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання особи. Результати пред'явлення фотознімків для впізнання особи, отримані без додержання вимог, зазначених у ст. 174 КПК України, не можуть мати доказового значення.
стаття 176 КПК Протокол впізнання
Про пред'явлення для впізнання особи або предмета і про наслідки впізнання складається протокол з додержанням правил, зазначених у статті 85 КПК. Крім того, в протоколі зазначаються відомості про особу впізнаючого і про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу неправдивих показань, наводяться дані про осіб і предмети, що пред'являються для впізнання, і докладно вказуються ознаки, за якими впізнаючий впізнав особу чи предмет.
У разі проведення впізнання за правилами, встановленими частиною четвертою статті 174 КПК, в протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається те, що впізнання проводилося поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, а також вказуються всі обставини й умови проведення та кого впізнання.
Протокол підписують всі особи, що брали участь у про веденні впізнання, поняті і слідчий. До протоколу додаються фотознімки, якщо особи або предмети, пред'явлені для впізнання, були сфотографовані.
По завершенні впізнання СЛІДЧИЙ складає з додержанням вимог ст. 85 та 176 КПК України протокол пред'явлення для впізнання.
У протоколі зазначаються відомості про особу впізнаючого і про те, що він, якщо є свідком, попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за давання неправдивих показань. Стосовно інших осіб зазначається роз'яснення їм їхніх статусу, прав та обов'язків. У протоколі наводяться дані про осіб і предмети, що пред'являються для впізнання, та докладно вказуються ознаки, за якими пізнаючий впізнав особу чи предмет.
Протокол надається учасникам слідчої дії для прочитання або за їх проханням протокол прочитує їм слідчий. Учасники впізнання мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення або поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол У разі застосування технічного документування протокол складається за загальними правилами з додержанням додаткових вимог, зазначених у ст. 85-1, 85-2'КПК України.
Протокол підписують всі особи, що брали участь у проведенні впізнання, поняті і слідчий. До протоколу додаються фотознімки, якщо особи або предмети, пред'явлені для впізнання, були сфотографовані.